Судове рішення #4127676

                                                                                                      

З А Р І Ч Н И Й    Р А Й О Н Н И Й    С У Д    М.   С У М И

вул. Першотравнева, 13, м. Суми, 40030, тел/факс (0542) 60-07-99, E-mail: inbox@zr.su.court.gov.ua

 

 

 

 

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

 

 

                        12  лютого  2009 року.                                                   Справа  № 2 - 482 / 09

 

 

            Зарічний  районний суд  м.  Суми  у  складі :  головуючого - судді  Бойка  В.Б.,

                                                                                          при  секретарі - Міщенко  А.А.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Суми  цивільну  справу 

за  позовною  заявою ОСОБА_1

до Сумського  обласного  комунального  підприємства  “ Фонд  інвестування  об”єктів  соціальної  сфери  та  промисловості “ 

 

про  розірвання  договору ,

 

В С Т А Н О В И В :

 

 

            ОСОБА_1.  звернувся   до  суду  з  позовною  заявою  про  розірвання  договору  про  надання  позики  на  будівництво  житлового  будинку  від  24.09.1997  року,  в  якій  вказує,  що  відповідач  повинен  був  надати  позику  на  вищевказані  цілі  не  пізніше грудня  1998  року,  а  позивач  в  ці  ж  терміни  повинен  був  побудувати  будинок.  Останній  термін  повернення  позики був  визначений - 01.10.2010  р.  В  порушення  умов  договору,  відповідач  надав  позику  з  затримкою  на  4  роки,  сума  позики  знецінилась  внаслідок  інфляційних  процесів,  що  позбавило  заявника  можливості закінчити  будівництво  будинку  та  повернути  позику.  Посилаючись  на  вказані  обставини,  на  підставі  ст.  651  ЦК  України,  позивач  просить  розірвати  вищевказаний  договір.

 

            В  судове  засідання  представник  відповідача  не  з”явився,  про  час  розгляду  справи  повідомлявся ( а.с.  57 ).  В  попередньому  судовому  засіданні,  представник  відповідача  позов  не  визнав. ( а.с.  50-51 ).  Відповідач  надав  також  заперечення  проти  позову ( а.с.  33-35 ),  зі  змісту  яких  вбачається,  що  питання  виконання  умов  вищевказаного  договору  вже  було  предметом  розгляду  в  судах,  умови  договорів  визнано  дійсними.  Посилання  позивача  на  затримку  у  видачі  коштів  вважає  безпідставною,  оскільки  договір  ставить  надання  коштів  відповідачем  у  залежність  від  їх  наявності,  кредитування  наступних  етапів  будівництва  здійснюється  після  завершення  попереднього  етапу,  що  засвідчується  актом.  Про  всі  ці  обставини  позивачу  було  відомо  відразу,  сторони  узгодили  між  собою  такі  терміни  кредитування.  Відповідно,  позивач  не  вживав  заходів  до  розірвання  договору,  прийняв  договір  до  виконання  та  пропустив  строки  звернення  до  суду. Відповідач 

просить  відмовити  в  задоволенні  позову.

 

         Суд,  заслухавши  пояснення  учасників  процесу, дослідивши  письмові  докази  по  справі,  матеріали  цивільної  справи №2-17/06  Білопільського  районного  суду  Сумської  області, вважає,  що  в  задоволенні  позову  належить  відмовити   за  необгрунтованістю,  виходячи  з  наступного:  згідно  зі  ст.ст.  10-11  та  60  ЦПК  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень.  Суд  розглядає  цивільні  справи  в  межах  заявлених  вимог і  на  підставі  наданих сторонами  доказів.

 

            Судом  встановлено,  що 24.09.1997  року  між  сторонами  було  укладено    договір  про  надання  позики  на  будівництво  житлового  будинку  за  №22 ( а.с.  5-8 ),  відповідно  до  умов  якого  відповідач  повинен  був  надати  позику  для  будівництва  будинку  за  адресою : АДРЕСА_1 на  13  років,  не  пізніше грудня  1998  року,  а  позивач  в  ці  ж  терміни  повинен  був  побудувати  будинок.  Останній  термін  повернення  позики - 01.10.2010  р. 

 

            Пунктом  2.1  договору  передбачено,  що  кредитування  наступних  етапів  будівництва  здійснюється  після  завершення  попереднього  етапу,  що  засвідчується  актом,  при  наявності  коштів  у  Фонду  на  фінансування  наступних  етапів  будівництва.

 

            Пунктом  6.1  договору  передбачено,  що  при  відсутності  коштів у  Фонді  на  фінансування  наступних  етапів  будівництва,  сума  позики  обчислюється  згідно  з  фактично  одержаними  позичальником  коштами.  Таким  чином,  умовами  кредитного  договору  передбачалась  можливість  затримки  у  видачі  коштів  позичальнику.

 

            Із  матеріалів цивільної  справи №2-17/06  Білопільського  районного  суду  Сумської  області вбачається,  що, дійсно, питання  виконання  умов  вищевказаного  договору  вже  було  предметом  розгляду  в  судах.

 

            Зокрема,  рішенням  колегії  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду  Сумської  області  від  21.07.2006  року,  яке  набрало  законної  сили,  встановлені  наступні  факти. 

 

            Зі  змісту  ухваленого  рішення  суду  вбачається,  що  за  взаємною  згодою  сторін  строк  повернення  позики  був  перенесений  на  2003  рік.  Даним  рішенням  була  встановлена  вина  ОСОБА_1  та  поручителів  в  порушенні  умов  договору,  з  них  в  солідарному порядку  було  стягнуто  суму  заборгованості  по  кредиту  та  відсотках  за  користування  кредитом. 

 

            Підставою  звернення  Сумського  обласного  комунального  підприємства  “ Фонд  інвестування  об”єктів  соціальної  сфери  та  промисловості “  було  те,  що  ОСОБА_1.,  отримавши  за  період  з  25.09.1997  року  по  25.09.2002  року  кредит  у  повному  обсязі ( а.с. 9-17 ),  і  до  звернення  Фонду  до  суду  не  провадив  жодних  погашень  по  договору ( справа № 2-17/06  Білопільського  районного  суду  Сумської  області,  а.с.  3 ). 

 

            Під  час  розгляду  вищевказаної  справи,  ОСОБА_1. позовні  вимоги  визнавав  частково ( там  же,  а.с.  59-1 - 59-б  ),  вказував  при  цьому,  що  не  згоден  лише  з  розрахунками  Фонду ( ціною  позову ).  Судові  рішення    ОСОБА_1.  В  апеляційному  та  касаційному  порядку  не  оскаржував.  При  розгляді  цієї  справи  ОСОБА_1.  користувався  правовою  допомогою ( там  же,  а.с.  107-110,  183,  185-186 ),  що  повністю  спростовує  доводи  представника  позивача  про  неможливість  звернутися  з  позовом  про  розірвання  договору  раніше,  в  межах  загальних  строків  позовної  давності.  Представником  Овчаренка  в  обох  процесах  була  одна  і  та  ж  особа.

 

            Як  зазначалося  вище,  відповідач   25.09.2002  року  повністю  виконав  свої  зобов”язання  по  договору,  а  позивач  прийняв  договір  до  виконання,  погоджувався  на  перенесення  термінів  надання  та  погашення  кредиту,  не  вживав  жодних  дій  щодо  розірвання  договору.  Всі  ці  обставини  встановлені  судовими  рішеннями  та  у  відповідності  до  ч.  3  ст.  61  ЦПК  України,  не  підлягають  доказуванню.

 

            Із  показань  представника  позивача  в  судовому  засіданні  від  11.02.2009  року  вбачається,  що дійсною  метою  звернення  до  суду з  даним  позовом  є  намагання  припинити  нарахування  штрафних  санкцій  по  договору. 

           

            Суд  критично  відноситься  і  до  тверджень  сторони  позивача  і  в  тій  частині,  що  внаслідок  інфляційних  процесів  ОСОБА_1.  був  позбавлений  можливості закінчити  будівництво  будинку,  оскільки  сторони  під  час  дії  договору  мали  можливість  вносити  в  його  зміст  будь-які  зміни,  в  т.ч.  і  в  частині  суми  позики.  Окрім  того, суду  надані  докази  того,  що  позивачем  будинок  було  побудовано,  введено  в  експлуатацію  та  зареєстровано  право  власності  на  нього ( а.с.  19,   справа № 2-17/06  Білопільського  районного  суду  Сумської  області,  а.с.  129,  141 ).

 

            З  урахуванням  викладеного,  суд  вважає,  що  відповідач  виконав  покладені  на  нього  зобов»язання  у  повному  обсязі,  підстав  розривати  договір  немає,  тому  і  в  задоволенні  позову  належить  відмовити  за  необгрунтованістю.

 

            Керуючись  ст.ст.  151,  153,  161  ЦК  УРСР,  ст.ст.  203,  526,  651  ЦК  України,  ст.ст. 10-11, 57-60,  212-215,  224-226  ЦПК  України,  суд -

 

 

В И Р І Ш И В :

 

 

            В  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_1  відмовити  за  необгрунтованістю.   

 

            Відповідач  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  заочного  рішення,  має  право  подати заяву  про  його  перегляд. Іншими  учасниками  процесу рішення суду може  бути  оскаржено  в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про  апеляційне  оскарження  протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

 

Апеляційна скарга на рішення суду  особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 20 днів після  подання заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.       

 

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строків  на  апеляційне  оскарження,  якщо  заяву  про  оскарження  або  апеляційну  скаргу  не  було  подано.

 

 

 

СУДДЯ                                                                                              В.Б.  БОЙКО

                       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація