ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р.Справа № 922/5975/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річ

за участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є.В. - дов. від 11.06.14.

від відповідача: Виноградова Ю.О. - дов. від 08.12.14.

У судовому засіданні 20.01.15. по 17.02.15.

та з 17.02.15. по 10.03.15. була оголошена перерва

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Золоті Ворота" про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахування коштів до Державного бюджету в сумі 27914773,47грн.; стягнення пені в сумі 1597185,14грн.; стягнення 3% річних в сумі 131275,49грн.; стягнення інфляційних витрат в розмірі 383971,92грн.; стягнення 7% штрафу в розмірі 1906189,75грн.

Як на підставу заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору банківського рахунку в частині перерахування коштів до Державного бюджету. За неналежне виконання умов договору позивачем нараховані відповідачу передбачені договором та чинним законодавством штрафні санкції, інфляційні нарахування та 3% річних. Позивач наполягає на тому, що порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку відбулось до початку процедури ліквідації банку, тому вважає свої вимоги законними та обгрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Банк "Золоті Ворота", проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, посилаючись при цьому, зокрема, на приписи Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з тим, що банк перебуває в процедурі ліквідації починаючи з 05.12.2014 року по 04.12.2015 року. За приписами даного закону порушені права вкладників та інших кредиторів банку задовольняються в процедурі його ліквідації. Відповідач вказує на те, що вимоги позивача, які є предметом цього позову, акцептовані та включені до реєстру вимог кредиторів на підставі вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", яка направлена позивачем Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, у порядку встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти задоволення позову підтримав повністю.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Публічним акціонерним товариством "Банк "Золоті Ворота" (банк) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (клієнт) 10.06.2010 року був укладений договір банківського рахунку №296/3 з урахуванням додатку №1 від 26.10.2010 р. та договору про внесення змін до договору №296/3 від 24.12.2013 р. (далі - договір). За умовами цього договору банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті України для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України (п.1.1. договору).

Згідно з п. 3.1.10. договору банк зобов'язався приймати до виконання розрахункові документи клієнта на паперових носіях, які клієнт подає у порядку, визначеному чинним законодавством України, та виконувати їх наступним способом - розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу (9-00 до 17-30) в межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня - виконувати в день їх надходження, а розрахункові документи, що отримані банком по закінченню операційного часу - наступного робочого (банківського) дня.

Позивач наполягає на тому, що свої зобов'язання за договором відповідач не виконав, не здійснив перерахування до Державного бюджету коштів за платіжними дорученнями №2005140 від 06.06.14. на суму 27216282,22грн., №2006518 від 08.07.14. на суму 698491,25грн. та не виконав вчасно перерахунок коштів за платіжним дорученням №2005048 від 05.06.14. на суму 15000,00грн.

Позивач звертався до відповідача з листами №40/2-245-14 від 06.06.14. та №40-6601/1.8-14 від 08.10.14. щодо виконання вказаних платіжних доручень на загальну суму 27914773,47грн. Крім того, позивачем були направлені на адресу відповідача відповідні претензії, у відповідь на які банк повідомив, що Постановою НБУ від 31.07.14. №456 запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Золоті Ворота", тому у банка відсутня можливість виконати вимогу щодо перерахування коштів. Крім того була призначена Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в банку.

Позивач наполягає на правомірності (згідно з чинним законодавством та приписами п. 6.1. договору банківського рахунку) нарахованих ним за несвоєчасне списання з вини банку суми з рахунку, а також за несвоєчасне зарахування суми, яка належить клієнту, пені в розмірі, визначеному чинним законодавством України, від несвоєчасно зарахованої суми за кожен день прострочення, 7% штрафу, 3% річних, інфляційних витрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Як вбачається із матеріалів справи на підставі постанови Правління Національного банку України від 31.07.2014 №456 віднесено Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2014 №67 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Золоті Ворота", починаючи з 04.08.2014р. по 04.11.2014р.

Відповідно до частин 5, 6 статті 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 1, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 36 вищезазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників (пункт 1 частини 6 вказаної статті).

Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №781 від 04.12.2014, якою постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "Банк Золоті Ворота".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.12.2014 №142 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" відповідно до плану врегулювання з 05.12.2014 року.

Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Єрмака В.О. строком на 1 рік з 05.12.2014 року по 04.12.2015 року.

Згідно зі статтею 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що 19.12.2014 року позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", у порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота" з вимогою включити його вимоги в сумі 28031179,99грн., які є залишком на поточному рахунку "Нафтогаз України", та до складу якої входить і сума зазначена в позовній заяві, а саме 27914773,47грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Матеріали справи містять довідку №603 від 06.03.15р., підписану Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота", згідно з якою грошові вимоги позивача включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк Золоті Ворота" на суму 28031179,99грн.

У відповідності до ч.5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Частиною 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статі 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно - правовими актами Фонду.

Частиною 6 вказаної статті уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Таким чином, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що у процесі ліквідаційної процедури визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість задоволення вимог кредиторів: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Таким чином, задоволення вимог кредиторів здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, під час ліквідації банку не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що банк не мав правових підстав для задоволення вимог позивача поза процедурою ліквідації, в іншій, ніж передбачено законом черговості, оскільки позивач має право отримати грошові кошти виключно у порядку та на умовах передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про Банки і банківську діяльність", банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Приписами ст. 17 Закону України "Про Банки і банківську діяльність", зокрема, визначено, що юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків. Забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Таким чином, банківська установа має право здійснювати банківську діяльність виключно на підставі ліцензії Національного банку України.

Оскільки вимоги про зобов'язання вчинити дії щодо перерахування коштів є частиною банківської діяльності відповідача, здійснення якої припиняється з моменту відкликання банківської ліцензії, тому суд вважає, що на момент вирішення спору, з огляду на відкликання банківської ліцензії та процедури ліквідації банку, позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 16.03.2015 р.

Суддя М.В. Калантай