Справа № 211/3933/13-к

Номер провадження 1-кп/211/4/15

У Х В А Л А

19.03.2015 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Сарат Н. О

при секретарі - Зоріній С.М.

за участю прокурора- Томенко О.С.

захисника ОСОБА_1

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12012040720000264 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.309 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт, так як обвинувачений має цивільну дружину, на його утриманні знаходяться донька та літні батьки, до затримання працював та утримував родину, проживав за місцем реєстрації. Стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Вислухавши сторони, суд приходить до наступного.

Згідно правових позицій Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», слідує, що:

- відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції по закінченню деякого часу саме тільки наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для тримання під вартою, та судові органи повинні вказати інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані судами ;

- продовження утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи;

- особа, обвинувачувана у правопорушенні, повинна бути звільнена, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого утримання під вартою. Щоб дотримати ці вимоги, судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, за якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення ;

- існування обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину спочатку може виправдовувати утримання під вартою, ... але ... тяжкість звинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою»;

- при цьому існує презумпція на користь звільнення з - під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризикам ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів, обвинувачений повинен бути звільнений.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Оскільки будь - яких фактичних даних, які свідчать про те, що обвинувачений, не утримуючись під вартою буде ухилятися від явки до суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочинну діяльність, державним обвинуваченням суду не надано, по справі допитані всі свідки та досліджені матеріали кримінального провадження у повному обсязі, обвинувачений має постійне місце проживання, де зареєстрований у встановленому законом порядку, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, але лише тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для подальшого утримання ОСОБА_2 під вартою, тому суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, як і підстави для подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181,183, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід обраний на досудовому розслідуванні з тримання під вартою на домашній арешт строком на 2 місяці тобто до 19.05.2015 року.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло, що розташоване: АДРЕСА_1 в проміжок часу з 20.00 год. до 06.00 год. наступного дня.

Виконання ухвали доручити Довгинцівському РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

ОСОБА_2 звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сарат Н.О.