справа № 2-а-5 /09 р.

                                                                   П О С Т А Н О В А

                                                          і м е н е м    У К Р А Ї Н И

03 лютого 2009 р.      Тростянецький районний суд Сумської області в складі  колегії суддів

головуючого судді     -           Янової Л.М.

суддів                          -            Шевченко В.С.

                                                -            Литовченко Н.О.

  при секретарі              -           Голубничій О.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання бездіяльності неправомірною, зобов»язання здійснення нарахування заборгованої пенсії та стягнення заборгованості,

                                                             В С Т А Н О В И В :

26 травня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності неправомірною, зобов»язання здійснення нарахування заборгованої пенсії та стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія1), має пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», являється інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни, на що розповсюджується Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області.

При нарахуванні пенсії позивачу постійно не застосовуються норми чинного законодавства України з приводу особливості умов нарахування пенсії та її щомісячної виплати відповідно до статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з інвалідністю. За останні роки пенсія нараховувалася та виплачувалася позивачу у занижених розмірах, що призвело до заподіяння йому шкоди в наслідку недотримання розміру пенсійних нарахувань відповідно до норм законодавства України.з урахуванням пройденого часу та вимог ст.257 ЦК України про застосування давності, нарахування заборогованості проводиться за останні три роки - з травня 2005 року по 31.12.2007 року включно, коли нарахування та виплата пенсії були регламентовані діючим законодавством України. Згідно ст.50 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, для інвалідів 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком та виплачується повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для інвалідів 3 групи - 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.13 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам 3 групи - у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Заборгованість по даним виплатам складає 61тис.379грн.54коп.

Позивач просить суд:

1.визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області з приводу не нарахування позивачу та недовиплати пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок чорнобильської аварії 1 категорії та інваліда 3 групи.

2.зобов»язати  Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області здійснювати нарахування пенсії позивачу як особі постраждалій внаслідок чорнобильської катастофи 1 категорії інваліда 3 групи за період з травня 2005 року по 31.12.2007 року з урахуванням 50% мінімальної пенсії за віком відповідно, 6 мінімальних пенсій за віком,  відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист  громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

3.Стягнути з  Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області на користь позивачу суму недорахованої та недоплаченої пенсії як особі постраждалій внаслідок чорнобильської катастофи 1 категорії інваліда 3 групи, за період з травня 2005 року по 31.12.2007 року в сумі 61тис.379грн.54коп.

4.Зобов»язати Міністерство фінансів україни та Державне казначейство України перевести кошти в сумі 61тис.379грн.54коп. Управлінню Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області для їх виплати позивачу за цільовим призначенням суми заборгованості.

5.Судові витрати покласти на державу, в тому числі за правову допомогу в сумі 500 грн. стягнути на користь позивача.

           04 серпня 2008 року позивач уточнив позовні вимоги  по п.3 і збільшив суму стягнень до 85 тис. 819 грн. 54 коп.

            Відповідач - Державне казначейство України проти позову заперечує в повному обсязі, посилається на те, що відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року  №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління  солідарною системою загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових  внесків, призначає пенсії, та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій...

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської  позов не визнав, надав суду заперечення проти позову та в його обгрунтування навів, що пенсія позивачу призначена не за Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а за спеціальним законом, а саме за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ч.5 ст.54 якого передбачено, що порядок обчислення пенсії, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України».

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року №523, згідно з якою пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастофи відповідно до ст.ст.54,57 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

ОСОБА_1 пенсія по 3 групі інвалідності обчислена в розмірі відшкодування фактичних збитків, заподіяних здоров»ю (встановлена Сумською МСЕК 09.02.2005р в розмірі 60%) із заробітку за роботу в зоні відчуження згідно довідки про заробітну плату №128 від 10.06.2005 року із додатковою пенсією становить 243,70 грн., але не нижче прожиткового мінімуму встановленого постановою КМУ №1215 від 18.09.2004 року, тобто 284,69 грн.

Відповідно до ч.4 ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.

Розрахункова величина мінімального розміру пенсії за віком, яка застосовується для обчислення пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 у розмірі 19 грн.91 коп. Ця ж величина застосовується і при визначенні розміру додаткової пенсії зазначеним інвалідам.

До пенсій по інвалідності, призначених у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно із ч.1 ст.54 Закону, встановлюється додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком 16грн.62 коп. відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року №831.

Абзацем 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Проте ч.3 ст.28 встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений п.1. ч.1 ст.28 цього ж закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто мінімальний розмір пенсій, визначений п.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» щодо розрахунку пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуватись не може.

Зазначені норми застосовуються і щодо нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.

Постановою КМУ від 27.12.2005р. №1293 з 01.01.2006 року збільшено розміри пенсій по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, призначених відповідно  до ч.1 ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2,5 рази, а також підвищено мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи до 467 грн.

Після підвищення розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2006 року склав 596 грн.79 коп. Розрахунок пенсії: 0,05216 грн.х60%=0,03130 - основний розмір пенсії від середнього заробітку х 2х1,81 х 2,875х2х3х2,89855х3х3х6,25х1,108х2,5 (коефіцієнти підвищення)=588 грн.48 коп.+8,31 (додаткова пенсія)=596 грн.79 коп.

З 01.01.2008 року Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме текст статті 50 викладено в такій редакції: «особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю інвалідам 3 групи в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ст.54 в новій редакції стосовно розмірів пенсії інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв»язок з Чорнобильською катастрофою для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках не повинен бути нижчим по 3 групі інвалідності 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 року перераховано згідно змін внесених до Закону.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Державне казначейство України в судове засідання не з»явився, просить розглянути справу в його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської позов не визнав та просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позову у відповідності до вищевикладених заперечень.

Вислухавши пояснення позивача,  представника відповідача, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд дійшов наступного. Судом було встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, внаслідок чого йому встановлена 3 група інвалідності відповідно до довідки МСЕК (а.с.7.8), захворювання якого пов»язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС, має посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідчення інваліда 3 групи.

Згідно довідки Управління Пенсійого Фонду України  в Тростянецькому районі ОСОБА_1 проведений розрахунок пенсії з 01 травня 2006 року: 60%х0,05216 грн.+0,03130 (основний розмір пенсії від середнього заробітку);

0,03130 х на коефіцієнти підвищення 2х1081х20875х2х3х2,9855х3х2х6,25х1,108=235,39 грн - (основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнтів);

235,39 грн. +8,31 грн.(додаткова пенсія інваліду 3 групи) + 40,99 грн. (державна адресна допомога згідно постанови КМУ №1215 від 18.09.2004р.) =284,69 грн.

Розрахунок пенсії з 01 січня 2006 року в зв»язку з підвищенням основного розміру пенсії згідно постанови КМУ від 27.12.2005 року №1293;

235,39 грн.х2,5 = 588,48 грн.+8,31 грн.(додаткова пенсія 50% від 16,62 грн) =596,79 грн.

На протязі 2007 року розмір пенсії індексувався, а тому розмір пенсії разом з індексацією становив: з 1 січня - 619,62 грн., з 1 квітня - 660,45 грн., з 1 жовтня - 667,80 грн.

З 1 січня 2008 року Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.ст.50,54 і розмір пенсії ОСОБА_1 у 2008 році складає з 1 січня - 729 грн, з 1 квітня - 745,55 грн. з 1 липня - 832,30грн.

Позивачу з 01.01.2008 року дійсно у відповідності до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» де було внесено зміни до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме текст статті 50 викладено в такій редакції: «особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю інвалідам 3 групи в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При зверненні позивача до Управління Пенсійного Фонду України  в Тростянецькому районі йому було відмовлено у перерахунку розміру його пенсії. Відповідач мотивував свою відмову в перерахунку розміру пенсії тим, що вимоги позивача безпідставні та протирічать чинному законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

У відповідності до ч.4 ст.54 Закону України  від 28.02.1991 року №796-Х11(із змінами) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастофою, не можуть бути нижчими по групі інвалідності 6 мімімальних пенсій за віком. На виконання цього закону КМУ ухвалив свою постанову «Про затвердження Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастофи» від 30.05.1997 року №523, згідно п.4 якої в усіх випадках розмір пенсій для  інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-Х11(із змінами) особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю. У розмірах - інвалідам 3 групи -  50% мінімальної пенсії за віком.

 Крім того, із системного аналізу чинного пенсійного, бюджетного законодавства України випливає таке:

Згідно ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до ч.2 ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Із змісту абз.7 ч.1 ст.5 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування» випливає, що загальнообов»язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом шляхом надання пенсій, які є основним джерелом існування.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування» пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожитковго мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.28 цього Закону. Перерахунок пенсій провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Із змісту абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» випливає, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком виходячи з вимог Конституції України та законів України. Із змісту ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум» випливає, що прожитковий мінімум встановлюється КМУ, а затверджується щороку Верховною Радою України законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік був затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб. Які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня-380 грн., з 1 квітня-406грн., з 1 жовтня-411грн. Крім того, було втсановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування» з 1 квітня по 1 жовтня 2007 року повинен застосовуватися прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацем 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1%.

Відповідно до п.28 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1, норми статей 50 та 54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладені з фактичним скасуванням пільг та компенсацій відповідно до чинного законодавства України.  Але рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1 пунктів 61-63, 66 розділу 11, пункту 3 розділу 111 Закону України  «Про державний бюджет України на 2008 рік ... визнані такими, що не відповідають Конституції України  положення ст.67 розділу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пп.7 п.19, пунктів 20-22, 24, в тому числі п.28 щодо Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними актами суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню положення ст.46 Конституції України, як норми прямої дії, які мають найвищу юридичну силу: ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; ст.5 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування»; ст.ст.7,28,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; ст.ст.2,4 Закону України «Про прожитковий мінімум»; ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а не п.1 Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року» від 26.07.1996 року №831 і не п.2 Постанови КМУ «Про відвищення розмірів  пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, оскільки їх застосуванням Управлінням Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області було запроваджено обмеження та зменшення розміру пенсії позивача, що призвело до звуження змісту та обсягу його права на пенсійне забезпечення, всупереч вимогам ст.64 Конституції України. Крім того, підзаконні акти, подібно законам, обов»язкові для виконання та мають необхідну юридичну силу. Але їх дія обмежена законом: вони не можуть виходити за межі законодавчого регулювання, їх норми носять вторинний у порівнянні з законом характер. Підзаконні акти не можутть змінювати або скасовувати норми законів.

Крім того, Рішенням Коституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 було визнано такими, що не відповідають Коснтитуції України (є неконституційними) положення абз.3 та 4 п.13 розділу ХV «Прикінцеві положення 2 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», якими встановлене обмеження розміру пенсій окремим громадянам України, у тому числі й особам, котрі мають право на отримання пенсії згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, з моменту визнання Рішенням Коституційного Суду України  неконституційними зазначених норм виникає право на проведення перерахунку пенсії певним категоріям пенсіонерів.

Крім того, ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при виникненні права на підвищення пенсії перерахунок провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні спрви по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання неправомірними дій суб»єкта владних повноважень та про зобов»язання вчинити певні дії.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, є обгрунтованими , оскільки зібрані в справі докази та їхня належна оцінка вказують на наявність необхідних і достатніх підстав для визнання дій посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, які виразилися у відмові здійснити перерахунок розміру пенсії позивача, неправомірними та для зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області здійснити перерахунок розміру пенсії позивача.

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,21,22,24,46,55,64 Конституції України, ст.ст.11,47,69,76,88,110,120,139,152,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.17 Закону України »Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст.5 Закону України «Основи законодавства України загальнообов»язкове державне соціальне страхування», ст.ст.7,28,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.2,4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст.65 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005, колегія суддів-

                                                             В И Р І Ш И Л А :

     Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання бездіяльності неправомірною, зобов»язання здійснення нарахування заборгованої пенсії та стягнення заборгованості - задовольнити частково.

  Визнати бездіяльність посадових осіб управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі, які виразилися у відмові здійснити перерахунок розміру пенсії за заявою ОСОБА_1, неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок розміру державної пенсії Зінченку Віктору Івановичу, як особі постраждалій внаслідок чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком у відповідності до вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов»язати  управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,  Зінченку Віктору Івановичу - особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду 3 групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Перерахунок розміру пенсії позивача здійснити з часу його звернення з заявою до  управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі.

В разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, затвердженого Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі зобов»язане здійснювати перерахунок розміру пенсії з дня його встановлення.

Судові витрати покласти на державу, в тому числі за правову допомогу в сумі 500 грн. стягнути на користь позивача.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду  через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається Харківському апеляційному адміністративному суду через Тростянецький районний суд Сумської області  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий     ____________________