Справа №583/3182/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Мовчан Н. В.

Номер провадження 11-кп/788/138/15 Суддя-доповідач - Безверхий О. М.

Категорія - Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Безверхого О. М.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.,

з участю учасників судового провадження:

прокурора - Кравцової Л.М.,

захисника-адвоката - ОСОБА_3,

засудженого - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2015 року про залишення без задоволення його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанов Охтирського міськрайонного суду від 30 квітня 2004 року та 25 червня 2004 року,

ВСТАНОВИЛА:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до зазначеного місцевого суду із заявою, в якій прохав переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати як незаконні постанови судді Охтирського міськрайонного суду від 30 квітня 2004 року - про обрання йому запобіжного заходу у виді взяття під варту та від 25 червня 2004 року - про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців (на стадії досудового розслідування по розслідуємій щодо нього кримінальній справі про умисне вбивство).

За результатами судового розгляду ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 16 січня 2015 року вказану заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами було залишено без задоволення.

При цьому суд умотивував своє рішення тим, що постанови суду, якими ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід і продовжено строк тримання під вартою, не були кінцевими судовими рішеннями по суті обвинувачення в кримінальному провадженні, й відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 459 КПК України не можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

У поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_4 стверджує, що зазначена ухвала суду від 16 січня 2015 року є незаконною і необґрунтованою й прохає її скасувати та ухвалити нову ухвалу про скасування постанов Охтирського міськрайонного суду від 30 квітня 2004 року і від 25 червня 2004 року, а на підставі п. 3 ч. 2 ст. 459 КПК України відкрити кримінальне провадження щодо перегляду вироку Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року щодо нього за нововиявленими обставинами.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_4 зазначив, що суд спочатку перевірив його заяву на відповідність вимогам ст. 462 КПК України і відкрив кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, але потім розгляд цієї заяви провів поверхово і не об'єктивно, допустивши неповноту, невідповідність висновків фактичним обставинам та істотні порушення процесуального закону, внаслідок чого прийняв незаконне рішення про залишення його скарги без задоволення.

Також ОСОБА_4 вважає, що його заява відповідно до ст.ст. 459,467 КПК України за наведеним обґрунтуванням мала бути предметом розгляду щодо перегляду вищевказаних судових рішень за нововиявленими обставинами.

При цьому ОСОБА_4 зауважує про факти порушення його права на захист при винесенні судом спочатку без участі захисника постанови від 30 квітня 2004 року про обрання йому запобіжного заходу у виді взяття під варту по порушеній кримінальній справі за ч. 1 ст. 115 КК України, коли суду ще не було відомо про наявність у нього попередньої непогашеної судимості за умисне вбивство. А потім при винесенні постанови від 25 червня 2004 року про продовження йому строку тримання під вартою суду вже було відомо, що він був раніше судимий за ст. 94 КК України (1960 р.), однак захисник знову не був залучений, а призначений йому тільки наприкінці слідства. Тому вважає незаконними вказані постанови суду та недопустимими зібрані під час слідства докази, на яких ґрунтується вирок Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року відносно нього.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_4 і його захисника-адвоката ОСОБА_3 в порядку підтримання та обґрунтування зазначеної апеляційної скарги, думку прокурора Кравцової Л.М. про безпідставність апеляційної скарги та залишення ухвали суду без зміни, провівши судові дебати та перевіривши матеріали даного кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України (прийнятого 13 квітня 2012 року) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

У ч. 2 ст. 459 цього Кодексу міститься вичерпний перелік нововиявлених обставин, якими визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що заява засудженого ОСОБА_4 не містить даних про нововиявлені обставини в розумінні положень ч. 2 ст. 459 КПК України, а постанови судді, якими йому застосовувався запобіжний захід як підозрюваному і продовжувався строк тримання під вартою як обвинуваченому, являлись судовими рішеннями не по суті обвинувачення та не були остаточними в кримінальному провадженні, а тому не можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

Зазначені постанови судді щодо ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу і продовження строку тримання під вартою приймались на стадії досудового розслідування кримінальної справи відносно нього, порушеної за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, й кримінальне провадження у якій здійснювалось за нормами КПК України 1960 року.

У відповідності з вимогами ст.ст. 148, 150, 155, 156, 165, 165-2, 165-3 цього Кодексу запобіжний захід у виді взяття під варту як підозрюваного застосовувався до ОСОБА_4 як тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження з метою запобігти спробам ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі й для забезпечення виконання процесуальних рішень, а продовження строку тримання під вартою як обвинуваченого - ще й за відсутності підстав для зміни вказаного запобіжного заходу та задля закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення.

Обидві ці постанови судді підлягали оскарженню в апеляційному порядку, але ОСОБА_4 не оскаржувались.

Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року ОСОБА_4 було визнано винним та засуджено за ст.ст. 115 ч. 2 п. 13, 296 ч. 3, 122 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до довічного позбавлення волі з зарахуванням до покарання строку перебування під вартою до винесення вироку, а ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 15 лютого 2005 року вказаний вирок суду був залишений без змін, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 і його захисника - без задоволення.

При розгляді даної кримінальної справи по першій інстанції та перегляді її в касаційному порядку судами перевірялись твердження ОСОБА_4 на свій захист, зокрема - про незаконне обвинувачення і засудження та порушення права на захист, але ці його твердження не знайшли підтвердження і були мотивовано спростовані.

На стадії досудового розслідування право на захист ОСОБА_4 не було порушено тому, що спочатку кримінальна справа розслідувалась за ч.1 ст. 115 КК України, право на захист йому роз'яснялось відповідно до вимог ст. 21 КПК України 1960 року, ним або родичами адвокат не запрошувався, клопотання про призначення захисника за рахунок держави ним теж не заявлялось, а з моменту пред'явлення остаточного обвинувачення за ч. 2 ст. 115 КК України йому було призначено та надано захисника згідно вимог ст. 45 ч.1 п.4 КПК України 1960 року, оскільки санкція статті, за якою кваліфіковано вказаний злочин, передбачала довічне ув'язнення.

Після набрання вищевказаним вироком законної сили його було звернуто до виконання, і ОСОБА_4 займає процесуальне становище засудженого та відбуваючого кримінальне покарання.

Отже, апеляційні вимоги ОСОБА_4 про скасування ухвали Охтирського міськрайонного суду від 16 січня 2015 року та вказаних ухвал судді Охтирського міськрайонного суду від 30 квітня 2004 року і 25 червня 2004 року є безґрунтовними.

Також безпідставними є апеляційні вимоги ОСОБА_4 про відкриття кримінального провадження щодо перегляду вироку Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року відносно нього за нововиявленими обставинами, та призупинення цього вироку суду згідно ст. 466 КПК України оскільки в даному провадженні це виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Крім того, ОСОБА_4 вже звертався до суду з такою заявою, за результатами розгляду якої ухвалою колегії суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області від 18 вересня 2013 року його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року стосовно нього залишено без задоволення, а зазначений вирок суду - без змін. В касаційному порядку ним це судове рішення не оскаржувалось.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 467 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2015 року про залишення без задоволення заяву ОСОБА_4 про перегляд постанов Охтирського міськрайонного суду від 30 квітня 2004 року і 25 червня 2004 року щодо нього залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на цю ухвалу суду - без задоволення.

Дана ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_4 - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

СУДДІ:

Безверхий О. М. Моїсеєнко Т. М. Рунов В. Ю.