Справа № 712/8971/14-к

Провадження № 1кп/712/24/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Кончиної О.І.

при секретарях Тимошенко Д.А., Йосипенко І.І., Шмагайло Н.В.

з участю прокурорів Аньола С.М., Литвиненка Ю.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина Російської Федерації, освіта середня - спеціальна, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 31.03.2014 року близько 23:00 год., перебуваючи на перехресті вулиць Одеська - Сумгаїтська в м. Черкаси на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків та словесного конфлікту, маючи умисел на спричинення своїй знайомій - ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, підійшовши до останньої наніс їй кулаком три удари в область обличчя, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу та крововиливів обличчя, що згідно до висновку судово - медичного експерта № 792 від 24.04.2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 31.03.2014 року він був на роботі, до нього зателефонувала ОСОБА_3 та попросила привезти пиво до її кумів, де вона відпочивала. Приїхавши до них в гості вони усі разом розпивали спиртні напої. Близько 23 години ОСОБА_3 викликала таксі. Коли вони вдвох сіли в таксі, він назвав свою адресу проживання але ОСОБА_3 попросила таксиста спочатку відвезти її додому. По дорозі обвинувачений попросив її віддати гроші за куплене пиво, це її розізлило і вона почала наносити йому удари в область голови. Після цього, попросивши водія зупинитись, вона вискочила з таксі та пішла. Він також вийшов з автомобіля та намагався її заспокоїти, але безрезультатно, тому він повернувся в таксі і поїхав додому. Будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 він не наносив.

Цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальної та моральної шкоди не визнав в повному обсязі.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності, а саме:

- даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_3 про нанесення їй 31.03.2014 року близько 23:00 год. по вул. Одеській в м. Черкаси під час виниклого конфлікту тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ( а. м. к. п. 3).

- показами потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що вона з ОСОБА_1 познайомилась в соціальних сітях. За період їх відносин, він настоював переїхати до нього в Росію для спільного проживання, але вони тільки відпочивали разом, їздили на рибалку. Коли він перебував в стані алкогольного сп'яніння, ставав агресивним, конфліктував. 31.03.2014 року вона перебувала в гостях у кумів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, де вони спілкувались та вживали спиртні напої. Близько 21-30 год. до них приїхав ОСОБА_8 і на прохання ОСОБА_7 привіз пиво. Вони продовжили відпочивати та розпивати спиртні напої. О 23 годині ОСОБА_6 викликала для неї таксі. ОСОБА_1 настоював, щоб вона їхала разом з ним до нього додому, і сівши в автомобіль, назвав свою адресу. Оскільки вона відмовилась їхати до нього, у них сталася сварка і ОСОБА_1 почав вимагати у неї гроші за пиво та заплатити за виклик таксі. Вона, віддавши йому гроші, попросила зупинити автомобіль. Вийшовши на перехресті вулиць Одеська - Сумгаїтська, пішла в сторону вулиці Одеська, за нею вийшов ОСОБА_1 і одразу наніс удар в обличчя, після другого вона впала на землю, і тоді він наніс ще один удар. Потім він сів в таксі і уїхав. Коли вона встала з землі, до неї під'їхав інший таксист, надав допомогу та запропонував проїхати до лікарні, але вона попросила відвезти її до Придніпровського РВ УМВС в Черкаській області, де вона написала заяву. Після цього вона звернулась до лікарні, але оскільки не було ЛОРа на чергуванні, її перевірив лікар нейрохірург, який дав висновок, що у неї відсутня черепно-мозкова травма. 01.04.2014 року вона звернулась до медексперта, який після огляду повідомив, що у неї перелом кісток носа та направив в обласну лікарю до ЛОР-лікаря, де вона проходила амбулаторне лікування. Після операції, через місяць, у неї було ускладнення, тому їй потрібна повторна операція, оскільки погіршився стан її здоров'я. Цивільний позов підтримала у повному обсязі та просила задовольнити на загальну суму 98 830, 00 грн., із яких 28 838, 00 грн. матеріальної шкоди, 70 000, 00 грн. моральної шкоди.

- показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що він працює у службі таксі „15-55". 01.04.2014 року приїхав на замовлення за адресою: АДРЕСА_3. До його автомобіля сіли двоє - чоловік та жінка, які були на підпитку. Чоловік, сівши попереду, назвав адресу - АДРЕСА_2, а жінка сіла на заднє пасажирське сидіння. Між ними виник спір, куди потрібно їхати, а потім із-за грошей. Продовжуючи рух, він доїхав до перехрестя вул. Сумгаїтська - Одеська, і коли жінка почала наносити ляпаси чоловіку, він зупинив машину і жінка вийшла та направилась в бік вул. Одеської. Чоловік вийшов за нею, та через декілька хвилини повернувся і він відвіз його за вказаною адресою. ОСОБА_1 в автомобілі ударів потерпілій не наносив, а що відбувалось на вулиці біля машини, він не бачив.

- показами свідка ОСОБА_7, який по суті заданих питань пояснив, що він працює нейрохірургом у Черкаській міській лікарні № 3 в м. Черкаси. 01.04.2014 року до нього звернулась ОСОБА_3, яку, з її слів, побив знайомий. Їй було поставлено діагноз: забої м'яких тканин обличчя та алкогольна інтоксикація та було надано рекомендації лікування у невролога за місцем проживання, консультація отоларинголога (ЛОР). Госпіталізації вона не потребувала.

- даними висновку експерта № 792 від 24.04.2014 року, відповідно якого у ОСОБА_3 мали місце ушкодження: перелом кісток носа; крововиливи обличчя та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, виникли від дії тупих предметів і по давності виникнення можуть відповідати часу скоєння кримінального правопорушення та при обставинах, на які вказала потерпіла ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту за її участі. ( а. м. к. п. 34 )

- даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3 та фототаблицею до даного протоколу від 09.04.2014 року, на якому вона вказує, як ОСОБА_1 31.03.2014 року о 23-00 год. наносив їй тілесні ушкодження ( а. м. к. п. 23-26 ).

- даними протоколу додаткового проведення слідчого експерименту на місці події за адресою: м. Черкаси, перехрестя вул. Одеська-Сумгаїтська за участю потерпілої ОСОБА_3 від 05.05.2014 року, в ході якого остання детально розповіла та показала про обставини вчинення щодо неї кримінального правопорушення - заподіяння їй тілесних ушкоджень обвинуваченим, та фототаблицею до даного протоколу ( а. м. к. п. 46-50 ).

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного всебічного та об'єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена. Невизнання вини обвинуваченим суд оцінює критично, як обраний спосіб захисту, переслідуючи мету уникнення відповідальності за скоєне та, відповідно, пом'якшити покарання.

Твердження обвинуваченого, що тілесні ушкодження потерпілій він не наносив спростовуються показами потерпілої та матеріалами справи.

Покази потерпілої, що між нею та обвинуваченим виник конфлікт в таксі підтверджуються показами свідка ОСОБА_9, який пояснив, що в зв'язку з виниклим в автомобілі конфліктом, був змушений зупинитись. Даний факт не оспорюється самим обвинуваченим, який також підтвердив покази потерпілої, що коли остання вийшла з автомобіля, він вийшов за нею.

Після нанесення потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, вона одразу звернулась з заявою в Придніпровський РВ і пройшла медогляд. В своїх показах свідок - лікар ОСОБА_7 зазначає, що під час обстеження 01.04.2014 року потерпіла вказувала, що тілесні ушкодження їй наніс її знайомий.

Вказані докази в деталях узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження, а тому суд приймає їх до уваги та вважає такими, що повністю спростовують вказану лінію захисту обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Обставин, що пом'якшують відповідальність відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає.

В якості обставин, що обтяжують відповідальність відповідно до ст. 67 КК України, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання, обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1, який за фактичним місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, і встановлює за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі, без реального відбування покарання із застосування іспитового строку.

Що стосується цивільного позову, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали цивільного позову та заяву про зміну та уточнення позовних вимог, заявленого потерпілою ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди на суму 28838,00 та моральної шкоди в розмірі 70000 грн., суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом під час розгляду встановлено, що саме в результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження. У зв'язку з цим, нею були понесені витрати, які пов'язані з купівлею лікарський засобів, проведенням операційного втручання. Згідно консультативного висновку спеціаліста від 01.04.2014 року ОСОБА_3 було призначено лікарські препарати, а саме: ліотон та краплі в ніс (ноксперей), які були придбані нею відповідно до товарного чеку № 10 від 01.04.2014 року на загальну суму 175, 57 грн. Відповідно до висновку спеціаліста від 27.05.2014 року, ОСОБА_3 також було призначено лікарські препарати (перелік яких зазначено у висновку), які нею були придбані відповідно до товарного чеку від 27.05.2014 року на загальну суму 5448,71 грн. Таким чином сума матеріальних збитків, які підтверджують витрати потерпілої на лікування складають 5624 грн., і саме ця сума підлягає до задоволення.

При цьому суд не може прийняти до уваги як доказ витрат на лікування товарний чек № 104/23 від 01.04.2014 року на суму 4218 грн., та частково товарний чек № 10 від 01.04.2014 року на суму 575,72 грн., оскільки потерпілою не було надано до суду листка лікарського призначення на придбання зазначених в товарних чеках ліків для відновлення здоров'я.

Крім того, суд не вбачає можливим стягнути матеріальну шкоду в сумі 18420 грн., заявлену потерпілою, а саме за втрачений заробіток по тимчасовій непрацездатності в розмірі 12000 грн., по придбанню палива на проїзд до місць лікування 420 грн. та на подальше лікування, оперативне втручання та реабілітацію на суму 6000,00 грн., оскільки твердження потерпілої не підтверджені належними та допустимими доказами. Потерпіла при зазначенні суми втрати заробітку за час лікування не надала доказів того, який вона отримувала прибуток від підприємницької діяльності під час роботи. Також нею не надано доказів витрат на проїзд та подальше лікування. Оскільки дані витрати не знайшли свого документального підтвердження, вони не підлягають до задоволення.

Також, в позовній заяві потерпіла зазначила, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого вона зазнала і моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також у завданні шкоди діловій репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_3, судом враховується ступінь її страждань та переживань те, що подія 31.03.2014 року змінила звичний ритм її життя та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення в розмірі 5000,00 грн.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді 1 (одного ) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 ( одного ) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС; повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтися для реєстрації в ОКВС.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1до набуття вироком чинності залишити без змін - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 5624 грн. та моральну шкоду - 5000 грн., а всього 10 624 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Головуючий : О.І. Кончина