Справа № 2-12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2009 р. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Шепеля К.А.,
з участю секретаря Бондар С.В.,
адвоката ОСОБА_1,
позивачки ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
у с т а н о в и в :
18 жовтня 2007 р. відповідач, керуючи моторолером і перевозячи в якості пасажира позивачку по вул. Одеській в м. Жмеринка, не справився з керуванням і впав. Внаслідок чого позивачка отримала середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, закритого перелому середньої третини правого стегна із зміщенням уламків.
В судовому засіданні позивачка, уточнивши свої позовні вимоги, пояснила, що вона лікувалась чотири місяці. Матеріальну шкоду оцінила в 2000 грн., що є витратами на лікування, погодившись таким чином з позицією відповідача. Моральну шкоду оцінила в 35000 грн., оскільки відчувала сильні болі, перенесла дві операції, погіршився загальний стан здоров`я, порушені звичайні життєві стосунки, важко засвоювати навчальні предмети. Просила також стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Відповідач позов визнав частково і пояснив, що він дійсно винен в тому, що сталося. Однак згоден відшкодувати тільки 2000 грн. матеріальної шкоди на лікування та 3000 грн. моральної шкоди. В іншій частині позову просив відмовити. Свою позицію не обґрунтував.
Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає повному, а в частині стягнення моральної шкоди - частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду від 18 березня 2008 р., відповідач визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченому ст.286 ч.1 КК України і засуджений до штрафу в сумі 1000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами. Вирок набрав законної сили. Цивільний позов не розглядався (а.с.3).
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки
дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
В судовому засіданні позивачка уточнила свої вимоги в частині стягнення витрат на лікування, вони становлять 2000 грн. Відповідач визнав дану суму. Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, позов цій частині підлягає задоволенню.
Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи питання про заподіяння моральної шкоди та розмір її відшкодування, суд виходить з наступного.
В даному випадку моральна шкода супроводжує будь-яке порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу позивачки. Суд вважає, що ушкодженням здоров`я позивачки - закритої черепно-мозкової травми, закритого перелому середньої третини правого стегна із зміщенням уламків (висновок експерта, а.с.37-41) - позивачці заподіяна моральна шкода. Тому суд визнає, що факт заподіяння моральної шкоди не вимагає окремого доказування.
Розмір моральної шкоди, як було сказано вище, залежить від її глибини. Суд враховує, що позивачка чотири місяці провела в лікарнях (це підтверджується історією хвороби та численними довідками) : в Жмеринській відділковій, в обласній ім. Пирогова, в обласній дитячій ; вона перенесла дві операції, фізичні страждання в зв'язку з болями ; порушені її звичайні стосунки, вона не може жити звичайним життям дівчинки-підлітка, спілкуватись в повній мірі з друзями, приймати участь у святкуванні різних дат, відвідувати місця відпочинку молоді.
Суд враховує, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою, чинним законодавством заборонено застосування принципу таліону. Зважаючи на це будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Не містить законодавство й способів обчислення її розміру.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від вини моральна шкода відшкодовується, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Тому суд, керуючись принципами розумності та справедливості, вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню на суму 10000 грн..
Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
По квитанції від 29 травня 2008 р. позивачкою сплачено 3000 грн. адвокату за надання юридичної допомоги.
Всі вищенаведені докази на підтвердження позовних вимог суд у відповідності із ст.ст.58, 59 ЦПК України вважає належними, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, і бере їх до уваги як такі, що одержані в установленому законом порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст.58, 59, 61 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2000 грн. матеріальної шкоди, 3000 грн. витрат на правову допомогу адвоката, а всього 5000 (п'ять тисяч) грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) моральної шкоди. В іншій частині позову - про стягнення 25000 грн. моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави мито в сумі 150 (сто п'ятдесят) грн. та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня виготовлення його повного тексту - 11 лютого 2009 р. - через Жмеринський міськрайонний суд, після чого рішення набирає законної сили в разі неподання такої заяви.
Апеляційна скарга на рішення подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів без подачі такої заяви. У разі належного подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Жмеринського
міськрайонного суду К.Шепель
секретар :
- Номер: 22-з/4808/54/20
- Опис:
- Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
- Номер справи: 2-12
- Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
- Суддя: Шепель К.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.08.2020
- Дата етапу: 14.08.2020