Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4130/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Михальченко Ю.В.

при секретарі: Терезюк С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим -

в с т а н о в и в:

Позивач публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі договору кредиту № 895/06-034-112 від 30.03.2006 року зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 28.07.2009 року та договором про внесення змін №2 від 06.07.2011 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі за текстом - Позивач, Банк) надав ОСОБА_1 (надалі - Відповідач, Позичальник) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 43 517,61 Євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 29.03.2023 року.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит в розмірі 43 517,61 Євро на підставі заяв на видачу готівки №010-7 від 30.03.2006 року та № 10-9 від 29.07.2009 року.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, зокрема порушила умови повернення кредиту та погашення процентів за користування кредитом.

Згідно п.1.1.1 даного договору кредиту, повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами згідно з визначеним графіком. ОСОБА_1 в порушення умов п.3.3.10 кредитного договору, щодо повернення кредиту своє зобов'язання не виконала. Станом на 18.02.2014 року заборгованість по кредиту складає 28 727,61 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 340 246,39 гривень.

Згідно п.1.1 договору кредиту позивач надав ОСОБА_1 у тимчасове користування грошові кошти на умовах платності. Відповідно до п.2.4. даного договору кредиту остання зобов'язана сплачувати позивачу проценти за використання кредиту, нараховані за поточний місяць, до 04 числа наступного місяця.

ОСОБА_1 не виконує власного обов'язку по сплаті процентів за використання кредиту, закріпленого п.3.3.9 зазначеного договору, внаслідок чого станом на 18.02.2014 року заборгованість по сплаті процентів за використання кредиту складає 8 666,53 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 102 645,38 гривень.

3гідно з п.4.2 кредитного договору, за прострочення строків повернення кредиту чи прострочення сплати процентів за кредитним договором, позичальник зобов'язаний сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Таким чином, за несвоєчасне повернення кредиту ОСОБА_1 нарахована пеня в розмірі 222,14 Євро або 2 631,00 гривень в еквіваленті по курсу НБУ станом на 18.02.2014 року та пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 611,71 Євро або 7 245,02 гривень в еквіваленті по курсу НБУ станом на 18.02.2014 року.

Взяті ОСОБА_1 на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за даним договором кредиту не виконані, вчасного погашення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами не здійснено, що призвело до винесення кредиту на рахунки прострочення.

Оскільки ОСОБА_1 порушено зазначені вище зобов'язання, то, відповідно до ст.1050 ЦК України та умов даного договору кредиту, строк користування кредитом, зазначений у договорі кредиту вважається таким, що сплив, та відповідно, ОСОБА_1 зобов»язана погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

30.03.2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 895/06-034-112 від 30.03.2006 року між позивачем і відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договора поруки №1-895/06-034-112, №2- 895/06-034-112 та №3-895/06-034/112 відповідно, за якими останні зобов'язалися перед позивачем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 554 ЦК України та п.3.1.2 даних договорів поруки, у разі порушення ОСОБА_1 зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник ОСОБА_1 і поручителі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають перед позивачем як солідарні боржники всім своїм майном.

Станом на 18.02.2014 року загальна сума заборгованості за кредитним договором склала 38227,99 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 452 767,79 гривень, в тому числі:

- заборгованість по кредиту - 28 727,61 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 340 246,39 грн.;

- заборгованість за процентами - 8 666,53 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 102 645,38 гривень;

- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 222,14 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 631,00 гривень;

- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків - 611,71 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 7 245,02 гривень.

Направлені 30.09.2013 року на адресу відповідачів вимоги про сплату заборгованості залишились ними без виконання.

Згідно до ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Враховуючи вищенаведене та зважаючи на норми ст.80 ЦПК України, згідно якої ціну позову вказує позивач, останній вважає за доцільне пред'явити позов до основного боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту № 895/06-034-112 від 30.03.2006 року в сумі 38 227,99 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 452 767,79 гривень.

04.06.2014 року ОСОБА_4 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим. Мотивуючи його наступним, на підставі договору кредиту № 895/06-034-112 від 30.03.2006 року зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 28.07.2009 року та договором про внесення змін №2 від 06.07.2011 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником, якого є ПАТ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 43 517, 61 євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 29.03.2023 року.

30.03.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк». надалі за текстом - Кредитор, та ОСОБА_1, надалі за текстом - Позичальник, та ОСОБА_4, надалі за текстом - Поручитель був укладений договір поруки № 3-895/06-034-112 зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 28.07.2009 року та додатковою угодою № 2 від 06.07.2011 року, Поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 895/06-034-112 від 30.03.2006 року. Даним договором не встановлено конкретного строку виконання договору поруки.

30.09.2013 року Черкаське відділення ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до нього з повідомленням про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання з вимогою на протязі одного робочого дня з моменту отримання даного повідомлення, погасити заборгованість, яке було отримано ним 07.10.2013 року. Отже, з 08.10.2013 року розпочався перебіг шестимісячного строку, на протязі якого ПАТ «Укрсоцбанк» був вправі пред'явити вимогу до нього, як до поручителя. Даний строк сплив 08 квітня 2014 року, а позов було подано позивачем до суду 25.04.2014 року.

Відповідно до п. 3.1.1. договору поруки № 3-895/06-034-112 від 30.03.2006 року, поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення Кредитора про невиконання Позичальником, забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, непогашеної суми процентів, суми штрафних санкцій на рахунок вказаний в повідомленні кредитора.

За наведених обставин, банк скористався своїм правом на повернення кредиту достроково, звернувшись до суду з позовною заявою, чим фактично змінив строк виконання основного зобов'язання, і ця обставина вплинула на початок перебігу строку протягом якого він має право звернутися з відповідними вимогами щодо погашення простроченої заборгованості з врахуванням направлення повідомлення про погашення заборгованості. А відтак, звернення банку з позовом до суду лише 25.04.2014 року свідчить про пропуск строків, що передбачені ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Отже, підставою для припинення договору поруки є недотримання кредитором строку звернення до суду з вимогами до поручителя.

У зв'язку з вищевикладеним, просить визнати договір поруки № 3-895/06-034-112 від 30.03.2006 року зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 28.07.2009 року та додатковою угодою № 2 від 06.07.2011 року укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_4 - припиненим.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.09.2014 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_4 до розгляду з первісним позовом та об»єднаний в одне провадження.

В судовому засіданні представники ПАТ «УкрСоцбанк» Покутній О.В. та Чорна С.А. первісний позов пітримали в повному обсязі та просили задовольнити, зустрічний позов не визнали та просили відмовити в повному обсязі. Надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та письмових запереченнях на зустрічний позов, які приєднанні до матеріалів справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 первісний позов не визнав в повному обсязі та просив відмовити, зустрічний позов визнав.

Представники ОСОБА_4 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зутрічний позов пітримали в повному обсязі та просили задовольнити, первісний позов не визнали та просили відмовити в повному обсязі. Надали пояснення аналогічні викладеним в зустрічній позовній заяві та письмових запереченнях на первісний позов, які приєднанні до матеріалів справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 в судове засідання не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Вислухавши позивача та його представника, відповідача та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як передбачено ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950р., ратиф. ЗУ від 17.07.1997р., передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 58 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 59 ЦПК).

За змістом ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до положень ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні встановлено, на підставі договору кредиту № 895/06-034-112 від 30.03.2006 року зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 28.07.2009 року та договором про внесення змін №2 від 06.07.2011 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником, якого є ПАТ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 43 517, 61 євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 29.03.2023 року.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передавання грошей.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит в розмірі 43 517,61 Євро на підставі заяв на видачу готівки №010-7 від 30.03.2006 року та № 10-9 від 29.07.2009 року.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, зокрема порушила умови повернення кредиту та погашення процентів за користування кредитом.

Згідно п.1.1.1 даного договору кредиту, повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами згідно з визначеним графіком. ОСОБА_1 в порушення умов п.3.3.10 кредитного договору, щодо повернення кредиту своє зобов'язання не виконала. Станом на 18.02.2014 року заборгованість по кредиту складає 28 727,61 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 340 246,39 гривень.

Згідно п.1.1 договору кредиту позивач надав ОСОБА_1 у тимчасове користування грошові кошти на умовах платності. Відповідно до п.2.4. даного договору кредиту остання зобов'язана сплачувати позивачу проценти за використання кредиту, нараховані за поточний місяць, до 04 числа наступного місяця.

ОСОБА_1 не виконує власного обов'язку по сплаті процентів за використання кредиту, закріпленого п.3.3.9 зазначеного договору, внаслідок чого станом на 18.02.2014 року заборгованість по сплаті процентів за використання кредиту складає 8 666,53 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 102 645,38 гривень.

3гідно з п.4.2 кредитного договору, за прострочення строків повернення кредиту чи прострочення сплати процентів за кредитним договором, позичальник зобов'язаний сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Таким чином, за несвоєчасне повернення кредиту ОСОБА_1 нарахована пеня в розмірі 222,14 Євро або 2 631,00 гривень в еквіваленті по курсу НБУ станом на 18.02.2014 року та пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 611,71 Євро або 7 245,02 гривень в еквіваленті по курсу НБУ станом на 18.02.2014 року.

Взяті ОСОБА_1 на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за даним договором кредиту не виконані, вчасного погашення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами не здійснено, що призвело до винесення кредиту на рахунки прострочення. Розмір нарахованої заборгованості сумніву у суду не викликає, наданий позивачем Розрахунок є належним та допустимим доказом, достатнім для визначення розміру заборгованості. Сама відповідачка ОСОБА_1не надала свого розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 625, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Неможливість виконання зобов'язання не є підставою для звільнення від його виконання.

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому. Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту. Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 30.03.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1, та ОСОБА_2, був укладений договір поруки № 1-895/06-034-112 зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 28.07.2009 року та додатковою угодою № 2 від 06.07.2011 року. Поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 895/06- 034-112 від 30.03.2006 року.

30.03.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1, та ОСОБА_3, був укладений договір поруки № 2-895/06-034-112 зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 28.07.2009 року та додатковою угодою № 2 від 06.07.2011 року. Поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 895/06- 034-112 від 30.03.2006 року.

30.03.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1, та ОСОБА_4, був укладений договір поруки № 3-895/06-034-112 зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 28.07.2009 року та додатковою угодою № 2 від 06.07.2011 року, Поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 895/06-034-112 від 30.03.2006 року.

П.3.1.1. договорів поруки визначено «поручитель зобов»язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення Кредитора про невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов»язання, виконати відповідне зобов»язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, непогашеної суми процентів, суми штрафних сакцій на рахунок вказаний в повідомлені кредитора.»

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Часиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Аналогічне роз'яснення міститься в п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 17 вересня 2014 року в справі № 6- 53цс14 регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-106цс14, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

30.09.2013 року Черкаське відділення ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до поручителів з повідомленням про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання з вимогою на протязі одного робочого дня з моменту отримання даного повідомлення, погасити заборгованість, яке було отримано всіма поручителями 07.10.2013 року. Отже, на думку суду, з 08.10.2013 року розпочався перебіг шестимісячного строку, на протязі якого ПАТ «Укрсоцбанк» був вправі пред'явити вимогу до поручителів. Даний строк сплив 08 квітня 2014 року, а первісний позов подано позивачем до суду було 25.04.2014 року.

Суд зазначає також наступне, що статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом пункту 1.1 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, можливих штрафних санкцій, зазначених у кредитному договорі.

Відповідно до пункту 1.1 договорів поруки відповідальність поручителя й боржника є солідарною.

При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.

Відповідно до матеріалів справи, предметом розгляду є різні самостійні договори поруки, за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники. Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

Оскільки ОСОБА_1 порушено зазначені вище зобов'язання, то, відповідно до ст.1050 ЦК України та умов даного договору кредиту, строк користування кредитом, зазначений у договорі кредиту вважається таким, що сплив, та відповідно, ОСОБА_1 зобов»язана погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заборгованість за Кредитним Договором № 895/06-034-112 від 30 березня 2006 року у розмірі 38227,99 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 452 767,79 гривень. В решті позовних вимог відмовити.

З вищевикладених підстав, суд прийшов до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. В зв'язку з тим, що позивачем при подачі первісного позову до суду був сплачений судовий збір в сумі 3654 грн. 60 коп., то з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» необхідно стягнути даний судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8,10, 11, 60, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 526, 553,554,559,599, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заборгованість за Кредитним Договором № 895/06-034-112 від 30 березня 2006 року у розмірі 38227,99 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 452 767,79 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» сплачений судовий збір в сумі 3654 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Визнати договір поруки №3-895/06-034-112 від 30 березня 2006 року зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 28 липня 2009 року та додатковою угодою №2 від 06.07.2011 року укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_12, ОСОБА_4 - припиненими.

Відповідно до вимог п.3 ст.209 ЦПК України повний текст рішення буде виготовлено 16 березня 2015 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Ю.В.Михальченко