Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015 Справа №607/3362/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Рихліцької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення частки майна, належної спадкодавцю на праві спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в лютому 2015 року пред'явили до суду позов до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення частки майна, належної ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. Обгунтовують позов тим, що після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належну йому частку в квартирі АДРЕСА_1, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачам відмовлено у зв'язку з тим, що розмір належної спадкодавцю частки за його життя визначений у встановленому законом порядку не був. Зазначають, що зазначена квартира була приватизована на сім'ю в складі 7 осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, і їм видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого зазначена картира належить їм на праві спільної сумісної власності. Внаслідок того, що розмір частки ОСОБА_6 в зазначеній квартирі не визначений, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому просять суд визначити, що частка померлого ОСОБА_6 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила 1/7 частину.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 та представник позивачів ОСОБА_9 подали заяви, згідно з якими позовні вимоги підтримали, просять їх позов задовольнити, розглянувши справу в їхній відсутності.

Від відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання надійшли заяви, згідно з якими вони позов визнали в повному обсязі, справу просять слухати в їх відсутності.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

Судом установлено, що визнання позову відповідачами не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, позовні вимоги грунтуються на встановлених законом підставах, оскільки:

Позивач ОСОБА_1 є дружиною, а позивач ОСОБА_2 - дочкою ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис № 1331 від 14 жовтня 2013 року відділу державної реєстрції актів цивільного стану Тернопільського міського уравління юстицї.

З відповіді № 932 Першої Тернопільської державної нотаріальної контори від 13 березня 2015 року встановлено, що 11 лютого 2014 року заведена спадкова справа, відповідно до якої спадкоємцями ОСОБА_6 є ОСОБА_1, яка на момент смерті постійно проживала зі спадкодавцем, відтак прийняла спадщину, та ОСОБА_2, яка 11 лютого 2014 року подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя не видавались.

Як слідує з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 лютого 2015 року, у видачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 відмовлено через те, що розмір частки ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 не визначений, а вказане майно належить співвласникам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 11 січня 1997 року, виданого міським бюро технічної інвентаризації, квартира АДРЕСА_1 приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 370 ЦК у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, або рішенням суду.

В силу вимог ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу у натурі.

Згідно із ст. 368 ЦК спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Отже, з метою захисту спадкових прав позивачів, забезпечення реалізації їх права на отримання у встановленому законом порядку свідоцтва про право на спадщину, слід у судовому порядку визначити розмір частки, належної померлому ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Беручи до уваги, що зазначена квартира була приватизована на сім'ю в складі 7 осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, і їм видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого зазначена квартира належить їм на праві спільної сумісної власності, частка ОСОБА_6 в цій квартирі становила 1/7.

Аналізуючи в сукупності всі досліджені докази та встановлені ними обставини, суд приходить до переконання, що в ОСОБА_1, ОСОБА_2 дійсно існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а тому їх порушені права підлягають до захисту судом.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 368, 1226 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_6 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила 1/7 (одну сьому).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя