Справа № 2-А-96/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2009 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: Головуючого - судді Деркача О.Г.
при секретарі Лящинської М.В.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради Приходько І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
Встановив:
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, просить визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню і виплаті допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірах менших, за прожитковий мінімум в період з січня 2007 року по жовтень 2008 року; стягнути з відповідача різницю недоплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з січня 2007 року по жовтень 2008 року у розмірі 8848 грн. 09 коп.; стягнути з відповідача понесенні судові витрати.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона являється матір'ю малолітніх дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, всупереч вказаним нормам закону, Конституції України та Рішення Конституційного Суду України, допомога виплачена відповідачем не в повному обсязі. У зв'язку з чим, позивач вважає дії відповідача щодо невірного нарахування та виплати допомоги такими, що порушують її конституційні права на гарантований державою соціальний захист.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити повністю в зв'язку з його безпідставністю відповідно до письмових пояснень (а.с.24-26) та в зв'язку з пропуском позивачем річного строку звернення до адміністративного суду.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України.
Як встановлено в судовому засіданні і не оспорюється сторонами, позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.10, 11) та у відповідності до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.1991 року № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня призначається, а в ІІ-VI кварталах і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа (а.с.24-25). В 2007 році допомога призначалася відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, зокрема пунктом 9 допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23% зазначеного прожиткового мінімуму.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно із Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом у таких розмірах: абзацом 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У статті 74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, і що передбачено у самому рішенні.
Положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки за положеннями ч.2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, суд вважає, що до липня 2007 року оспорюваний розмір допомоги на синів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, виплачувався позивачці з дотриманням чинного на той час законодавства в межах бюджетних асигнувань, оскільки Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради є державною установою і зобов'язано діяти в межах наданих законодавством повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, відповідно до положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", з 09.07.2007 року має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а саме на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року (до 01.01.2008 року).
Разом з тим, судом встановлено, що позивачці за грудень 2007 року була нарахована до виплати допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 13 грудня 2007 року, що підтверджено відповідною довідкою (а.с.14), тобто, на час звернення до суду (25.12.2008) за захистом своїх прав сплинув, визначений ст. 99 КАС України, річний строк звернення до суду і на підставі ст. 100 КАС України, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові і забов»язання останнього нарахувати і виплатити різницю недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в цілому, оскільки на цьому наполягає представник відповідача, а не знання Закону, суд не визнає поважною причиною пропущення строку звернення до суду.
Крім того, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню і виплаті допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірах менших, за прожитковий мінімум в період з 01.01.2008 року по жовтень 2008 року; стягнення з відповідача різниці недоплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 01.01.2008 року по жовтень 2008 року, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-VI було внесено зміни до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині встановлення розміру вказаної допомоги, зокрема допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Відповідно до п. 3 розділу VІІІ Закону України «Про державну допомогу сім»ям дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередня шість місяців.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-пр/2008 не визначені такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.3, 11, 17, 69-71, 99, 100, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року, № 2811-ХІІ із змінами та доповненнями, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року, Конституцією України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008, суд,
П о с т а н о в и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови, протягом десяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 16.02.2009 року
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова О.Г.Деркач