22-ц/775/336/2015(м)

2-633/11

Категорія 48 Головуючий у 1-ій інстанції Пантелєєв Д.Г.

Суддя - доповідач Ткаченко Т.Б.

У х в а л а

Іменем України

18 березня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі - Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі матеріали справи за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільно набутого під час шлюбу майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Джетта-СВ», товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка СВ» про розділ майна за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2015 року,

В с т а н о в и л а :

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 січня 2015 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Визнано за ОСОБА_2 право власності на залізобетонний гараж літ А-1 (площею 20,9 кв.м), розташований на території спортивного споживчого кооперативу «Таврида» в місті Маріуполі Донецької області, на автомобіль Nissan Tiida, державний номер НОМЕР_1, виділено зазначені гараж, автомобіль в натурі ОСОБА_2, припинено за ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на них.

Визнано право власності на автомобіль Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_3, виділено йому його в натурі, припинено за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на даний автомобіль.

З метою зрівняння часток в спільній сумісній власності на гараж в кооперативі «Таврида», двох автомобілів Suzuki Grand Vitara і Nissan Tiida, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості майна в розмірі 9199,27 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право особистої власності на 60500,00 доларів США, які знаходяться в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в розмірі 30250,00 доларів США і в ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 30 250,00 доларів США, як грошових коштів, придбаних нею до шлюбу, припинено на них право власності ОСОБА_3

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 10% ринкової вартості частки ОСОБА_3 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Джетта СВ», стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/2 ринкової вартості частки в розмірі 63405,0 грн.

Визнано спільною сумісною власністю 5% ринкової вартості частки ОСОБА_3 в товаристві з обмеженою відповідальністю «НІКА СВ» та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/2 ринкової вартості частки в розмірі 1465,0 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В лютому 2015 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернулась в суд із заявою про скасування заходів забезпечення позову, просила скасувати арешт, накладений на грошові кошти в сумі 30250 доларів США, розміщені на депозитному рахунку НОМЕР_3 в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній банк Ощадбанку Росії» на ім'я ОСОБА_2

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2015 року скасовано застосований ухвалою цього ж суду від 15 квітня 2011 року арешт на 30250 доларів США, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_3 в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії» на ім'я ОСОБА_2

Не погоджуючись з ухвалою суду про скасування заходів забезпечення позову, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у скасуванні заходів забезпечення позову відмовити.

Зокрема вказує, що у період з 02 по 10 лютого 2015 року не отримував судових повісток або телефонограм про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову, тому судом його не повідомлено належним чином про дату, час та місце судового розгляду, чим позбавлено права на участь в розгляді даної заяви, наведення своїх доводів та міркувань.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_2, ОСОБА_3, та представників третіх осіб, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про що свідчить запис в книзі телефонограм апеляційного суду Донецької області за №№ 1429, 1430, 1431, а також судова повістка вручена відповідно до положень ч.3 ст.76 ЦПК України, за адресою зазначеною в апеляційній скарзі, його матері, ОСОБА_6, для вручення ОСОБА_3 Із заявою про відкладення розгляду справи сторони та треті особи до суду не звернулися.

Приймаючи рішення про розгляд справи у відсутності сторін, колегія суддів враховує положення ч.1 ст.303-1 ЦПК України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду ( 24 лютого 2015 року).

Заслухавши суддю - доповідача, заперечення представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, яка просила апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з таких підстав.

Відповідно до ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, а також змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ набутого під час шлюбу спільного майна та за аналогічним зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за ОСОБА_2 у тому числі було визнано право особистої власності на 30250 доларів США, які знаходяться в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії».

Ухвалою цього ж суду від 15 квітня 2011 року з метою забезпечення позову накладено арешт на 30250 доларів США, які знаходяться в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії».

Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову суд виходив з того, що рішення суду набрало законної сили, тому підстав для забезпечення позову на даний час немає.

З таким висновком суду колегія суддів не може не погодитися.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2011 року з метою забезпечення позову за клопотанням позивача ОСОБА_3 накладено арешт на ? частину грошових коштів, що становить 30250 доларів США, розміщених на депозитному рахунку НОМЕР_3 в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії» (т.1 а.с.54).

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 січня 2015 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Зокрема, визнано за ОСОБА_2 право особистої власності на 60500,00 доларів США, які знаходяться в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в розмірі 30250,00 доларів США і в ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 30 250,00 доларів США, як грошових коштів, придбаних нею до шлюбу, припинено на них право власності ОСОБА_3 (т.3 а.с.239-246, т.4 а.с.39-44).

Відповідно до ч.3, 5 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Як передбачено ч.6 даної статті, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Як роз'яснив у п.10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як пояснила в апеляційному суді представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку ОСОБА_2, перешкоджає виконанню рішення суду, яким за нею визнано право власності на них, вона позбавлена можливості ними користуватись та реалізувати своє право власності.

З довідки Маріупольського відділення № 1 ПАТ «Дочірній Банк Ощадбанк Росії» від 14.04.2011 року № 8388/52-2 вбачається, що станом 14.04.2011 року відкрито депозитний рахунок на ім'я ОСОБА_2 (т.1 а.с. 31, 86).

Враховуючи ті обставини, що рішення суду рішення набрало чинності, а накладений арешт перешкоджає ОСОБА_2 реалізовувати право власності на належні їй грошові кошти в сумі 30250 доларів США, розміщені на депозитному рахунку НОМЕР_3 в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії» на її ім'я, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що заходи забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на вказані кошти підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що наведені доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування ухвали суду, у зв'язку з чим, вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_3, відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.Б.Ткаченко

Судді: В.М.Барков

Є.Є.Мальцева