РІШЕННЯ

Іменем України

22   січня   2009  року  колегія   суддів  судової  палати  в  цивільних  справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Забродського М. І.

суддів Миніч Т.І.,  Заполовського В.Й.

при секретарі судового засідання Никончука О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі апеляційну

скаргу   представника позивачаОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2008

року,

у цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про переведення на співвласника

прав та обов'язків покупця,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 таОСОБА_4 про переведення на її як співвласника прав та обов'язків покупця згідно договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2007 року частини житлового будинку по АДРЕСА_1,  що вона з листопада 2005 року є власником 35/100 частин цього будинку,  а іншої 35/100 частин була ОСОБА_5

Проте остання у жовтні 2007 року продала ОСОБА_2 свою частину будинку при цьому не повідомила позивачку письмово про намір продажу,  оскільки остання мала переважне право на її придбання.

Рішенням Олевського районного суду від 24 жовтня 2008 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог та стягнути судові витрати.

Зазначає,  що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема,  суд у своєму рішенні посилався на такі докази,  як покази свідків,  які стверджували,  що позивачка була повідомленаОСОБА_5 про продаж своєї частини будинку та оголошенням у газеті. Проте такі докази є недопустимі,  оскільки позивачку письмово не повідомляли про намір продажу спірної частини будинку. Крім того,  суд безпідставно не взяв до уваги внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок коштів у розмірі визначеному договором купівлі - продажу та неправильно визначив і стягнув державне мито.

Справа № 22ц/39                                                            Головуючий в суді 1-інст.  Стратович О.В.

Категорія  20                                                                  Суддя-доповідач: Забродський М. І.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того,  що ОСОБА_1,  як співвласник житлового будинку,  була належним чином повідомлена іншим співвласником цього будинку,  а саме ОСОБА_4,  про намір продати останньою свою частину будинку.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_1,  на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 листопада 2005 року,  є власником 35/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1,  а іншої 35/100 частини є ОСОБА_4,  що стверджується технічним паспортом на цей будинок (а.с. 7-11).

19 жовтня 2007 року ОСОБА_4 продала свої 35/100 частин цього будинку ОСОБА_2 за 45 тисяч гривень,  що стверджується договором купівлі-продажу(а.с. 22).

Відповідно до  ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною,  оголошеною для продажу,  та на інших умовах крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку,  вказавши ціну та інші умови,  на яких він її продає.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитних рахунок суду грошову суму,  яку за договором повинен сплатити покупець.

Виходячи з наведеного,  Закон установлює певні умови продажу співвласником своєї частки. Зокрема продавець-співвласник зобов'язаний письмово повідомити про намір продати свою частку інших співвласників за відповідною ціною та про інші умови продажу. Згідно зі  ст. 84 Закону України „Про нотаріат" та пунктів 51-56 Інструкції про порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами України доказами повідомлення учасників спільної часткової власності про наступний продаж частки може бути свідоцтво,  видане нотаріусом про передання їм заяви продавця. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.

З оглянутих в суді документів,  на підставі яких вчинений продаж ОСОБА_4 своєї частки будинку видно,  що така заява відповідачкою на ім'я ОСОБА_1 підготовлена. Проте відомості про передачу її позивачці відсутні. Таким чином ОСОБА_1 не повідомлена письмово про намір ОСОБА_4 продати свою частину будинку,  внаслідок чого порушено її переважне право на придбання спірної частини будинку. Крім того 29 вересня 2008 року ОСОБА_1 перерахувала на депозитний рахунок Олевського районного суду 45 тис.  грн.,  які за договором купівлі продажу частини будинку повинен сплатити покупець(а.с. 34).

Відповідно до роз'яснень,  викладених у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року „Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" у рішенні про задоволення позову має бути зазначено про заміну покупця позивачем в договорі купівлі-продажу та в інших документах про реєстрацію будинку,  а також про стягнення з позивача на користь відповідача сплаченої останнім суми.

Враховуючи викладене,  рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. По справі можливо ухвалити нове рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 та перевести на її права і обов'язки покупця 65/100 частин житлового АДРЕСА_1 за договором купівлі - продажу від 19 жовтня 2007 року,  посвідчений державним нотаріусом Олевської державної нотаріальної контори і зареєстрованим в реєстрі №1822.

З п.3 Договору купівлі-продажу частин житлового будинку(а.с. 22) вбачається,  що ОСОБА_3 сплатилаОСОБА_4 45 тис.  грн. за придбану частину будинку. Тому суд стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 45 тис.  грн.,  які внесені позивачкою на депозитний рахунок Олевського районного суду 29 вересня 2008 року і знаходяться в ТУ ДСА України у Житомирській області.

Судові витрати,  які понесені позивачкою,  а саме по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційному суді у розмірі 170 грн. 46 коп. колегія суддів стягує з ОСОБА_4

Керуючись  ст.  ст.  88,  209, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України,   ст.  362 ЦК України,  колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивачаОСОБА_1-ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2008 року скасувати ухваливши нове. Позов задовольнити.

Перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця 65/100 частин житлового АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 19 жовтня 2007 року посвідчений державним нотаріусом Олевської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі №1822.

Стягнути зОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 45 тисяч гривень,  які внесені позивачкою на депозитний рахунок Олевського районного суду 29 вересня 2008 року.

Стягнути зОСОБА_4 на користьОСОБА_1 170 гривень 46 копійок понесених судових витрат по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.