КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4938/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково.

Додатковою ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 у частині вимог про стягнення з Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації на підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України середнього заробітку з урахуванням інфляції з 24 квітня 2007 року по день фактичного розрахунку станом на 01 березня 2012 року за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 420746 грн. 89 коп. - залишений без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати додаткову ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що строк звернення до суду із даною позовною вимогою розпочинає свій перебіг з дня фактичної виплати заробітної плати.

Під час судового засідання позивач підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, додаткову ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням інфляції додатковою ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року були залишені без розгляду.

Приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду із зазначеними позовними вимогами встановлюється ч. 1 ст. 233 КЗпП України та становить три місяці. Перебіг строку звернення до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України починається із дня проведення із працівником остаточного розрахунку.

Зазначені доводи суду першої інстанції відповідають висновком Конституційного Суду України, що викладені у рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012.

Разом з тим, судом першої інстанції було невірно визначено дату остаточного розрахунку з позивачем, що призвело до необґрунтованого висновку про порушення строку звернення до суду.

Згідно п. 1 рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що відповідач здійснив остаточний розрахунок із ОСОБА_2 24 квітня 2007 року, а тому строк звернення до суду слід обчислювати саме із зазначеної дати.

Однак, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року, яка винесена у цій же справі, встановлено, що 24 квітня 2007 року Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація виплатила позивачу не всю суму заробітної плати, на яку він мав право згідно закону. А саме - ОСОБА_2 не було виплачено заробітну плату за лютий 2004 року у розмірі 15 грн. 25 коп.

Розрахунок, при якому працівнику було виплачено лише частину належних йому коштів, не може вважатися остаточним.

З огляду на викладене та враховуючи, що спір про розмір належної до виплати ОСОБА_2 заробітної плати вирішуються у межах даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач не пропустив строк звернення до суду з вимогами про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, вимога ОСОБА_2 про виплату коштів з урахуванням інфляції також була заявлена з дотриманням вимог ст. 99 КАС України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для постановлення додаткової ухвали від 19 вересня 2012 року про залишення частини позовних вимог ОСОБА_2 без розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у додатковій ухвалі від 19 вересня 2012 року, та є підставами для її скасування.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою позивач просив скасувати додаткову ухвалу суду від 19 вересня 2012 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Однак, такі вимоги апелянта не ґрунтуються на вимогах закону та не можуть бути задоволені судом.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції перелічені у ст. 199 КАС України. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

У зв'язку колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, додаткову ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Додаткову ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати направити до окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 17 березня 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.