Справа №1-6/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 2 березня  2009 року                                                                                                          м. Мена

     Менський районний суд Чернігівської  області

в складі : головуючого - судді Кухти В.О.

     при секретарі  Зубкович Н.Ф.

     з участю прокурора Артеменка О.С.

                                               підсудної - ОСОБА_1., захисника ОСОБА_2;

                                               потерпілої - ОСОБА_3, законного представника - ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Верхній Ворошиловградської області, українки, громадянки України, освіта професійно-технічна, приватного підприємця, розлученої, раніше не судимої, проживаючої за адресою:АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 172, ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України

                                                   ВСТАНОВИВ :

З 2 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року ОСОБА_1., будучи приватним підприємцем, умисно використовувала працю неповнолітньої ОСОБА_3 без укладення в письмовій формі трудового договору та його реєстрації в Менському районному центрі зайнятості, чим грубо порушила ст.ст. 24, 24¹ КЗпП України та п.2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001 року.          

Підсудна ОСОБА_1. в судовому засіданні вину у вчиненні цього злочину визнала повністю, в скоєному щиро кається, та показала, що літом 2008 року ОСОБА_3 разом з бабусею звернулися до неї з проханням взяти потерпілу на роботу на час літніх канікул. Вона погодилася і прийняла ОСОБА_3 реалізатором. Потерпіла сказала, що укладення трудового договору їй непотрібне, тому вирішили працювати за усної домовленості. Заробітну плату потерпіла попросила виплатити після завершення роботи. Працювала вона два місяці, потім попросила виплатити зарплату, що й було зроблено. Після цього потерпіла звільнилася.

Винність підсудної у вчиненні цього злочину, крім визнання нею вини підтверджується також й іншими доказами по справі.

Потерпіла ОСОБА_3, будучи допитаною у судовому засіданні за участі її законного представника, показала, що є неповнолітньою і навчається в школі, літом 2008 року під час літніх канікул вирішила попрацювати на базарі продавцем. Вона з бабусею звернулися до підприємця ОСОБА_1. і та погодилася прийняти її продавцем. Потерпіла попросила не укладати з нею трудовий договір у письмовій формі, бо її це було не потрібно і вона вважала зайвою цю процедуру. Підсудна погодилася на це. Працювала вона з 09-00 по 13-00. Пропрацювавши два місяці, потерпіла вирішила звільнитися, ОСОБА_1. виплатила їй заробітну плату 525 гривень за два місяці, як було домовлено при прийнятті на роботу. Жодних претензій ні матеріального, ні морального характеру до підсудної у неї немає.

Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні показала, що вона є бабусею потерпілої. Її онука працювала у ОСОБА_1. червень-липень 2008 року. Свідок особисто просила підсудну взяти на роботу онуку, оскільки вони проживають удвох і мають складне матеріальне становище. По закінченню роботи ОСОБА_1. заплатила потерпілій 525 гривень, як домовлялися. Вона та потерпіла вдячні підсудній, жодних претензій до неї не мають.

Свідок ОСОБА_6. у судовому засіданні показала, що бачила як потерпіла торгувала на торговому місці ОСОБА_1..

Покази аналогічні свідченням ОСОБА_6. дали також свідок ОСОБА_7. та неповнолітні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9., допитані в судовому засіданні в присутності педагога.

            Існування між підсудною та потерпілою фактичних трудових відносин підтверджується патентом /а.с.174/ та заявами на його одержання /а.с.175-177/, де зазначено ОСОБА_3, як особу, яка перебуває у трудових відносинах з підсудною з 01.06.2008 року по 01.09.2008 року.

            Оцінюючи зібрані докази в сукупності суд вважає доведеною винність підсудної ОСОБА_1. у грубому порушенні законодавства про працю, вчиненому щодо неповнолітньої ОСОБА_3, а її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.172 КК України.

            Органом досудового слідства підсудній ОСОБА_1. інкримінувалося також те, що вона, будучи приватним підприємцем, використовуючи працю найманих працівників, виконуючи організаційно-розпорядчі функції та будучи таким чином службовою особою, 05.07.2007 року, достовірно знаючи, що дружина її сина - ОСОБА_10в неї продавцем працювати не буде, умисно склала та зареєструвала трудовий договір від 05.07.2007 року про прийняття ОСОБА_10. до себе на роботу продавцем.

            У подальшому на підставі листків непрацездатності №116379 за період часу з 11.09.2007 року по 14.01.2008 року та №624563 за період часу з 15.01.2008 року по 28.01.2008 року ОСОБА_1. нарахувала та виплатила ОСОБА_10. допомогу по вагітності та пологам в сумі 1760 гривень та 200 гривень відповідно, а всього на загальну суму 1960 грн..

            Окрім того, ОСОБА_1., будучи приватним підприємцем та займаючись торгівлею, достовірно знаючи, що дружина її сина - ОСОБА_10. в неї продавцем працювати не буде, з корисливих мотивів, з метою проведення незаконної виплати ОСОБА_10. допомоги по вагітності та пологам з подальшим відшкодуванням їй вказаних коштів державою, склала та зареєструвала в Менському районному центрі зайнятості трудовий договір від 05.07.2007 року про прийняття ОСОБА_10. до себе на роботу продавцем.

            На підставі листків непрацездатності №116379 за період часу з 11.09.2007 року по 14.01.2008 року та №624563 за період часу з 15.01.2008 року по 28.01.2008 року ОСОБА_1. нарахувала та виплатила ОСОБА_10. допомогу по вагітності та пологам в сумі 1760 гривень та 200 гривень відповідно, а всього на загальну суму 1960 грн..

            В подальшому, дані кошти, на підставі незаконно поданих ОСОБА_1 листів-розрахунків до Менської міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, були відшкодовані фондом 27 вересня 2007 року та 30 січня 2008 року.

            Зазначені дії органом досудового слідства були кваліфіковані як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційного документа неправдивих відомостей, а також складання завідомо неправдивого документа, та умисне заволодіння чужим майном шляхом обману, а ОСОБА_1. обвинувачена у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 та ч.1 ст.190 КК України.

            Прокурором по справі заявлено цивільний позов у інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1. про відшкодування збитків в сумі 1960 гривень.

            Підсудна вину у вчиненні цих злочинів не визнала та показала, що її невістка ОСОБА_10. працювала у неї продавцем на ринку на торгову місці №18 з 05.07.2007 року по 30.08.2007 року, також вона їздила з сином за товаром у місто Харків, сортувала та перебирала товар у підсудної вдома. Підсудна платила їй 440 гривень на місяць. Допомогу по вагітності і пологам, яку вона виплатила ОСОБА_10., їй було відшкодовано законно. Цивільний позов не визнала в повному обсязі з цих же підстав.

            Зазначені обвинувачення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються наступними доказами.

            З показів свідка ОСОБА_10. з'ясовано, що вона торгувала на Троїцькому ринку у липні-серпні 2007 року у ОСОБА_1.. Також виконувала іншу роботу, допомогала підсудній, вдома приймала товар, їздила з чоловіком - сином ОСОБА_1. за товаром у місто Харків. Отримувала заробітну плату в розмірі 440 гривень. На ринку була не кожного дня через те, що була вагітною і ходила до лікарні.

            Свідок ОСОБА_11., будучи допитаним в судовому засіданні, підтвердив, що його дружина ОСОБА_10. працювала у його матері ОСОБА_1. продавцем у липні-серпні 2007 року. З нею укладався трудовий договір. ОСОБА_10. торгувала на ринку, їздила з ним за товаром у Харків, перебирала товар, допомагала його матері по бухгалтерським питанням. За роботу його дружина отримувала 440 гривень на місяць.

            Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12. показала, що літом 2007 року бачила як ОСОБА_10. торгувала на ринку з ОСОБА_1. Також вона хотіла влаштувати до ОСОБА_1. на роботу свою доньку, але та сказала, що у неї буде працювати ОСОБА_10..

            Свідок ОСОБА_13. в судовому засіданні показала, що близько трьох разів купувала у ОСОБА_10. на Троїцькому ринку миючі засоби.

            Трудовим договором між працівником і фізичною особою №26-98 від 05.07.2007 року /а.с.151/ зареєстрованим у Менському районному центрі зайнятості, підтверджується наявність трудових відносин між підсудною та ОСОБА_10..

            Посилання прокурора в обґрунтування обвинувачення на покази свідків ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., які вони дали в судовому засіданні, та на покази дані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні свідків      ОСОБА_18. /а.с.73,74/, ОСОБА_19. /а.с.138/, ОСОБА_20. /а.с.139/, ОСОБА_21. /а.с.148/, суд не приймає, оскільки ці свідки показали лише те, що не бачили як         ОСОБА_10. торгувала на ринку, тобто їх покази не підтверджують, що ОСОБА_10. не перебувала в трудових відносинах з підсудною і трудовий договір укладений між ними є завідомо неправдивим.

            Таким чином в даному випадку відсутня подія злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

            Оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1. та ОСОБА_10. перебували у трудових відносинах і трудовий договір між укладений з дотриманням вимог законодавства, то відсутня також подія злочину передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

            Враховуючи викладене, ОСОБА_1. підлягає виправданню по обвинуваченню за ч.1 ст.366 КК України та ч.1 ст.190 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання за злочин передбачений ч.2 ст.172 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який являє собою злочин невеликої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу винної.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1., суд визнає щире каяття підсудної у вчиненні цього злочину та поведінку потерпілої, яка просила не укладати з нею трудовий договір.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1. немає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. раніше не судима, негативні характеристики за місцем проживання відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для виправлення підсудної і попередження вчинення нових злочинів призначити їй покарання у вигляді штрафу.

У задоволенні цивільного позову прокурора у інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1. про відшкодування збитків в сумі 1960 гривень необхідно відмовити у зв'язку з виправданням її за ч.1 ст.190 КК України.

Арешт на майно підсудної накладений 14.11.2008 року /а.с.167-171/ підлягає скасуванню у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по кримінальній справі: листи-розрахунки від 26.09.07 та 29.01.08; листки непрацездатності серії АББ №624563 від 15.01.2008 року та серії ААЧ №116379 від 11.09.2007 року; патент серії ПАГ №635932 від 01.04.2008 року, заяви ОСОБА_1. на одержання патенту від 30.05.08, 27.06.08, 31.07.08, які знаходяться в матеріалах справи необхідно залишити зберігати в матеріалах справи; трудовий договір №2698 від 05.07.07, переданий на зберігання Менському районному центру зайнятості необхідно залишити в Менському районному центрі зайнятості.

Запобіжний захід підсудній до вступу вироку в законну силу необхідно залишити підписку про невиїзд.

            Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу розміром 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

За ч.1 ст.366 КК України ОСОБА_1- виправдати.

За ч.1 ст.190 КК України ОСОБА_1- виправдати.

У задоволенні цивільного позову прокурора у інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1. про відшкодування збитків в сумі 1960 гривень - відмовити в повному обсязі.

Скасувати арешт на майно ОСОБА_1. накладений 14.11.2008 року.

Речові докази по кримінальній справі: листи-розрахунки від 26.09.07 та 29.01.08; листки непрацездатності серії АББ №624563 від 15.01.2008 року та серії ААЧ №116379 від 11.09.2007 року; патент серії ПАГ №635932 від 01.04.2008 року, заяви ОСОБА_1. на одержання патенту від 30.05.08, 27.06.08, 31.07.08, які знаходяться в матеріалах справи, - залишити зберігати в матеріалах справи; трудовий договір №2698 від 05.07.07, переданий на зберігання Менському районному центру зайнятості - залишити в Менському районному центрі зайнятості.

            Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді підписки про невиїзд.

            На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд.

 Суддя                                                                                                      В.О. Кухта