22-ц/775/312/2015(м)
266/3897/14-а
Головуючий у 1-й інстанції Митрофанова Є.Є.
Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 59
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
17 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Сорока Г.П.,
суддів - Баркової Л.Л., Гаврилової Г.Л.,
при секретарі - Орловій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2014 року по справі за заявою ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області,-
В С Т А Н О В И Л А :
28 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-5467/2010 від 18.08.2014 р., виданого на підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.08.2010 року про визнання незаконними дій УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області щодо відмови їй у виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2009р. та з 31.12.2009р. і зобов'язання УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009р., та з 31.12.2009р. виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, заявниця ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа від 18.08.2014 р.
Вказує, що суд залишив поза увагою те, що УПФУ в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області в добровільному порядку частково виконало рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 25.08.2010 року; що тільки 27.08.2014 року вона отримала виконавчий лист на виконання цього рішення і на момент видачі виконавчого листа строк пред'явлення листа до виконання вже сплив; що вона є літньою людиною, не була обізнана про зміну діючого законодавства щодо строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, мала проблеми із здоров'ям, доглядала також за своїм хворим чоловіком, прикутим до ліжка на протязі трьох років. Суд при розгляді заяви неправильно керувався нормою ст.371 ЦПК України, бо повинен був застосувати ст.261 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявниці ОСОБА_2, яка доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, заперечення представника заінтересованої особи УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя Махортової Е.О., яка просила апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.371 ЦПК України, виходив з того, що заявниця не надала суду жодних письмових доказів в обґрунтування поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З такими висновками суду першої інстанції колегія судів погодитись не може.
Як вбачається зі справи, позов ОСОБА_2 про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо здійснення нарахування і виплати державної соціальної допомоги пред'явлений до суб'єкту владних повноважень - УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя і вмотивований нормами спеціальних законів «Про соціальний захист дітей війни» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Справа вирішена з постановленням рішення 25.08.2010 року за правилами цивільного судочинства України з огляду на діючі на той час зміни, внесені у ст.15 ЦПК України Законом України від 18.02.2010 року №1691-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», відповідно до яких зазначені категорії спорів було віднесено до компетенції загальних судів та їх розгляд здійснювався у порядку цивільного судочинства.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року №19-рп/2010 положення зазначеного закону щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тому положення вказаного закону щодо підвідомчості судам загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства спорів щодо соціальних виплат втрачають чинність з 09.09.2010 року.
Положеннями підпункту 10 підпункту 3.7 пункту 3 розділу XII. Прикінцеві положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010р. доповнено ст.18 Кодексу адміністративного судочинства, згідно змісту якого усі справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Цими нормами Закону № 2453-VI визначено юрисдикцію адміністративних судів по справах зазначеної категорії з вилученням їх з юрисдикції цивільної (положення п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України виключені).
За змістом абз. 11 п. 1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України № 2453-VI від 07.07.2010р. і подальших змін за Законом N 2748-VI від 02.12.2010р., місцеві загальні суди у справах щодо таких спорів (в яких провадження було відкрито в порядку цивільного судочинства) закривають провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України та розглядають їх як відповідні адміністративні суди у порядку адміністративного судочинства. Для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства суд самостійно, без необхідності вчинення учасниками таких спорів будь-яких дій, постановляє ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі. Ухвали суду з цих питань (про закриття провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України та про відкриття провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України) не підлягають оскарженню.
Такі положення є актуальними на час звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу для виконання, оскільки, зважаючи на те, що порушене перед судом питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання є частиною (стадією) основної справи, на яку поширюються на даний час правила адміністративної юрисдикції, то таке питання має вирішувати в порядку адміністративного судочинства з урахуванням діючих норм на момент його розв'язання. У зв'язку з цим заявниці слід звертатись до суду із порушенням аналогічного питання в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Однак, суд першої інстанції, розглядаючи заяву ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, керувався нормами Цивільного процесуального кодексу України. А на вище зазначені процесуальні норми і роз'яснення у Прикінцевих положеннях Закону N 2748-VI, що є чинними на момент розгляду спірного питання щодо поновлення строку, суд уваги не звернув і не застосував положення п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, якими регламентовано закриття провадження по справі у разі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
З урахуванням наведеного оскаржувана ухвала суду, що постановлена в порядку цивільного судочинства і вмотивована положеннями ст.371 ЦПК України, підлягає скасуванню із-за порушення норм процесуального права, а провадження у справі за заявою ОСОБА_2 підлягає закриттю.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 307, ч. 1 ст. 310, 312 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2014 року скасувати.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Сорока Г.П.
Судді : Баркова Л.Л.
Гаврилова Г.Л.