Справа № 128/850/15-ц

УХВАЛА

13 березня 2015 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Парпуровецької сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом ,-

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2015 року до Вінницького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Парпуровецької сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява позивачів підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п.п.3,6 ч.2 ст.119 ЦПК України, виходячи з наступного.

По-перше. Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містить в собі зміст позовних вимог.

Зі змісту позовних вимог, судом вбачається, що позивач просить суд встановити факт належності його померлій матері сертифікату на право на земельну частку (пай), в якому прізвище матері помилково вказано як «Кисилюк», замість вірного – «Лірник» та визнати за позивачем права на спадщину за законом на цю земельну ділянку ( пай) і на 1\4 частину житлового будинку і споруд № 39 по вул. А.Павлусенка в с. Хижинці Вінницького району.

Підставою для звернення до суду із дійсним позовом стала відмова нотаріусу у видачі свідоцтва про право на спадщину , так як існує розбіжності у прізвищі його померлої матері зазначене у сертифікаті на право на земельну частку(пай), а також те, що мати позивача померла 17 липня 2004 року, а правовстановлюючий документ - право власності на нерухоме майно ( будинок № 39 по вище вказані адресі) був виданий 17 серпня 2007 року та зареєстрований 12 жовтня 2007 року, тобто після смерті ОСОБА_2

Суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов’язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. З ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Статтею 1297 ЦК встановлено обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов’язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов’язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Таким чином, позивачу слід визначитися, про те, що його позовні вимоги «про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом» або « про визнання права власності у порядку спадкування на нерухому майно», так як зі змісту позову вбачається розбіжності у правовій підставі змісту позовних вимог.

По-друге. Згідно до положень п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містить в собі зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

У позові позивачем не зазначені докази на те, що на при житті його мати отримувала :

· рішення ради та договір про надання земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у безстрокове користування для будівництва будинку № 39( тобто документ , що підтверджує режим земельної ділянки , на якій розташований будинок);

· дозвіл на його будівництво; належним чином затверджений проект;

· технічний паспорт на цей будинок; акт прийняття будинку в експлуатацію;

· висновок спеціалістів щодо технічного стану будинку, дотримання санітарних, протипожежних вимог;

· данні коли спадкодавцем було завершено будівництво; чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Також, з а.с.66, вбачається, що буд.39 розташований по вул. Жовтнева, але відсутнє посилання на рішення сільради про перейменування цієї вулиці на вулицю Козацьку; відсутнє також посилання на рішення виконавчого комітету Парпуровецької сільської ради від 26 липня 2007 року № 114, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на ? частину будинку № 39.

Зазначений вище недолік позовної заяви перешкоджає відкриттю провадження по справі.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, підлягає залишенню судом без руху про що повідомляється позивач і суд надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Парпуровецької сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Роз’яснити позивачу, що йому необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки позовної заяви, в строк п’ять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Якщо в цей же строк не будуть виправленні вказані недоліки позовної заяви, то вона буде вважатися судом неподаною та йому повернута.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: