Справа №      22ц-122      2009р.                                              Головуючий по І інстанції

Категорія:     37                                                                          Красюк Г.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Скіць M.I.

УХВАЛА

Іменем України

26 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого                              Ювшина В.І.

Суддів                                         Скіця М. І.,  Сіренка Ю.В.

при секретарі                             Шульга Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 3 грудня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку будинковолодіння та виключення даної частки з спадкового майна,  -

встановила:

В липні 2008 року ОСОБА_1  звернулася до суду з вищезазначеним позовом,  мотивуючи свої вимоги тим,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3,  котра при житті склала заповіт на її користь,  посвідчений 20 березня 2007 року секретарем Сигнаївської сільської ради Шполянського району,  Черкаської області,  на все майно,  що буде належати їй на день смерті.

У встановлені законом строки вона звернулась з заявою про прийняття спадщини однак в оформленні свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено на підставі відсутності правовстановлюючих документів на садибу,  що належала померлій.

Крім того з заявою про прийняття спадщини звернувся і брат померлої - відповідач по справі.

Просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно,  яке залишилося після смерті ОСОБА_3,  а саме: садибу,  розташовану в АДРЕСА_1,  що складається з житлового будинку з верандою,  сараю-літньої кухні,  погреба,  криниці,  огорожі,  загальною вартістю 86 564 грн.,  та земельної ділянки,  площею 2, 45 га.,  вартістю 32 738 грн.,  розташованої на території Сигнаївської сільської ради,  Шполянського району,  Черкаської області,  яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю,  НОМЕР_1,  виданого Сигнаївською сільською радою 28.03.2002 року,  та стягнути судові витрати.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_4.3вернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання за ним права власності на 1\2 частину садиби,  розташованої в АДРЕСА_1,  та виключення даної частки з спадкового майна,  належного його покійній сестрі ОСОБА_3,  та понесені ним

судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовував тим,  що в 1971 році він та його рідна сестра спільною працею та за спільні кошти побудували спірний будинок з господарськими спорудами,  в який перейшли проживати в 1974 році з старої батьківської хати,  розташованої в с. Сигнаївка на хуторі Шевченка. З того часу і по сьогоднішній день він проживає в даному будинку і вважає,  що має право на 1\2 частину даної садиби,  поскільки він та сестра особистих сімей не мали,  проживали разом в одному будинку і вели спільне господарство.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 3 грудня 2008 року позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1  право власності на спадкове майно,  яке залишилося після смерті ОСОБА_3,  а саме на: 1/2 частину садиби,  розташованої в АДРЕСА_1,  яка складається з житлового будинку з верандою,  сараю-літньої кухні,  погреба,  криниці,  огорожі,  вартістю 43 282 грн,  та земельну ділянку,  площею 2, 45 га.,  вартістю 32 738 грн.,  розташовану на території Сигнаївської сільської ради,  Шполянського району,  Черкаської області,  яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю,  НОМЕР_1,  виданого Сигнаївською сільською радою 28.03.2002 року.

Зустрічний позов ОСОБА_2.3адоволено повністю.

Виключено із спадкового майна 1/2 частину садиби,  розташованої в АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину садиби,  розташованої в АДРЕСА_1,  яка складається з житлового будинку з верандою,  сараю-літньої кухні,  погреба,  криниці,  огорожі,  вартістю 43 282 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду,  ОСОБА_1  подала апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати дане рішення в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити нове по суті її позовних вимог.

Зазначає,  що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини,  що мають значення для справи,  і вважав встановленими недоведені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду не відповідають обставинам справи,  а також припустився грубих порушень норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення сторін,  що з'явилися,  вивчивши матеріали справи,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те,  що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до  ст.  213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є таким,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішить справу згідно із законом,  ухваливши його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  і доказах,  досліджених у судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення зазначеним вимогам в повному обсязі не відповідає.

З матеріалів справи вбачається (а.с.  13-17),  що спірна садиба належним чином не була зареєстрована і свідоцтво про право власності спадкодавцем при житті не отримане,  а отже правовий статус нерухомого майна не визначений.

Так,  відповідно до статей 8,  213,  215 ЦПК умовами обґрунтованості рішення є повне з'ясування обставин,  що мають значення для справи,  які суд вважає встановленими,  та відповідність висновків суду,  викладених у рішенні,  обставинам справи.

Згідно зі  ст.  214 ЦПК під час ухвалення рішення суд повинен встановити всі юридичні факти,  які згідно з нормами права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи певних подій.

Відповідно до положень  ст.  331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до роз»яснень,  що містяться в п.11. 7, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду

України №7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування»,  якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК),  до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали,  обладнання тощо,  які були використані в процесі цього будівництва.

Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом,  то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Відповідно до положень  ст.  30 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р. та  ст.  18 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року будівництво об»єктів містобудування (нерухомості) незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад.

Відповідно до вимог ч.4  ст.  10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи.

Відповідно до положень  ст.  33,  35,  36 ЦПК України суд з власної ініціативи або за клопотанням сторін,  які беруть участь у справі залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача,  якщо це безпосередньо може вплинути на його права чи обов»язки,  чи в якості третіх осіб,  які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору однак у останніх може виникнути зобов»язання перед однією чи обома сторонами стосовно їх прав і обов»язків.

При вирішенні зустрічного позову суд першої інстанції дійшов висновку,  що він підлягає до задоволення однак дане рішення не вмотивував та на порушення ЦПК України,  не залучив до участі в справі як співвідповідача Сигнаївську сільську раду,  до компетенції якої належить вирішення питання узгоджувати проектну документацію та отримувати дозвіл на будівництво,  оскільки згідно із Цивільним кодексом України це може мати правові наслідки як самочинне будівництво,  яке може бути здійснено з порушенням будівельних,  санітарних,  протипожежних норм і правил,  а також прав інших осіб.

Участі у розгляді справи Сигнаївська сільська рада не приймала і судом до участі у розгляді справи залучена не була.

Таким чином,  судом допущено порушення норм процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до  ст.  311 ЦПК є підставою для скасування ухваленого судового рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід залучити до участі в справі всіх зацікавлених осіб,  визначитися з правовим статусом спірної садиби та обсягом прав і обов»язків учасників процесу стосовно оспорюваного майна і ухвалити рішення відповідно до вимог статей 213,  215 ЦПК України вказавши чіткі вичерпні та безумовні висновки щодо доведеності чи недоведеності юридичних фактів,  що мають значення для справи,  на підставі оцінки доказів відповідно до вимог  ст.  212 ЦПК.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  311,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів судової палати,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 3 грудня 2008 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку будинковолодіння та виключення даної частки з спадкового майна направити до Шполянського районного суду Черкаської області для розгляду по суті в іншому складі суду.

Ухвала   набирає   чинності   одразу   після   проголошення   і   може   бути   оскаржена  до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.