Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/337/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Петрова О. Ф.

Доповідач Бубличенко В. П.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бубличенко В.П.

суддів - Мурашка С.І.

Сукач Т.О.

при секретарі - Сегал О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2014 року і

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 6370 грн. 23 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 05.08.2011 року між публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит на суму 5774 грн. 98 коп.

19.06.2012 року публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» договір про відступлення права вимоги.

08.10.2012 року ТОВ «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» відступило позивачу право вимоги до відповідача, включаючи проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, а позивач набув право вимоги цих грошових коштів на загальну суму 6370 грн. 23 коп., що підтверджується випискою з реєстру боржників від 08.10.2012 р. Про відступлення права вимоги відповідач був повідомлений письмово. Після відступлення банком права вимоги відповідач жодного платежу не здійснив, заборгувавши: за кредитом - 4 616 грн. 98 коп., за відсотками - 865 грн., за пенею - 888 грн. 25 коп., а всього - 6370 грн. 23 коп.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2014 року у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

До апеляційного суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів та розгляд справи без участі його представника (а.с.102-111).

Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений у встановленому частиною 3 ст.76 ЦПК України порядку (а.с.114,119), в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності представника позивача та відповідача.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, а також обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2008 року між публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір з обслуговування кредитної картки та страхування життя позичальника № 602/2696SFPR7 (а.с.7-8).

За умовами цього договору банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 5774 грн. 98 коп. на строк 30 місяців зі сплатою 0,0001 % річних за користування кредитом та комісійних: 384 грн. - за надання і 173 грн. - за обслуговування кредиту.

Згідно з п.7.2 кредитного договору банк має право відступати, передавати та будь-яким іншим способом відчужувати свої права за цим договором (повністю або частково).

08.10.2012 року між ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу, згідно якого ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» відступило позивачу право вимоги до боржників, які мають непогашену заборгованість за отриманими кредитами, включаючи проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі (а.с.18-20).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що всупереч положенням ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України позивач не надав доказів щодо відступлення публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» права вимоги товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» відносно ОСОБА_3

Крім того, приєднавши до позовної заяви копію договору факторингу № 2 від 08.10.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова агенція з повернення боргів», позивач не долучив витяг з Додатку № 1 до цього договору - інформацію про боржника в особі ОСОБА_3

Згідно з випискою з особового рахунку позичальника ОСОБА_3 за період з 09.08.2011 року по 12.11.2013 року він вносив платежі на користь ПАТ «Платинум Банк» до 07.02.2012 року.

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, станом на 18.06.2012 року заборгованість ОСОБА_3 становила 5621 грн. 91 коп., а станом на 05.10.2012 року - зросла до 6370 грн. 23 коп.

На думку суду, надані позивачем документи не дають можливості встановити як наявність правових підстав для стягнення грошових коштів з відповідача на користь позивача, так і розмір цих коштів.

Колегія суддів вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, згідно з якою суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цих Кодексом.

Зокрема, в рішенні суд посилається на ненадання позивачем належних доказів укладення 19.06.2012 року між публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» договору про відступлення права вимоги. При цьому суд не звернув увагу на те, що позивач не є стороною вказаного договору, а тому не має можливості підтвердити його укладення відповідними документами.

Враховуючи наведене, суд відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України повинен був роз'яснити позивачеві наслідки невчинення ним процесуальних дій і сприяти у здійсненні його процесуальних прав.

Апеляційному суду позивач надіслав клопотання про витребування з ПАТ «Платинум Банк» належно завіреної копії договору про відступлення права вимоги від 19.06.2012 року і на запит суду банк надав копію договору про відступлення права вимоги № 20120619-г від 19.06.2012 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС», разом з витягом з додатку № 1 (а.с.129-140), згідно з яким сума боргу ОСОБА_3 по кредиту складає 4616,98 грн., а загальна сума боргу за кредитним договором - 5621,91 грн.

За умовами цього договору до портфеля заборгованості на дату підписання сторонами акту прийому-передачі, крім не виконаних в строк грошових вимог, зазначених у реєстрі заборгованості, включається сума штрафних санкцій та інші платежі згідно кредитних договорів.

Відповідно до цієї умови договору про відступлення права вимоги в період з 19.06.2012 року по 05.10.2012 року (до укладення договору факторингу з позивачем) товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» до суми заборгованості в розмірі 5621,91 грн. була нарахована пеня в розмірі 575,32 грн. і комісія в розмірі 173 грн., що передбачено п.5.2 та п.1.1 кредитного договору, укладеного між банком та відповідачем.

Так, згідно з п.5.2 кредитного договору № 602/2696SFPR7 у разі прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини суми кредиту позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми нарахованих процентів та/або комісії за обслуговування кредиту, та/або несплаченої частини суми кредиту за кожний день прострочення.

Обов'язок відповідача виконувати належним чином умови укладеного з банком кредитного договору у встановлений цим договором строк передбачено статтями 526,527 і 530, 1054 ЦК України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання кредитного договору за меморіальним ордером № 67543738 від 09.08.2011 року банк перерахував 4800 грн. отримувачу коштів ОСОБА_4 як оплату за товар, придбаний відповідачем (а.с.9).

Відповідач умови кредитного договору виконував не у повному обсязі, в період з 05.09.2011 року по 07.02.2012 року він сплатив 1158 грн. на погашення заборгованості за кредитом і 1038 грн. комісії за обслуговування кредиту. Після 07.02.2012 року відповідач кошти на виконання кредитного договору не сплачував.

На час укладення банком договору про відступлення права вимоги заборгованість за кредитним договором складала 5261,91 грн., в тому числі: 4616,98 грн. - кредиту; 312,93 грн. - пені; 692 грн. - комісії, що підтверджується виписками банку по особовим рахункам відповідача за період з 09.08.2011 року по 12.11.2013 року, розрахунком заборгованості станом на 18.06.2012 року, та випискою з реєстру заборгованостей, який є додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 20120619-г від 19.06.2012 року (а.с.10-11, 13, 138-40).

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ч.1 ст.1082 ЦК України)

Згідно з випискою з реєстру боржників від 08.10.2012 року, який є додатком до договору факторингу № 2 від 08.10.2012 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» і позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором складає 6370,23 грн., в тому числі 4616,98 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 865 грн. - заборгованість за відсотками та комісією; 888,25 грн. - заборгованість за пенею (а.с.6, 89-91).

За період з 18.06.2012 року по 08.10.2012 року розмір заборгованості збільшився на 748,32 грн. за рахунок збільшення розміру пені на 575,32 грн. і комісії на 173 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у виписці з реєстру боржників від 08.10.2012 року розмір заборгованості за відсотками і комісією в сумі 865 грн. помилково зазначено як розмір заборгованості за відсотками (а.с.6).

При укладенні договору про відступлення права вимоги між банком і ТОВ «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» заборгованості за відсотками за кредитним договором не було, а була заборгованість в розмірі 692 грн. за комісією. До цієї суми ТОВ «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» нарахувало ще 173 грн. комісії, що разом склало 865 грн.

Таким чином до позивача за договором факторингу перейшло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 602/2696SFPR7 в розмірі 6370,23 грн., з яких: 4616,98 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 865 грн. - заборгованість за комісією (а не відсотками, як зазначено в реєстрі боржників); 888,25 грн. - заборгованість за пенею (4616,98+865+888,25=6370,23).

Вимоги закону щодо письмового повідомлення боржника про відступлення права вимоги були виконані: банком - 19.06.2012 року (а.с.15); товариством «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» - 16.10.2012 року із зазначенням суми боргу 6370,23 грн. (а.с.16).

16.10.2012 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про зміну умов кредитного договору з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 6370,23 грн. за відповідними реквізитами (а.с.17).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на доказах і вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Всупереч вимогам ст.213 ЦПК України суд неповно з'ясував обставини справи і ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню згідно з п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При пред'явленні позову і поданні апеляційної скарги позивачем було сплачено 365,40 грн. судового збору, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2014 року скасувати з ухваленням нового рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 602/2696SFPR7 від 05.08.2011 року в розмірі 6370 (шість тисяч триста сімдесят) грн. 23 коп. і 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді