Справа № 127/15836/13-к

Провадження №11-кп/772/58/2015

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Гайду Г. В.

Доповідач : Ляліна Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого: Ляліної Л.М.

суддів : Рибчинського В.П., Ващук В.П.

при секретарі: Доценко М.І.

розглянула «10 » березня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12012010010000419 за апеляційною скаргою обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2014 року

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця м.Норільськ, Російської Федерації,

росіянина, громадянина України

раніше несудимого

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.1 ст. 203-2 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 225 000 грн. з конфіскацією грального обладнання

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2

уродженку Республіки Татарії

Російської Федерації, росіянку,

громадянку Росії, раніше несудиму

визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 27 та ч.1 ст. 203-2 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 грн. з конфіскацією грального обладнання.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних долях процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 8 222 грн. 24 коп. на користь держави.

Вирішено питання з речовими доказами.

Як встановлено вироком суду, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 за період часу з листопада місяця 2012 року по 22 березня 2013 року вчинили у співучасті злочин у сфері господарської діяльності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 з метою організації і проведення азартних ігор та отримання прибутку, в листопаді 2012 року запропонував ОСОБА_3 за грошову винагороду нелегально виконувати функцію адміністратора та касира в незаконно створеному павільйоні азартних ігор по АДРЕСА_1 на що остання погодилась.

ОСОБА_2 діючи як організатор, за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 залучив останню до даної незаконної гральної діяльності як виконавця. З даною метою ОСОБА_2 забезпечив для здійснення грального бізнесу підвальне приміщення, яке йому належить на праві приватної власності , та розташоване за адресою АДРЕСА_1, з комп'ютерною технікою з програмами грошових ставок на спортивні події, надавав вказівки щодо проведення азартних ігор, графіку роботи грального закладу, розподілу коштів, фінансував утримання, ремонт і укомплектування даного закладу, таким чином організував гральний бізнес та керував його зайняттям. ОСОБА_3 усвідомлюючи заборону здійснюваної господарської діяльності , будучи обізнаною у меті створення грального закладу, переслідуючи єдиний з організатором грального бізнесу ОСОБА_2 умисел, стосовно організації та проведення азартних ігор, спрямований на отримання прибутку, здійснюючи функції адміністратора та касира грального закладу, використовуючи комп'ютерну техніку із програмами грошових ставок на спортивні події, надавала можливість мешканцям м.Вінниці отримати доступ для здійснення грошових ставок , яка передбачає сплату гравцями грошей, що дає змогу учаснику гри, як отримати виграш у грошовому еквіваленті , так і не отримати його залежно від випадковості , здійснюючи таким чином проведення незаконних азартних ігор, які відповідно до ст.1 Закону України « Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.09.2009 ( зі змінами), підпадають під діяльність з організації та проведення азартних ігор.

Діючи таким чином, в період часу з листопада місяця 2012 року по 22.03.2013 року, співучасники злочину, а саме організатор ОСОБА_2 та виконавець ОСОБА_3 всупереч вимогам Закону України « Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.09.2009 року ( із змінами), надавали різним гравцям доступ до азартних ігор, з метою отримання прибутку, який отримували в залежності від суми виграшу.

22.12.2012 року під час санкціонованого обшуку, працівниками міліції в приміщенні залу для зайняття гральним бізнесом по АДРЕСА_1, виявлено та вилучено чотири системних блоки, три монітори, два роутери, пристрій для зчитування кодів, два принтери, за допомогою яких незаконно здійснювались азартні ігри, грошові кошти в сумі 1748 грн.

22.03.2013 року під час санкціонованого обшуку, працівниками міліції в приміщенні залу для зайняття гральним бізнесом по АДРЕСА_1, виявлено та вилучено три системних блоки,сім моніторів, роутер, пристрій для зчитування кодів, принтер, пристрій для друкування чеків, телевізор, TV тюнер, за допомогою яких незаконно здійснювались азартні ігри, грошові кошти в сумі 7 610грн.

В апеляційній скарзі засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку Вінницького міського суду від 05 листопада 2014 року, пом'якшенні покарання, оскільки призначене їм покарання не відповідає тяжкості злочинів та особі засуджених.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ніякої шкоди державі та суспільним відносинам завдано не було, що підтверджується відсутністю позовів про відшкодування завданої шкоди. Крім того, обвинувачені раніше не судимі, за місцем проживання скарг на їх поведінку не надходидо , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають, у ОСОБА_3 на утриманні дитина 2008 року народження, яку вона виховує самостійно.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора Миколайчука Д.Г.,який заперечує проти апеляційної скарги обвинувачених, вважає вирок законним та обґрунтованим, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інкримінованих їм правопорушеннях, ґрунтується на сукупності доказів, які досліджені в судовому засіданні.

Так,обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що вину визнає частково,у 2012 році він познайомився з ОСОБА_3, у нього було підвальне приміщення у якому він мав намір відкрити спортивний бар, однак не вийшло, тому в подальшому ОСОБА_2 відкрив букмекерську контору , забезпечивши зал комп'ютерною технікою, закупив спеціальні програми для букмекерської діяльності. ОСОБА_3 працювала у нього, дивилась за технікою та людьми за що отримувала по 100 грн. в день. Суть ставок заключалась в тому , що людина могла поставити ставку на будь-яку спортивну подію в світі , подивитись спортивну подію та якщо ставка вигравала, отримував гроші , а якщо ні- то гроші йому не поверталися. 22.12.2012 року працівниками міліції було вивезено всю комп'ютерну техніку, однак обвинувачений знав,що по всьому місту продовжують працювати інші букмекерські контори, тому завіз нову техніку та продовжував діяльність.

Обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що вину визнає частково, з ОСОБА_2 познайомилась у травні 2012 року, вони почали спілкуватись , в усній формі домовились про зайняття букмекерською діяльністю. Підвальне приміщення належало ОСОБА_2 ,комп'ютери він туди завозив, вона працювала касиром два місяці. У обов'язки ОСОБА_3 входило прийом ставок на спортивні події, спорт прогноз. На комп'ютерах були встановлені спеціальні букмекерські програми . З ОСОБА_2 в усній формі домовилась , що за кожен день буде собі брати заробітну плату у розмірі 100 грн. кошти від виручки вона не передавала, так як вона не була велика то йшла на виграш гравцям, на комунальні платежі та на її заробітну плату , ставки були від 10 грн. до 100-200 грн. Чому ОСОБА_2 займався цією діяльністю не маючи виручки, вона не знає. Про те, що даний вид діяльності є незаконний вона не знала.

Свідок ОСОБА_5 пояснювала , що з ОСОБА_3 разом винаймали квартиру по АДРЕСА_2 . Коли вона не змогла знайти роботу, то ОСОБА_3 запропонувала іноді виходити замість неї на роботу . Там потрібно було просто сидіти та оформлювати ставки . Це відбувалось на АДРЕСА_1 там було підвальне приміщення і вона там оформлювала ставки за комп'ютером.

Доводи обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, що вони знаходились у трудових відносинах і ніякою спільною діяльністю не займались , а ОСОБА_3 здійснювала свої трудові обов'язки згідно кодексу законів про працю, спростовуються сукупністю доказів , які досліджені судом під час проведення судового слідства.

З показань обвинуваченої ОСОБА_3 вбачається, що, познайомившись з ОСОБА_2 у травні 2012р. в кафе в м.Києві, вони почали спілкуватись і домовились в усній формі про зайняття букмекерською діяльністю. Приміщення, де вона працювала, належало ОСОБА_2 ,комп'ютери і техніку завозив також він.

З матеріалів справи вбачається, і це не заперечують обвинувачені, що ліцензії на зайняття букмекерською діяльністю ОСОБА_2 не отримав, ніякої вивіски на приміщенні, де відбувалось проведення азартних ігор, не існувало, після проведення обшуку працівниками міліції 22 грудня 2012 року і вилученні техніки, за допомогою якої здійснювались азартні ігри і грошових коштів, ОСОБА_2 завіз нову комп'ютерну техніку і вони разом із ОСОБА_3 продовжили попередню діяльність.

Відповідно до п. 1,2 ст. 1 Закону України від 22.12.2010 р. « Про заборону грального бізнесу в Україні, встановлено, що гральний бізнес - це діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино на гральних автоматах , комп'ютерних стимуляторах, у букмекерських конторах , в інтерактивних закладах, в електронному ( віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера. Азартна гра - це будь яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, в тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш( приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

Тобто, букмекерська діяльність відповідно до вказаного закону відноситься до переліку азартних ігор та заборонена на території України.

Посилання апелянтів на те, що у м. Вінниці діє велика кількість букмекерських контор з перерахуванням їх назв, не стосується даного кримінального провадження.

Міру покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд обрав відповідно до вимог ст. 65 КК України, прийнявши до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. « Про практику призначення судами кримінального покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи і ті обставини, на які посилаються обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КПК України, апеляційний суд,-

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2014 року щодо них - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців після її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно