У Х В А Л А
Іменем України
13 березня 2015 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кожух О.А., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Берегівського районного суду від 12 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом органу опіки та піклування Берегівської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2014 року орган опіки та піклування Берегівської міської ради (далі - Орган опіки) звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю малолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідач ОСОБА_4, що проживає разом з ОСОБА_3, є батьком молодшої дитини ОСОБА_7
Позивач указував, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, не піклуються про їх здоров'я, фізичний і моральний розвиток; умови проживання дітей не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, у житлі відсутнє електропостачання та опалення, діти не отримують повноцінного харчування, не забезпечені одягом та взуттям.
Заходи впливу на відповідачів, вжиті службою у справах дітей та міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Берегівської міської ради (далі: Центр) - позитивних результатів не дали.
Посилаючись на дані обставини та норми сімейного законодавства, позивач просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_7
Рішенням Берегівського районного суду від 12 грудня 2014 року позов задоволено.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Орган опіки подав заперечення на апеляційну скаргу в якій просить апеляцію відхилити, а рішення суду першої інстанції, яке на їх думку є законним та обґрунтованим, залишити без змін.
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності відповідача ОСОБА_4, який належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши апелянта - ОСОБА_3, представника Органу опіки - Садварі О.В. та прокурора - Шерстяних О.О., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.
Оскільки відповідач ОСОБА_4 рішення суду не оскаржив, апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції у частині позбавлення батьківських прав лише ОСОБА_3
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю малолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
При цьому батьком молодшої дитини ОСОБА_7 є відповідач ОСОБА_4, що проживає разом з ОСОБА_3 в фактичних шлюбних відносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно з приписами пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, не піклуються про їх здоров'я, фізичний і моральний розвиток, навчання; не створюють умов для отримання дітьми освіти; умови проживання дітей не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, у житлі відсутнє електро, водо та газопостачання, відсутнє опалення, діти не отримують повноцінного харчування, недостатньо забезпечені одягом та взуттям.
З акту обстеження умов проживання, складеного комісією служби у справах дітей 16.10.2014 року та 05.03.2015 року, видно, що житло сім'ї складається з двох кімнат, санітарно-гігієнічні умови вкрай незадовільні, в будинку брудно, холодно, відсутнє опалення, недостатня кількість меблів. Відсутні умови для навчання та відпочинку дітей.
З листа Міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Берегівської міської ради від 05.02.2014 року № 01-06/33 видно, що ОСОБА_3 умов договору про здійснення соціального супроводу, укладеного із Центром - не дотримувалась, систематично порушувала правила співпраці, відмовлялася залучати дитину до дитячого дошкільного закладу; робити косметичний ремонт житла; не забезпечувала дітей одягом, іграшками, книгами, речами особистої гігієни тощо; не забезпечувала дітей окремим місцем для сну, навчання та відпочинку.
При відвідуванні сім'ї фахівцями Центру було виявлено розкидані по кімнатах дитячі брудні речі, ОСОБА_3 не прибирала, не прала. В подальшому фахівців Центру до хати мати не впускала, грубо з ними розмовляла. Через порушення умов договору, сім'ю ОСОБА_3 було знято 30.01.2014 року із соціального супроводу.
Заходи впливу на відповідача, вжиті службою у справах дітей та Міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Берегівської міської ради - позитивних результатів не дали.
Наведене свідчить про свідоме нехтування ОСОБА_3 своїми обов'язками та ухилення її від виховання дітей.
Згідно висновку органу опіки і піклування Берегівської міської ради від 27.10.2014 року № 03-14/528, даний орган вважає доцільним позбавити відповідачів батьківських прав, що відповідатиме інтересам дітей і забезпечить таким державний соціальний захист.
Крім цього встановлено, що рішеннями Берегівського районного суду від 10.04.2006 року та від 30.03.2007 року ОСОБА_3 вже позбавлялася батьківських прав щодо своїх старших шістьох дітей.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про задоволення позову Орган опіки до ОСОБА_3 - є правильним.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути 121 грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Берегівського районного суду від 12 грудня 2014 року у частині вирішення вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: