ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 року Справа № 904/7802/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

Секретар судового засідання Мудрак О.М.

За участю прокурора: Шайтанова М.Г., посвідчення № 019723 від 16.08.13р.

Представники сторін:

від позивача: Лазуренко К.О. представник, довіреність № 4/10-8 від 12.01.15;

від відповідача: Патика А.В. представник, довіреність № б/н від 11.08.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року у справі № 904/7802/14

за позовом Дніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Українсько-Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД", м. Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки від 21.09.2001р.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року по справі № 904/7802/14 (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги Дніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ до Українсько-Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД", м. Дніпропетровськ про зміну Договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2001року, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради і Українсько-Латвійським товаристовм з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "БАДМ,ЛТД", зареєстрованого в реєстрі за № 3762 задоволені; викладено пункт 1.3 Договору оренди землі від 21 вересня 2001року, зареєстрований в реєстрі за № 3762, в новій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 27 червня 2014року становить 4764070грн.55коп."; виключено пункт 3.1 Договору оренди землі від 21 вересня 2001року, зареєстрований в реєстрі за № 3762; викладено пункт 3.2 Договору оренди землі від 21 вересня 2001року, зареєстрований в реєстрі за №3762, в новій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 142922грн.12коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.»; стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1218грн. (а.с.72-74).

Рішення вмотивоване тим, що нормами чинного законодавства передбачена можливість змін умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у випадках, встановлених законом або договором, оскільки орендна плата земельної ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

В газеті "Наше місто" №26(3756) від 29 травня 2014 року було опубліковано відкритого листа Дніпропетровської міської ради до орендарів земельних ділянок, розташованих у місті Дніпропетровську, про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України.

В цьому листі вказано про те, що у зв'язку із змінами в чинному законодавстві та згідно рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02 лютого 2011року мають бути внесені зміни до діючих договорів оренди шляхом укладення додаткових договорів до них. Також зазначається, що для їх укладання всім орендарям земель, розташованих у м. Дніпропетровську, договори яких не відповідають вимогам Податкового кодексу України в частині визначення розміру річної орендної плати за землю необхідно у двотижневий термін після публікації цього повідомлення звернутись до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Додатково повідомлялося, що у разі неотримання звернення у зазначений термін та не укладення додаткового договору оренди землі, Дніпропетровська міська рада буде змушена вжити заходів, встановлених чинним законодавством.

Також слід зазначити, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не були прийняті до уваги доводи відповідача про недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів).

При прийнятті рішення суд керувався вимогами статті 144 Конституції України, статті 288 Податкового кодексу України, частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частиною 1 статті , частинами 4, 5 статті 21 Закону України «Про оренду землі», частиною 1 статті 632, частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Українсько-Латвійське товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД", м. Дніпропетровськ, в якій просить рішення скасувати, а в позові відмовити, оскільки рішення міської ради не можна вважати пропозицією укласти додаткову угоду, а її публікація в періодичному виданні - належним чином направленою скаржнику пропозицією внести зміни в договір оренди землі з направленням відповідного проекту договору.

Також скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи вийшов за межі позовних вимог стосовно пунктів 3.1, 3.2 договору, не зазначивши в який саме договір вносяться ці зміни.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

18 лютого 2015 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення даної справи відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 904/191/15, порушеною господарським судом Дніпропетровської області 16 січня 2015 року ( а.с.97-100) за позовом Українсько-Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «БАДМ,ЛТД» до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання внести зміни до Договору оренди, а саме: внести зміни до пункту 3.2 розділу 3 Договору від 21 вересня 2001 року оренди земельної ділянки площею 0,6669га в м. Дніпропетровську, Самарський район, вул.Базова,10, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №1313 від 21 вересня 2001 року, шляхом його доповнення наступним текстом:

Щомісячний розмір орендної плати визначається Орендарем за формулою: базова вартість одного квадратного метра землі * зональний коефіцієнт (км2)*сукупний локальний коефіцієнт (км3) * коефіцієнт функціонального використання (КФ)*0,1992га ( площа ділянки)*1%/12, з урахуванням коефіцієнту індексації, та вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно ( до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Прокурор та представник Дніпропетровської міської ради проти клопотання заперечували, посилаючись на те, що дана справа і справа № 904/191/15 на яку посилається відповідач не пов'язані між собою.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Колегія суддів, вважає клопотання відповідача про зупинення даної справи до закінчення розгляду справи № 904/191/15 безпідставним, та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки справи не пов'язані між собою, позивач по даній справі крім позовних вимог про внесення змін в своїй редакції до пункту 3.2 Договору також просив внести зміни до пунктів 1.3 та 3.1 Договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №3762, що і є предметом розгляду у даній справі.

Відповідач до початку розгляду справи №904/7802/14 із зустрічним позовом про прийняття пункту 3.2 спірного Договору у своїй редакції до суду не звернувся , а подав окремий позов за яким порушена справа № 904/191/15, в якій відповідач просить викласти пункт 3.2 Договору в своїй редакції, що не було предметом розгляду в суді першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Також слід зазначити, що відповідачем не надані докази, оскарження ним пункту 1 Рішення Дніпропетровської міської ради від 26 грудня 2007 року № 5/26, яким затверджений проект «Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська» і є чинним на момент розгляду даної справи ( а.с.122-125; т.1).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши прокурора, представників сторін присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (далі - орендодавець) та Українсько-Латвійським Товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "БАДМ ЛТД" (далі - орендар) був укладений Договір оренди земельної ділянки від 21 вересня 2001року (далі - Договір), згідно якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0, 6669га, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 2 для розміщення виробничих будівель, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 84586037 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Вказаний Договір, 21 вересня 2001року, був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №3762.

Відповідно до пункту 1.3 Договору грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього Договору 1245136 грн.51 коп.

В пункті 1.2 Договору встановлено, що земельна ділянка надається в строк до 19 липня 2016року.

В розділі 3 Договору сторони встановили, що сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 186770 грн.47 коп.

Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця), і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. Розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку. Сума орендної плати індексується у разі збільшення ставок земельного податку за умови виплати її в повному обсязі до закінчення терміну дії договору.

За приписами підпункту 7.4.2 пункту 7.4 Договору на орендаря покладений обов'язок у разі законодавчої зміни розміру земельного податку або грошової оцінки наданої земельної ділянки, у місячний термін звернутися до орендодавця з метою отримання розміру земельного податку.

Додатковою угодою від 21 лютого 2006року до Договору сторони внесли зміни до адреси земельної ділянки з вул. Гаванська, 2 на вул. Базова, 10 (кадастровий номер 1210100000:096:123:0014). Вказана додаткова угода посвідчена приватним нотаріусом та зареєстрована за №040610400780 від 29 червня 2006року.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02 лютого 2011року було визначено, що до моменту прийняття рішення про визначення розміру річної орендної ставки за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановлюється розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

В газеті "Наше місто" №26(3756) від 29 травня 2014року було опубліковано відкритого листа Дніпропетровської міської ради до орендарів земельних ділянок, розташованих у місті Дніпропетровську, про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України.

В цьому листі вказано про те, що у зв'язку із змінами в чинному законодавстві та згідно рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02 лютого 2011року мають бути внесені зміни до діючих договорів оренди шляхом укладення додаткових договорів до них. Також зазначається, що для їх укладання всім орендарям земель, розташованих у м. Дніпропетровську, договори яких не відповідають вимогам Податкового кодексу України в частині визначення розміру річної орендної плати за землю необхідно у двотижневий термін після публікації цього повідомлення звернутись до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Додатково повідомлялося, що у разі неотримання звернення у зазначений термін та не укладення додаткового договору оренди землі, Дніпропетровська міська рада буде змушена вжити заходів, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Положеннями частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26 грудня 2007року № 5/26 затверджено проект "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" з базовою вартістю 1 кв. м землі 237, 36 грн. станом 01 січня 2007року з введенням у дію з 01 січня 2008року. Зі змісту прийнятого рішення вбачається, що необхідність затвердження вказаного проекту була обумовлена і змінами в законодавстві, зокрема, затвердженням спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук України від 27 січня 2006року № 18/15/21/11 нового Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів розроблено у відповідності, у тому числі, до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995року № 213.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:096:123:0014 Управління Держземагенства у м. Дніпропетровськ, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 27 червня 2014 року дорівнює 4764070 грн.55 коп.( а.с.22; т.1).

Відповідно до розрахунку річної орендної плати за землю на 2014рік (з нарахуванням щомісяця) за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:096:123:0014, складеному фахівцем Лівобережної Об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, річна сума орендної плати за землю на 2014р. становить 142922 грн.12 коп.

Отже у суду відсутні підстави вважати, що дані про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, визначені з порушенням встановленого законом порядку. Наданий позивачем до справи Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки є належним доказом в підтвердження відповідних обставин справи, складений органом, уповноваженим на вчинення відповідних дій. Правомірність даних, зазначених у витязі, не є предметом спору у даній справі.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України від "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Істотними умовами договору оренди землі відповідно до статті 15 Закону України від "Про оренду землі", зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309- VI від 03 червня 2008року внесено зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю " втратив чинність (частина 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Нормами чинного законодавства передбачена можливість змін умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у випадках, встановлених законом або договором. Оскільки орендна плата земельної ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Доводи скаржника про те, що недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну договору оренди земельної ділянки, у разі виникнення такої необхідності, позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору до уваги не приймаються з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002року №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини 2 статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин, не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року у справі № 28/5005/640/2012, яка є обов'язковою для застосування судом на підставі положень статті 111-28 Господарського процесуального кексу України.

Доводи скаржника про розгляд справи судом першої інстанції за межами позову до уваги не приймаються з наступних підстав.

Як пояснили представники сторін в судовому засіданні, інші договори на оренду земельної ділянки, крім спірного, між ними не укладалися.

Судом першої інстанції задоволені позовні вимоги про заміну пунктів 1.3,3.2 договору саме в редакції позивача, викладеної у позовній заяві. Виключення з тексту договору пункту 3.1 також є вимогою позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо зміни саме Договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2001 року, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та Українсько-латвійським товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД», зареєстрованому в реєстрі за № 3762.

Доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року по справі № 904/7802/14.

Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 79, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні від 18 лютого 2015 року Українсько-Латвійському товариству з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД", м. Дніпропетровськ про зупинення розгляду справи № 904/7802/14 - відмовити.

Апеляційну скаргу Українсько-Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "БАДМ, ЛТД", м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року у справі № 904/7802/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 березня 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник