ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2015 року Справа № 904/9009/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М..
секретар судового засідання : Назаренко С.Г.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод" м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2015 р. по справі № 904/9009/14.
за позовом: публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь
до: публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод" м. Дніпропетровськ
про стягнення 32 181,52 грн. за договором поставки
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2015 р. у справі № 904/9009/14, яке підписано 30.01.2015 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Юзіков С.Г.) задоволено позов публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» м. Нікополь до публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод" м. Дніпропетровськ про стягнення 32 181,52 грн. за договором поставки.
Вказаним рішенням стягнуто з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" м. Дніпропетровськ на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м. Нікополь 27 802,02 грн. - пені, 4 379,50 грн. - 3 % річних, 1 827,00 грн. - судового збору.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення строком на два місяці, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права.
Скаржник вказує у скарзі, що суд першої інстанції не врахував фінансовий стан відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання, оскільки стягнення суми заборгованості в повному обсязі, так само як і звернення стягнення на майно відповідача призведе до зупинення діяльності підприємства відповідача, а також невиплату заробітної плати працівникам підприємства, несплату податків та інших обов'язкових платежів.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Сторони в судове засідання не з'явилися.
Відповідач подав 11.03.2015 р. письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.
Колегія суддів залишає клопотання відповідача без задоволення і вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням секретаря судової палати від 17.02.2015 р. № 136, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Кощеєва І.М., змінено склад колегії суддів.
Розпорядженням секретаря судової палати від 11.03.2015 р. р. № 181, у зв'язку із виходом з лікарняного судді Кощеєва І.М., змінено склад колегії суддів.
В судовому засіданні оголошено постанову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (Покупець) укладено договір поставки № 141004/1400062 від 09.01.14р. зі Специфікаціями № 1. № 2 до договору, які є додатками до договору.
Відповідно до п.1.1 Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити феросплави, на умовах, у кількості та строки, зазначені у Специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною його частиною.
Згідно п. 2.3. договору, датою поставки товару, при постачанні залізничним транспортом, вважається дата штемпелю на залізничній накладній ст. Нікополь.
Відповідно п. 3.4 Договору, покупець здійснює оплату товару, що поставляється, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 120-ти календарних днів від дати поставки товару.
28.01.14р. за залізничними накладними № 45359270, 45359304, 45359296, 45359254, 45359288, 45359262 Відповідачеві відправлені вагони № 60431150, 67843847, 65741522, 55089148, 60676400, 56834195 із 430,430 базовими тонами феросілікомарганцю МНС 17, фр. 10-50 на суму 4 757 158,85 грн. (рахунок № 1916601 від 28.01.14р. Останній день оплати - 28.05.14р.
31.01.14р. за транспортними накладними № 45440187, 45440211, 45440237, 45440344, 45440229 відправлені вагони № 50048693, 53425369, 55070726, 66105404, 54038351 із 363,550 базовими тонами феросилікомарганцю на суму 4 017 993,86 грн. (рахунок № 191803 від 31.01.14р.). Останній день оплати - 31.05.14р.
31.01.14р. за залізничною накладаю № 45440278 відправлений вагон № 56170087 із 70,410 базовими тонами феросилікомарганцю на суму 778 178,93 грн. (рахунок №191804 від 31.01.14р.). Останній день оплати - 31.05.14р.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором, а саме, поставив товар та надав відповідачеві у встановлений строк документи для оплати, які зазначені у п.3.8 Договору. Відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати за відвантажений товар. В порушення умов договору, у визначені Договором строки, не провів оплату за поставлений на його замовлення товар, а отже є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 7.6 Договору у разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених даним Договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, за кожен день прострочення оплати.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, на прострочений борг відповідача, позивачем нараховані 32 181,52 грн., з яких: 35 675,60 грн. - пені, 6 599,03 грн. - 3 % річних.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу; просив розстрочити виконання рішення суду строком на два місяці з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця, мотивуючи тим, що підприємство не має можливості одноразово виконати рішення суду і погасити наявну перед позивачем заборгованість.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не доведено винятковість випадку, з наявністю якого закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду; у поданій заяві відповідач послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності, яку відповідач здійснює на свій ризик; колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач і відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності, тому заява відповідача про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод" м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 р. у справі № 904/9009/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови виготовлено 12.03.2015 р.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді О.С. Євстигнеєв
І.М. Кощеєв