ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2015 року Справа № 912/3900/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
Секретар судового засідання Мудрак О.М.
Представник сторін не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства " Трейдсервіс", смт.Голованівськ, Кіровоградська область на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 грудня 2014 року у справі № 912/3900/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро";
до відповідача приватного підприємства "Трейдсервіс";
про стягнення 14 171 грн. 98 коп.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25 грудня 2014 року по справі № 912/3900/14 (суддя Болгар Н.В.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" м.Миколаїв; стягнуто з Приватного підприємства "Трейдсервіс" Кіровоградська область, Голованівський район, селище міського типу Голованівськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" м. Київ - 9 385,24 грн. боргу; 844,67 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару; 1 252,69 грн. річних; 812,33 грн. пені; 1 877,05 грн. штрафу; 1 827,0 грн. судового збору.
Рішення вмотивоване неналежним виконанням відповідачем Договору поставки та приписами статей 49,82,84,85,87,116 Господарського кодексу України, статей 526, частиною 1 статті 546, частиною 1 статті 547, частинами 1,4 статті 549, статтями 610,612,625,632,691,692, частинами 1,2 статті 712, Цивільного кодексу України.
Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Приватне підприємство "Трейдсервіс", в якій просить рішення змінити та стягнути з Приватного підприємства «Трейдсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» боргу у сумі 6505,00грн., пені - 439,92 грн., 36% річних-642,00грн., посилаючись на те, що судом першої інстанції здійснено подвійне стягнення неустойки ( штраф та пеня) за одне порушення грошового зобов'язання.
Вказане не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
А отже просив в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у сумі 1877,05 грн. відмовити.
Скаржник в апеляційній скарзі не погоджується із задоволенням позовних вимог судом першої інстанції про стягнення курсової різниці (дооцінки) у сумі 844,67 грн., передбаченою пунктами 3.4,3.7, укладеного між сторонами Договору поставки від 27 травня 2014 року № УМ-82/14.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 грудня 2014 року залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства " Трейдсервіс", смт.Голованівськ, Кіровоградська залишити без задоволення.
Представники позивача та відповідача про час і місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, явку у судове засідання повноважних представників не забезпечили ( а.с. 107-108; поштові відправлення).
Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .
Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
На думку колегії суддів, неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Кіровоградської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.
27 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» ( постачальник, позивач ) та Приватним підприємством «Трейдсервіс» (покупець, відповідач) укладено Договір поставки № УМ-82/14 (далі Договір поставки ).
Згідно пункту 1.1 Договору поставки постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення ( далі товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму ( вартість, ціну), визначену Договором ( а.с.15).
У додатках № 1 від 27 травня 2014 року, № 2 від 27 травня 2014 року, № 3 від 27 травня 2014 року, № 4 від 03 червня 2014року до Договору поставки сторони узгодили асортимент, кількість, ціну, вартість товару, строки оплати ( а.с.20-23).
Приватне підприємство «Трейдсервіс» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» обумовлений Договором товар по видатковим накладним: № 4510 від 27 травня 2014 року на суму 20 195,20 грн.; № 4511 від 27 травня 2014 року на суму 2880,0 грн.; № 4647 від 29 травня 2014 року на суму 26 899,0 грн.; № 4887 від 04 червня 2014 року на суму 240,0 грн., всього на суму 40 214,0 грн.( а.с.24-27).
Вищеназваними додатками №№ 1-4 до Договору поставки передбачено проведення покупцем розрахунку із постачальником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок у строк до 28 травня 2014 року, а додатком № 4 - до 04 червня 2014 року.
У пункті 4 додатків до Договору сторони погодилися із тим, що оплата вартості товару здійснюється покупцем з врахуванням пунктів 3.3, та 3.4 Договору поставки. У названих пунктах Договору сторони узгодили застосувати при проведенні розрахунків курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання Договору, а в тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів), відвантаження товару є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення Додатку(ів), оплата грошових коштів за отриманий товар відбувається відповідно до курсу долара США до гривні на дату, що передує даті здійснення остаточного розрахунку за наведеною формулою: C = A1 x B, де С - сума належна до оплати;
A2
B - ціна товару на момент підписання Додатку; А1 - ( курс на міжбанківській валютній біржі щодо долара США до гривні) на день перерахування коштів; A2 - ( курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні) на день підписання відповідного Додатку.
Пунктами 3.5, 3.7 Договору поставки всі платежі здійснюються покупцем з врахуванням пункту 3.4; до вартості (ціни) товару. Додатково також включається різниця між гривневою вартістю товару на день фактичного проведення покупцем оплати і гривневою вартістю товару, що вказана в додатках до Договору поставки , розрахована відповідно до пункту 3.4 Договору поставки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610, частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Докази оплати товару, одержаного покупцем по Договору на суму 9 385,24 грн. відсутні.
Відповідач є боржником, який прострочив виконання зобов'язання по оплаті отриманого ним за Договором товару на суму 9 385 грн. 24 коп.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9385,24 грн. задоволені обґрунтовано.
За частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 7.8 Договору сторони узгодили, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань, передбачених розділом 3 цього Договору, покупець відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36 процентів річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним Додатком до Договору.
Позивач просив стягнути з відповідача 1 252,69 грн. річних, виходячи із їх розміру - 36 процентів за прострочення строків оплати товару з 28 червня 2014 року по 22 жовтня 2014 року та суми заборгованості, яка виникла у такому періоді. Контррозрахунок сум річних відповідачем не складений, зауваження (обґрунтовані заперечення) щодо розрахунку, який містить позовна заява, ним не викладений.
Відповідно до частини 1 статті 546, частини 1 статті 547, частини 1, частини 4 статті 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), про що у письмовій формі вчиняється правочин.
Сторони у підпункті 7.1.1 Договору узгодили сплату покупцем за несвоєчасну оплату продукції пені у розмірі подвійної облікової ставки від суми боргу за кожен день прострочення. Така умова відповідає приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Крім того, названим підпунктом передбачена сплата покупцем штрафної санкції (штрафу) у розмірі 20 процентів від суми простроченого боргу.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню, розраховану ним за період прострочення сум, які підлягали сплаті, згідно видаткових накладних, виходячи із строків плати товару передбачених додатками до Договору, з 28 червня 2014 року по 22 жовтня 2014 року у загальній сумі 812,13 грн. та 1 877,05 грн. штрафу у розмірі 20 процентів від суми заборгованості.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно відсутності підстав стягнення із нього одночасно пені і штрафу спростовуються тим, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статею 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Такий правовий висновок містить постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 1252,69 грн. річних за період з 28 червня 2014 року по 22 жовтня 2014 року, пені у сумі 812,13 грн. за період з 28 червня 2014 року по 22 жовтня 2014 року, та 20 процентів штрафу від заборгованості у сумі 1877,05 грн.
Щодо позовних вимог у сумі 844,67 грн. курсової різниці ( дооцінки) слід зазначити наступне.
Відповідно до статей 632, 691, 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу; ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У пункті 4 додатків до Договору сторони погодилися із тим, що оплата вартості товару здійснюється покупцем з врахуванням пунктів 3.3, та 3.4 Договору. У названих пунктах
Договору сторони погодились застосувати при проведенні розрахунків курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання Договору, а в тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів), відвантаження товару є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення Додатку (ів), оплата грошових коштів за отриманий товар відбувається відповідно до курсу долара США до гривні на дату, що передує даті здійснення остаточного розрахунку за наведеною формулою.
За пунктами 3.5, 3.7 Договору всі платежі здійснюються покупцем з врахуванням пункту 3.4; до вартості (ціни) товару додатково також включається різниця між гривневою вартістю товару на день фактичного проведення покупцем оплати і гривневою вартістю товару, що вказана в додатках до Договору, розрахована відповідно до пункту 3.4 Договору
Умови Договору щодо визначення ціни товару при несплаті її підприємством у строки, визначенні в його доповненнях, не суперечать законодавству України.
Як встановлено статтею 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Виходячи із умов Договору, при порушенні строків оплати товару, передбачених додатками до нього, покупець зобов'язаний самостійно визначити та сплатити ціну товару за формулою, тому твердження відповідача у відзиві на позов про відсутність вимоги, рахунку постачальника та іншої ціни товару, ніж ціна у видаткових накладних, є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача, визнане господарським судом безпідставним.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Стаття 524 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Як встановлено судом, сторони у Договорі поставки погодили, що товар оплачується в національній валюті, згідно цін вказаних у Договорі, скоригованих відповідно до курсу долара США до гривні на дату, що передує даті здійснення остаточного розрахунку за наведеною формулою.
Судом перевірено розрахунок курсової різниці та встановлено, що він є таким, що узгоджується із матеріалами справи та відповідає нормам чинного законодавства. Відтак, підлягає стягненню у заявленому розмірі.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваного рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 грудня 2014 року.
Підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 грудня 2014 року по справі № 912/3900/14, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства " Трейдсервіс", смт.Голованівськ, Кіровоградська область - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 грудня 2014 року у справі № 912/3900/14- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 березня 2015 року.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник