Справа № 509/578/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бичковський Є.Л.

при секретарі Ауловій О.Г

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смтОвідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Овідіопольської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом та просили суд в порядку спадкування за законом після смерті їх матері ОСОБА_3 визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку загальною площею 0,2760 га за адресою: АДРЕСА_2.

До початку розгляду справи по суті позивачі змінили предмет позову в частині, що стосується земельної ділянки, та просили суд визнати за ними право на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0,2760 га під №42 за адресою: АДРЕСА_2.

Позивачі направили до суду заяви про підтримання позову, який просили розглянути у їх відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення вони не заперечували.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

За наявністю умов, передбачених частиною першою ст.224 ЦПК України та оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При вирішенні даного спору суд також керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у спадкодавця на момент закінчення будівництва спірного будинку, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з по господарською книгою Овідіопольської селищної ради №25 за ОСОБА_3 зареєстровано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 25 листопада 2011 року №353-VI ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,2760 га за адресою: АДРЕСА_2

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її смерть НОМЕР_1, яке видано відділом реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області.

Позивачі є доньками ОСОБА_3 та 30 травня 2014 року звернулись до Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявами про прийняття спадщини матері.

Овідіопольська районна державна нотаріальна контора своїм листом від 15 грудня 2014 року №2507/02-14 повідомила позивачів про неможливість видачі їм свідоцтво про право власності на спадщину померлої ОСОБА_3 через відсутність державної реєстрації права власності спадкодавця на спірне нерухоме майно.

З врахуванням вищенаведених, встановлених у судовому засіданні обставин, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а після її смерті позивачф належним чином прийняли спадщину своєї матері, до складу якої також входить право на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0,2760 га за адресою: АДРЕСА_2

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1225, 1268-1270 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0,2760 га за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх матері ОСОБА_3.

Дане заочне рішення може бути переглянуте Овідіопольським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідачів протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області в загальному порядку позивачем протягом 10 днів з дня отримання його копії, а відповідачами у той же строк з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Є.Л.Бичковський