Справа № 2-77/2009

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                     ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

            22 січня 2009 року.                             Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

            головуючого - судді Ритова В.І.

            при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради та Царичанської районної державної адміністрації про визнання пропуску строку позовної давності по поважній причині та визнання права на сертифікат на право на земельну частку (пай),

                                                           В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

            ОСОБА_1 звернувся з позовом до Китайгородської сільської ради та Царичанської районної державної адміністрації, у якому просить визнати, що термін позовної давності ним пропущено по поважній причині, та визнати за ним право на сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 2,25 умовних кадастрових гектар з земель колишнього КСП ім. Петровського на території Китайгородської сільської ради.

            На обгрунтування позовних вимог вказав, що з травня 1992 року являвся членом колгоспу ім. Петровського. 4 лютого 1993 року на звітно-виборних загальних зборах колгоспу ім. Петровського було прийняте рішення про затвердження рішення правління колгоспу про прийняття його в члени колгоспу. Колгосп реорганізувався в КСП ім. Петровського з правонаступництвом, а потім його ліквідували і правонаступника в даний час немає.

            Згідно рішення засідання правління колгоспу ім. Петровського від 4 лютого 1996 року було рекомендовано зборам уповноважених колгоспників звільнити його з членів колгоспу з 17 червня 1996 року, що підтверджується архівними витягами з протоколу загальних зборів від 2 грудня 2003 року за № 1237 та витягом з протоколу № 8 засідання правління колгоспу ім. Петровського від 2 грудня 2003 року за № 1238. Таким чином, він був членом колгоспу ім. Петровського з травня 1992 року по 17 червня 1996 року. Під час розпаювання землі він сертифікату на право на земельну частку (пай) не отримав.

            Згідно вимог ст. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" він має право на земельну частку (пай), оскільки на той час був членом колгоспу, хоч не був внесений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, що підтверджується довідкою  відділу земельних ресурсів.

            Термін звернення до суду пропустив по поважній причині, оскільки певний час не було коштів для звернення до суду, а в 2003 році від працівників Китайгородської сільської ради дізнався, що землі під розпаювання немає, тому і не звертався до суду.

            На даний час згідно довідки Китайгородської сільської ради від 24 листопада 2008 року в державному фонді мається 8,3 га земель запасу.

            Згідно довідки Царичанського районного відділу земельних ресурсів розмір земельної частки (паю) становить 2,25 умовних кадастрових гектар, вартістю 19 151 грн.

            В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, доповнивши їх тим, що просить поновити строк позовної давності і визнати за ним право на сертифікат на земельну частку (пай).

            Представник відповідача - Царичанської районної державної адміністрації позовні вимоги визнав повністю.

            Представник відповідача - Китайгородської сільської ради в судове засідання не з'явився, із сільської ради надійшла заява з проханням справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги визнають.

            Вислухавши пояснення сторін, перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

            Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 в період розпаювання земель КСП ім. Петровського був членом колгоспу, а потім КСП і СВК ім. Петровського, що підтверджується архівним витягом № 1237 від 02 грудня 2003 року з протоколу № 1 звітно-виборних зборів колгоспників колгоспу імені Петровського від 4 лютого 1993 року про затвердження рішення правління колгоспу  про прийняття його в члени колгоспу (а. с. 7),  архівним витягом № 1238 від 02 грудня 2003 року з протоколу № 8 засідання правління колгоспу імені Петровського від 4 липня 1996 року, яким рекомендовано зборам уповноважених колгоспників звільнити ОСОБА_1 з членів колгоспу з 17 червня 1996 року (а. с. 8), а з наданої в судовому засіданні копії  державного акту на право колективної власності на землю вбачається, що землю сільськогосподарському підприємству ім. Петровського передано у колективну власність відповідно до рішення Китайгородської сільської ради від 18 травня 1995 року.

            Згідно вимог ст. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на пай мають члени КСП, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

            Таким чином, незважаючи на те, що ОСОБА_1 до списку внесений не був, що підтверджується довідкою Царичанського районного відділу земельних ресурсів (а. с. 6), він мав право на земельну частку (пай).

            Відповідно до ст. 257 ЦК України  загальна позовна давність встановлюється у три роки.

            Позивач в судовому засіданні пояснив, що про порушення його прав він дізнався у 2003 році, що підтверджується архівними витягами від 2 грудня 2203 року, які він збирав для звернення до суду, але до суду не звернувся спочатку через відсутність коштів, а потім узнав від працівників Китайгородської сільської ради про те, що земель для розпаювання немає і вважає ці причини поважними.

            Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України  якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

            Суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності по поважній причині тому, що отримав інформацію з Китайгородської сільської ради про відсутність земель для розпаювання і думав, що за вказаних обставин за ним не буде визнано право на сертифікат на земельну частку (пай).

            І Китайгородська сільська рада, і Царичанська районна державна адміністрація визнали позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк позовної давності і захистити його права, визнавши за ним право на сертифікат на земельну частку (пай) з земель колишнього КСП ім. Петровського на території Китайгородської сільської ради в розмірі 2,25 умовних кадастрових гектар, вартістю 19 151 грн.

            На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                                               В  И  Р  І  Ш  И  В:

            Позовні вимогиОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради та Царичанської районної державної адміністрації про визнання пропуску строку позовної давності по поважній причині, поновлення цього строку та визнання за ним права на сертифікат на земельну частку (пай) задовольнити.

            Визнати пропуск строку позовної давності ОСОБА_1по поважній причині, поновити строк та визнати за ОСОБА_1право на сертифікат на земельну частку (пай) з земель колишнього КСП ім. Петровського на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області в розмірі 2,25 умовних кадастрових гектар, вартістю 19 151 грн.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження рішення з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення апеляційної скарги через районний суд.

            Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Головуючий                                                                   В.І.Ритов.