ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року об 11 год. 36 хв.Справа № 808/9758/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Клименка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління

ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17-1703 від 04.11.2014 р.

Під час судового розгляду справи здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на її правонаступника - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем неправомірно та з перевищенням повноважень проведено перевірку, в результаті чого нараховано грошове зобов'язання зі сплати єдиного внеску, оскільки у відповідача відсутні повноваження з нарахування єдиного внеску. Крім того, позивач зазначив, що нею в повному обсязі нараховано та сплачено єдиний внесок. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено, що відповідачем завищено влові витрати та занижено валовий дохід від провадження незалежної професійної діяльності, що у свою чергу призвело до заниження суми єдиного соціального внеску, у зв'язку з чим відповідачем було прийнято оскаржувану вимогу. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що в період з 22.10.2014 по 28.10.2014 співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності формування затратної частини та сплати податків і зборів позивача за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №518/17/НОМЕР_1 від 04.11.2014 р.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

- ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме встановлено заниження показників сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності та заявлена в податковій декларації, на які нараховується єдиний внесок за ставкою 34,7% в сумі 80649,37 грн., в т.ч. за 2013 рік в розмірі 80649,37 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження показника сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу в розмірі 34,7% в сумі 27985,33 грн., у т.ч. за період 2013 рік в розмірі 27985,33 грн.;

- п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення нотаріальної діяльності за 2013 рік в розмірі 14473,71 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17-1703 від 04.11.2014 р., якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 27985,33 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятою відповідачем вимогою про сплату боргу (недоїмки), звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної вимоги стало, на думку контролюючого органу, те що ОСОБА_1 заниження показника сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу, у розмірі 34,7% в розмірі 27985,33 грн., у т.ч. за 2013 рік в розмірі 27985,33 грн., в результаті заниження показників сум чистого доходу (прибутку), зазначеного в розділі 2.2.2 «Визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (документально підтверджених)».

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2014 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно пункту 1 частини 2 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI, передбачено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частинами 2, 3, 8 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №455 від 09.09.2013 р., затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №455), яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п.6.2 Інструкції №455 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно абзацу 2 п.6.3 Інструкції №455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, серед іншого, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган має право за результатами перевірок перевіряти правильність нарахування та сплати єдиного внеску, а у разі виявлення порушень самостійно нараховувати суми єдиного внеску та направляти вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Разом з тим, суд не може погодитись з правомірністю прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки), з огляду на наступне.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Частиною 11 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно ч.3 ст.7 Закону №2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону №2464 передбачено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» установити у 2013 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1108 гривень, з 1 грудня - 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення працездатних осіб: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

З акту перевірки (п.2.5.3 акту) судом встановлено, що позивачем протягом 2013 року в звітах з єдиного внеску визначена сума чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок (34,7%) в розмірі 33232,00 грн., що перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, яка дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в повному обсязі сплачено самостійно нарахований єдиний внесок, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 28.04.2014 р. та не заперечується податковим органом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно дійшов висновку про заниження позивачем показника сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу в розмірі 27985,33 грн. та прийняв вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятої вимоги про сплату недоїмки.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 р. №Ф-17-1703.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко