У Х В А Л А

Іменем України

10 березня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Тячівського районного суду від 28 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна спільної сумісною власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, -

в с т а н о в и л а :

В провадженні Тячівського районного суду з 07.11.2014 року є цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна спільної сумісною власністю.

26.01.2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на частку майна.

Ухвалою Тячівського районного суду від 28.01.2015 року зустрічний позов в частині визнання права власності на частку майна прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом, а зустрічний позов (заяву) в частині встановлення факту, що має юридичне значення повернуто ОСОБА_3 та роз'яснено його право звернутися в суд з відповідною заявою в порядку окремого провадження.

Дану ухвалу в частині повернення зустрічної заяви (вимоги) до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, в зв'язку з чим просить скасувати ухвалу судді місцевого суду в частині повернення зустрічної вимоги та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши представника апелянта - ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Зі змісту зустрічного позову ОСОБА_3 видно, що встановлення факту, що має юридичне значення пов'язане з вирішення спору про визнання права власності на нерухоме майно.

Суд першої інстанції на дані обставини та вимоги процесуального закону уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом та повернення ОСОБА_3 позовної вимоги (заяви) про встановлення факту, що має юридичне значення.

Дана обставина, відповідно до ч. 3 ст. 312 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали в цій частині та передачі на новий розгляд до суду першої інстанції питання про прийняття зустрічної позовної вимоги в повному обсязі та об'єднання її в одне провадження з первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Тячівського районного суду від 28 січня 2015 року в частині повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення скасувати, передавши на новий розгляд до суду першої інстанції питання про прийняття зустрічної позовної вимоги та об'єднання її в одне провадження з первісним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: