КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа№ 5011-9/12552-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Авдеєва П.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.03.2015 року по справі № 5011-9/12552-2012 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року за скаргою публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 5011-9/12552-2012 (суддя - Бондаренко Г.П.)

За позовом Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс"

до 1)Публічного акціонерного товариства "Український банк

реконструкції та розвитку"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-

будівельна компанія" Адоніс"

про визнання правочинів недійсним

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Адоніс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" про визнання недійсними правочинів, а саме:

1) Договір № 1 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 26 лютого 2009 року;

2) Договір № 2 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 26 лютого 2009 року;

3) Договір № 3 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 26 лютого 2009 року;

4) Договір № 4 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 26 лютого 2009 року;

5) Договір № 1 купівлі-продажу прав Інвестора за Договором № 1 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 27 квітня 2010 року;

6) Договір № 2 купівлі-продажу прав Інвестора за Договором № 2 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 27 квітня 2010 року;

7) Договір № 3 купівлі-продажу прав Інвестора за Договором № 3 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 27 квітня 2010 року;

8) Договір № 4 купівлі-продажу прав Інвестора за Договором № 4 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 27 квітня 2010 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року по справі № 5011-9/12552-2012, яке було переглянуто апеляційною та касаційною інстанціями та залишено без змін, позовні вимоги задоволено повністю.

27.08.2013 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року по справі № 5011-9/12552-2012 видано відповідні накази.

07.11.2014 року через відділ канцелярії господарського суду міста Києва від публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" надійшла скарга вих. № 12/461 від 06.11.2014 року на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд: - визнати дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39590444 від 31.10.2014, а також Постанови про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014р., що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду №5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн., - неправомірними у зв'язку з їх винесенням без надіслання органом ДВС Боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 39590444 із встановленим строком для добровільного виконання рішення суду; - скасувати Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39590444 від 31.10.2014, а також Постанову про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014р., що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду №5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з Боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн.; - на час розгляду справи зупинити дію Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39590444 від 31.10.2014, а також Постанову про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014р., що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду №5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2014 року в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві вих. № 12/461 від 06.11.2014 року відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач-1, публічне акціонерне товариство "Український банк реконструкції та розвитку", звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову, якою скаргу задовольнити повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" по справі № 5011-9/12552-2012 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Ільєнок Т.В., Авдеєв П.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2015 року апеляційна скарга була повернена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

26.02.2015 року повторно до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року за скаргою публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 5011-9/12552-2012 із клопотанням про відновлення пропущеного строку на оскарження.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених в ухвалу місцевого суду обставинам справи. Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не досліджено матеріали виконавчого провадження, а саме те, що боржник був позбавлений можливості виконати рішення суду в добровільному порядку, оскільки про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження дізнався лише після ознайомлення, а строк для добровільного виконання встановлено до 11.09.2013 року. Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що боржник вчиняв дії по добровільному виконанню наказу, що підтверджується заявою про зарахування однорідних зустрічних вимог.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року передано апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" у справі № 5011-9/12552-2012 на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року для розгляду головуючому судді Яковлєву М.Л., суддям Ільєнок Т.В., Авдеєв П.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2015 року по справі № 5011-9/12552-2012 відновлено строк публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд ухвалу на 17.03.2015 року.

12.03.2015 року від публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" надійшли додаткові документи.

Арбітражним керуючим товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія" Адоніс" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача-1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року у справі № 5011-9/12552-2012 відмовити повністю, а ухвалу залишити без змін.

Представник скаржника був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року скасувати та прийняти нову, якою задовольнити скаргу відповідача-1 на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої просить: - визнати дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39590444 від 31.10.2014, а також Постанови про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014р., що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду №5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн., - неправомірними у зв'язку з їх винесенням без надіслання органом ДВС Боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 39590444 із встановленим строком для добровільного виконання рішення суду; - скасувати Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39590444 від 31.10.2014 року, а також Постанову про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014 року, що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду № 5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з Боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн.; - на час розгляду справи зупинити дію Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39590444 від 31.10.2014 року, а також Постанову про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014 року, що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду №5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав свої пояснення та просив ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 - без задоволення.

Представники позивача та ВДВС в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду ухвали доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника позивача та ВДВС, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступи представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року по справі № 5011-9/12552-2012 - залишається без змін, виходячи з наступного.

Як визначає ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема ухвала про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби (п. 21 ч. 1 ст. 106 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали місцевого суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року по справі № 5011-9/12552-2012, яке було переглянуто апеляційною та касаційною інстанціями та залишено без змін, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір № 1 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 26 лютого 2009 року, укладений між ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" та ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку"; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 2 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 26 лютого 2009 року, укладений між ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" та ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку"; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 3 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 26 лютого 2009 року, укладений між ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" та ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку"; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 4 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 26 лютого 2009 року, укладений між ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" та ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку"; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 1 купівлі-продажу прав Інвестора за Договором № 1 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 27 квітня 2010 року, укладений між ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку" та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 2 купівлі-продажу прав Інвестора за Договором № 2 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 27 квітня 2010 року, укладений між ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку" та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 3 купівлі-продажу прав Інвестора за Договором № 3 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 27 квітня 2010 року, укладений між ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку" та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 4 купівлі-продажу прав Інвестора за Договором № 4 про участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості від 27 квітня 2010 року, укладений між ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку" та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" 1 113 000,00 грн. Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" до Державного бюджету України 22 260,00 грн. судового збору. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на користь житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" 11 666,50 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" на користь житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" 11 666,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

27.08.2013 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року по справі № 5011-9/12552-2012 видано відповідні накази.

Позивачем подано до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції міста Києва заяву про примусове виконання наказу № 5011-9/12552-2012 від 27.08.2013 року.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

05.09.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, надано 7-денний строк для її добровільного виконання до 11.09.2013 року, накладено арешт на все майно, що належить відповідачу у межах суми звернення стягнення 1 113 000,00 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (а.с. 180).

На погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження 20.09.2013 року через канцелярію до суду першої інстанцій від публічного акціонерного "Український банк реконструкції та розвитку" надійшла скарга № 12/464 від 19.09.2013 року, в якій заявник просить суд: - визнати дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 395904444 від 05.09.2013 року неправомірними; - скасувати постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 395904444 від 05.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року скаргу публічного акціонерного "Український банк реконструкції та розвитку" № 12/464 від 19.09.2013р. у справі № 5011-9/12552-2012 - повернуто без розгляду.

09.10.2013 року через відділ канцелярії господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" надійшла скарга № 12/504 від 08.10.2013р., в якій заявник просить суд: - визнати дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 395904444 від 05.09.2013 року неправомірними; - скасувати постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 395904444 від 05.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2014, яка залишена без змін постановою КАГС від 23.09.2014 року, скаргу № 12/504 від 08.10.2013 року на дії Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" залишено без розгляду.

У зв'язку з не виконанням боржником в добровільному порядку рішення суду, 31.10.2014 року старшим державним виконавцем Андрійко Є.Л. відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП № 39590444 про арешт коштів відповідача-1 у межах суми боргу.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 57 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

07.11.2014 року через відділ канцелярії господарського суду міста Києва від публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" надійшла скарга вих. № 12/461 від 06.11.2014 року на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд: - визнати дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39590444 від 31.10.2014, а також Постанови про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014р., що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду №5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн., - неправомірними у зв'язку з їх винесенням без надіслання органом ДВС Боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 39590444 із встановленим строком для добровільного виконання рішення суду; - скасувати Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39590444 від 31.10.2014, а також Постанову про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014р., що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду №5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з Боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн.; - на час розгляду справи зупинити дію Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39590444 від 31.10.2014, а також Постанову про арешт коштів боржника ВП № 39590444 від 31.10.2014р., що винесені старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. з примусового виконання наказу господарського суду №5011-9/12552-2012, виданий 27.08.2013 року про стягнення з боржника на користь ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс" 1 113 000 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2014 року в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві вих. № 12/461 від 06.11.2014 року відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначені обов'язки і права державного виконавця, так за приписами вказано статті державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як було зазначено вище, боржнику було надано на добровільне виконання наказу № 5011-9/12552-2012 від 27.08.2013 семиденний строк для виконання такої постанови до 11.09.2013 року.

Так дійсно, доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику матеріали справи не містять, але станом на 16.09.2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 39590444 скаржнику було відомо, що ним не заперечується і підтверджується матеріалами справи. А саме вже 20.09.2013 року ним було подано через канцелярію до суду першої інстанцій скаргу № 12/464 від 19.09.2013 року на дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 395904444 від 05.09.2013 року.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: - винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; - винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; - винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; - проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Так як, боржником в добровільному порядку рішення суду виконано не було та з відповідною заявою про продовження строку на добровільне виконання останній до державного виконавця не звертався, то на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанови ВП № 39590444 про арешт коштів боржника від 31.10.2014 року та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.10.2014 року.

Оскільки, оскаржувані постанови ВДВС винесені через 55 днів після спливу строку встановленого на добровільне виконання рішення суду в постанові про відкриття виконавчого провадження, то суд першої інтенції дійшов вірного висновку, що у боржника (скаржника) з моменту ознайомлення з матеріалами справи (16.09.2013) до моменту винесення оскаржуваних постанов було достатньо часу для виконання рішення суду в добровільному порядку, і дії ВДВС щодо винесення оскаржуваних постанов від 31.10.2013 року жодним чином не порушили відповідне право скаржника (право на добровільне виконання рішення суду) та в повній мірі відповідали положенням Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на вищевикладене, державним виконавцем правомірно у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанови ВП № 39590444 про арешт коштів боржника від 31.10.2014 року та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.10.2014 року в межах суми присудженої до стягнення. Доказів спростування зазначеному не надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції, а тому у суду відсутні підстави для задоволення скарги публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві. Що стосується доводів скаржника, то вони не ґрунтуються на вказаних нормах чинного законодавства України та дійсних обставинах справи.

Щодо зупинення провадження у справі до розгляду заяви про зарахування однорідних зустрічних позовних вимог по справі № 910/17643/13, то воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, звертаючись до суду з клопотанням про зупинення апеляційного провадження у даній справі скаржник не довів наявності підстав для зупинення, тобто не надав належних доказів того, що розгляд даної справи неможливий до вирішення справи № 910/17643/13, а відтак клопотання про зупинення розгляду справи № 5011-9/12552-2012 задоволенню не підлягає.

Внаслідок цього, колегія апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції щодо відхилення вимог скаржника.

Крім того, звертаємо увагу на те, що відповідно до ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Тобто у разі зарахування однорідних зустрічних позовних вимог по справі № 910/17643/13 публічне акціонерне товариство "Український банк реконструкції та розвитку" не позбавлене права звернутись до суду з відповідною заявою про поворот виконання рішення по справі № 5011-9/12552-2012.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, ухвала господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року у справі № 5011-9/12552-2012 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105, 106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року за скаргою публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 5011-9/12552-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року у справі № 5011-9/12552-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-9/12552-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

П.В. Авдеєв