ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року о 15 год. 11 хв.Справа № 808/9773/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - Гнідої А.В.,

відповідача - Дяченко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівельних технологій»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівельних технологій» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000962200 від 15.09.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами позапланової перевірки, по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Регіон Прайс», оскільки послуги, отримані від ТОВ «Регіон Прайс» використовувалися в господарській діяльності позивача, а саме для виконання договору укладено між позивачем та ТОВ «Валюр 88». Вказує, що жодною нормою Податкового кодексу України не поставлено в залежність право платника податку на податковий кредит від факту сплати або несплати податку на додану вартість контрагентами. Зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість від операцій з ТОВ «Регіон Прайс». В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що під час перевірки контрагента позивача ТОВ «Регіон Прайс» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями-постачальниками за період: січень-березень 2014 року, ДПІ у Печерському районі м. Києва №1396/26-55-22-01/38749134 від 16.05.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіон Прайс» (код ЄДРПОУ 38749134) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014. На думку відповідача, зазначене свідчить про відсутність реально вчинених господарських операцій з цим контрагентом, а отже позивач неправомірно задекларував податковий кредит по операціях, на підставі документів, виписаних від імені ТОВ «Регіон Прайс». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що співробітниками ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центр будівельних технологій» з питань щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Регіон Прайс» (код ЄДРПОУ 38749134), за результатами якої складено акт №587/08-31-22/32446420 від 31.07.2014 р.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 94213,35 грн., у тому числі за березень 2014 року в розмірі 94213,35 грн.

В обґрунтування позиції податкового органу покладено висновок про відсутність фактичного здійснення господарської операції при придбанні позивачем послуг у ТОВ «Регіон Прайс».

Так, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №1396/26-55-22-01/38749134 від 16.05.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіон Прайс» (код ЄДРПОУ 38749134) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.

15 вересня 2014 року ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення - рішення №0000962200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 141 319, 50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 94 213,00 грн. та 47 106,50 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (який набрав чинності з 10.01.2011), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Регіон Прайс» укладено договір №04.03.14/с від 04.03.2014 р. Відповідно до п.1.1 генпідрядник - ТОВ «Центр будівельних технологій» доручає, а субпідрядник - ТОВ «Регіон Прайс» бере на себе зобов'язання виконати загально-будівельні роботи на об'єкті «Туристична база відпочинку «Валюр 88» по вул. Коса Федотова в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області.

Згідно п.4.1 договору вартість робіт, виконаних субпідрядником, на момент підписання договору визначається на підставі розрахунку договірної вартості та складає 565 280,08 грн., в т.ч. податок на додану вартість 94213,35 грн. та підлягає уточненню по факту виконання робіт.

На підтвердження виконання умов договору представником позивача до матеріалів справи надано пояснювальну записку ТОВ «Регіон Прайс», локальний кошторис будівельних робіт на загально-будівельні роботи «Туристична база відпочинку «Валюр 88», підсумкову відомість до локального кошторису, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2014 року, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів «Туристична база відпочинку «Валюр 88», податкову накладну №130 від 31.03.2014 виписану ТОВ «Регіон Прайс» на суму податку на додану вартість 94213,35 грн.

На підтвердження оплати послуг ТОВ «Регіон Прайс» з виконання будівельних робіт до матеріалів справи надано виписку з банку.

З матеріалів справи судом встановлено, що укладання позивачем договору з ТОВ «Регіон Прайс» було обумовлено необхідністю виконання умов договору №03.03.14/с від 03.03.2014 р., укладено між позивачем та ТОВ «Валюр 88» щодо виконання будівельних робіт на об'єкті Туристична база відпочинку «Валюр 88» по вул. Коса Федотова в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області. На підтвердження наявності потреби залучення субпідрядника та неможливості виконати дані роботи самостійно, позивачем зазначено та надано відповідні підтверджуючи документи, що більшість робочих потужностей позивача була зайнята на роботах по виконанню раніше укладеного договору № 20/2012/2304 від 13.12.2012 з ВАТ «Запоріжсталь»

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкова накладна, наявна в матеріалах справи, виписана ТОВ «Регіон Прайс» для документального оформлення виконання умов договору, містить відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару (послуг), кількість послуг, ціну послуг, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість. За таких обставин, немає підстав для невключення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для виникнення сумнівів щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Регіон Прайс», став акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №1396/26-55-22-01/38749134 від 16.05.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіон Прайс» (код ЄДРПОУ 38749134) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.

Суд вважає за необхідне відмітити, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи. В ході розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб контрагентів позивача.

Крім того, до суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Регіон Прайс» та наявності рішення суду про визнання угод недійсними. Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо посилань на наявність у позивача мети отримання нульового доходу від укладення договору з ТОВ «Валюр 88» з посиланням на те, що позивач та дане підприємство є пов'язаними особами, суд не бере їх до уваги, оскільки взаємовідносини позивача з ТОВ «Валюр 88» не є були предметом дослідження при проведенні перевірки, а отже не є предметом розгляду в даній справі.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи наведене, позивач у відповідності норм Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Регіон Прайс». Податковий орган при прийнятті рішення дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, оскільки врахував лише обставини діяльності його контрагентів, а не позивача, що є помилковим, так як позивач не несе відповідальності за їх дії.

Також, суд дійшов висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівельних технологій».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівельних технологій» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000962200 від 15.09.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівельних технологій» судовий збір в розмірі 282,64 грн. (двісті вісімдесят дві гривні 64 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко