Судове рішення #4127938

            

 

 

 

                                                              УХВАЛА                                  

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року лютого "17" дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

 

головуючого - Лугового М.Г.

суддів - Демченка М.О., Рунова В.Ю.

з участю прокурора - Кононової Л.Ф.

засудженого - ОСОБА_1

адвоката -  ОСОБА_2                                                 

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2, та засудженого ОСОБА_1, на вирок Ковпаківського  районного суду м. Сум від 27 листопада  2008 року, яким :

 

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий,

1). 12 квітня 2000 року за ч.2 ст. 144 КК України на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

2). 15 червня 2001 року за ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 145, ч.1 ст. 222, 42, 43, КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі.

3). 30.09.2003 року за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України  на п'ять років три місяці позбавлення волі.

Звільнений 22.04.2006 року по відбуттю покарання.

 

засуджений за  ч. 2  ст. 186   КК України  на чотири роки позбавлення  волі.

 Постановлено стягнути судові витрати на користь держави 75 грн.12 коп. за проведення експертизи.

 

За вироком суду  ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що він 13 липня 2008 року близько23 год. 20 хв. перебуваючи в нетверезому стані поблизу  АДРЕСА_1 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення її майна вартістю 1310 грн.

На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію в якій просить пом'якшити призначене йому покарання . Він вважає що судом не було враховано, як пом'якшуючі його вину обставини щире каяття, допомогу органам досудового слідства під час розкриття злочину, тяжкий матеріальний стан сім'ї, те, що на його утримані перебуває мати інвалід 2-ї групи. Він просить вирок суду змінити і призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Адвокат ОСОБА_2 в апеляції ставить питання про пом'якшення призначеного покарання так як на її думку судом не було враховано те, що потерпіла не ставила питання про призначення покарання у виді позбавлення волі, при проведенні досудового слідства засудженому було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, і за час досудового слідства він нових злочинів не вчинив. Вона вважає що вирок суду підлягає зміні в частині призначеного покарання, і просить застосувати до призначеного покарання ст.75 КК України звільнивши засудженого від його відбуття на іспитовий строк

.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, і його захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції, міркування прокурора Кононової Л.Ф., про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляціях колегія суддів не знаходить підстав до їх задоволення.

 

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку, і юридична кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186  КК України є обґрунтованим і законним, і під сумнів в апеляціях не ставиться.

 Що стосується посилання засудженого ОСОБА_1. і адвоката ОСОБА_2, в апеляціях на суворість призначеного покарання то воно, на думку колегії суддів, є безпідставним. При призначенні покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки і характер, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання в тому числі і ті, на які посилається засуджений і адвокат в апеляціях а саме: його сімейний стан, допомога органам досудового слідства у встановленню істини по справі, позицію потерпілої щодо покарання, і виходячи з цього суд призначив мінімальний строк покарання у виді позбавлення волі передбачений санкцією статті КК України, за якою він визнаний винним.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідне і достатнє для виправлення особи, яка вчинила злочин, а тому воно повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України. і колегія суддів не знаходить законних підстав до його пом'якшення,  а тим самим  і до задоволення апеляцій .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України колегія суддів,-

 

                                  У  Х  В  А  Л  И  Л  А:

 

Вирок Ковпаківського районного суду м. Сумської області від 27 листопада 2008 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію, і апеляцію адвоката ОСОБА_2, - без задоволення.

 

 

 Луговий М.Г.                       Демченко М.О.                         Рунов В.Ю.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація