ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2009 року                                                                                         м.Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:                      головуючого судді Суховарова А.В. (доповідач)

                                   суддів Стежко В.А., Нагорної Л.М.

                                   при секретарі Тюріній А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2007 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 22.08.2006 звернувся до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом до Запорізького обласного військового комісаріату, в якому зазначає, що з 12.11.1984 звільнений з військової служби. В 1992 році йому перерахована пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ». В подальшому військовим комісаріатом не здійснювались перерахунки пенсії з прийняттям Указу Президента України №847 від 14.07.1999 «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», Указу Президента України №173 від 23.02.2002 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», Указу Президента України №389 від 05.05.2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», а також не врахована премія 33,3% від грошового  забезпечення (ас4).

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Запорізького обласного військового комісаріату та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії:

     - з 01.09.1999 з урахуванням 40 відсоткової надбавки, введеної Указом Президента України №847 від 14.07.1999

     - з 01.01.2003 з урахуванням 100 відсоткової надбавки, введеної Указом Президента України №173 від 23.02.2002;

     - з 01.05.2003 з урахуванням 90 відсоткової надбавки, введеної Указом Президента України №389 від 05.05.2003;

     - з 01.10.1996 з урахуванням 33,3% премії.

            Ухвалою від 21.02.2007 до участі у справі в якості третьої особи залучене Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ас29).

            Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.09.2007 в задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що на час введення надбавок та премії, на які посилається позивач, перерахунок пенсії міг здійснюватись тільки в разі підвищення тих видів грошового забезпечення, які він отримував на момент виходу на пенсію (ас74). 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить його позов задовольнити в повному обсязі. Обгрунтовує апеляційну скаргу тим, що вважає порушеним його право на пенсію, гарантоване Конституцією України та Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (ас82).

В судове засідання в апеляційній інстанції учасники не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (ас96-99).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас з 12.11.1984, вислуга становить 32 роки. На час звільнення позивач отримував такі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років (ас11-13).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що на час прийняття і набрання чинності Указу Президента України №847 від 14.07.1999 «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», Указу Президента України №173 від 23.02.2002 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», Указу Президента України №389 від 05.05.2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», а також на час введення премій, законодавством не передбачалось можливим перерахування пенсій в зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців нових додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби.

Таке право у військових пенсіонерів виникло з 01.01.2006 із набранням чинності пункту 1 розділу І Закону України №2255-IV від 16.12.2004, яким частину 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішній справ та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку в зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону».

Крім того, стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» в редакції, що діяла до 01.01.2005, не передбачала врахування премії при призначенні пенсії.

Така сама правова позиція викладена в пунктах 8, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 15.04.2005 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», відповідно до якої Закони України №1769-IV від 15.06.2004 і №2255-IV від 16.12.2004 не мають зворотної сили та до набрання ними чинності особи не мали право на перерахунок раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.

            Після ж набрання чинності вказаними законами, позивачу перерахунок пенсії зроблений в повному обсязі (ас8-10).

            Суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову оскільки ОСОБА_1 на час звільнення не отримував надбавок, запроваджених Указами Президента України №847 від 14.07.1999, №173 від 23.02.2002, №389 від 05.05.2003, і премій.

            Таким чином місцевий суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні справи взята до уваги правова позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в пункті 7 оглядового листа від 14.08.2008 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення», та в ухвалі №К-5305/06 від 24.01.2007 по аналогічному спору.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2007 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.

Головуючий                                                                                 А.В.Суховаров                                         

Судді                                                                                               В.А.Стежко                                                           

Л.М.Нагорна