справа № 179/580/13-ц

провадження № 2/179/292/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2013 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Живоглядова А.М.

при секретарі Нестер М.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визначення місця проживання, -

ВСТАНОВИВ:

До Магдалинівського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання її та її малолітньої доньки ОСОБА_4 в квартирі, що розташована в АДРЕСА_1 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем по справі вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі з 28 лютого 2004 року по 22 серпня 2011 року. Від цього шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Єдиним і постійним місцем проживання сім'ї, була квартира АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу, відповідач змінив своє місце проживання та виїхав до іншої адреси у село Євдокіївка, Магдалинівського району Дніпропетровської області. Вона разом з дитиною залишилася проживати у квартирі АДРЕСА_1, власником даної квартири згідно відомостей наданих Магдалинівським районним бюро технічної інвентаризації є відповідач ОСОБА_2.

За визначеною адресою, сторони мають державну реєстрацію (прописку). Починаючи з січня 2013 року, відповідач почав заявляти їм у категоричній формі свою незгоду з тим що вона разом з дитиною проживаю у спірній квартирі. Свою позицію відповідач мотивував тим що вони вже не є членами сім'ї, а тому втратили право на проживання у його квартирі. Вона заперечила на таку вимогу, оскільки після розірвання шлюбу з відповідачем, будь яких домовленостей або умов щодо іншого місця проживання встановлено не було, і спірна квартира залишається єдиним місцем їх проживання.

Дев'ятого березня цього року, не погодившись з її позицією, відповідач вчинив сварку. Хуліганські дії відповідача виразилися у погрозах на її адресу, пошкодження майна побутового характеру, та непристойної поведінки. Дана обставина стала підставою для відкриття Магдалинівським відділом міліції, у відношенні відповідача ОСОБА_2, кримінального провадження за статтею 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України.

Таким чином, сам по собі факт того що вона перестала бути членом сім'ї власника квартири, не позбавляє права користування спірною квартирою. Іншого житла вона не має. також, зазначила, що крім проживання вона несе всі витрати що пов'язані з утриманні цієї квартири в тому числі і сплати виключно всіх комунальних послуг, відповідач в свою чергу ухиляється від розподілу цих витрат.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 представник відповідача ОСОБА_3, позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що їм взагалі не зрозуміло суть позовних вимог, оскільки відповідач самостійно виїхав з квартири, де залишились проживати його колишня дружина з їх спільною дитиною, які в ній проживають і на даний час, крім того за його згодою позивач була зареєстрована в квартирі, яка йому належить на праві власності після їх розлучення, будь яких дій направлених щодо виселення її та дочки він не вчиняв, що посилань позивача на його хуліганські дії 09 березня 2013 року, дійсно сварка відбувалась, але не з приводу квартири, а з інших особистих підстав. Будь яких позовів, щодо виселення позивачки та доньки з квартири він не подавав.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 лютого 2004 року по 22 серпня 2011 року (а.с.7-8), від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), після одруження позивач та відповідач спільно проживали в квартирі АДРЕСА_1, яка на праві власності належала ОСОБА_2 (а.с. 9).

Також в судовому засіданні встановлено, що на час подачі та розгляду справи позивач з дитиною проживає в вищезазначеній квартирі, що не заперечує і сама позивач. Позивачем не надано жодного доказу, щодо вчинення відповідачам будь яких дій направлених на порушення або оспорювання її прав. Також сторони не заперечують той факт, що саме відповідач після розлучення виїхав з вищезазначеної квартири, в якій залишились проживати позивач з дитиною, крім того із згоди відповідача, 25.07.2011 року позивач була прописна в квартирі (а.с. 6) після подачі ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу (а.с. 7-8).

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки, будь які цивільні права позивача не порушенні та не оспорюють.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 213-215, 367 ЦПК України, 15 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.М. Живоглядов