КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

Справа № 683/2804/14-ц

Провадження № 22-ц/792/515/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів - Фанди В.П., Купельського А.В.,

при секретарі - Дорощук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 грудня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановила:

В жовтні 2014 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 24023грн.48коп., в саме: тіло кредиту - 14422грн.51коп.; прострочене тіло кредиту - 2877грн.01коп.; заборгованість по комісії - 6723грн.96коп.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 21.09.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №005-22077-210911, відповідно до умов якого банк відкриває держателю кредитну лінію на загальну суму 30000грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 10000грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається. Відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 16.07.2014 року заборгованість по кредиту становить 24023грн.48коп., а саме: тіло кредиту - 14422грн.51коп.; прострочене тіло кредиту - 2877грн.01коп.; заборгованість по комісії - 6723грн.96коп.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 грудня 2014 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 21 вересня 2011 року №005-22077-210911, яка виникла станом на 16 липня 2014 року в сумі 24023грн.48коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 17299грн.52коп., заборгованість по комісії - 6723грн.96коп. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 січня

________________________________________________________________________________

Головуюча в першій інстанції - Сагайдак І.М.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія:19,272015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3220грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано належного доказу на підтвердження заборгованості відповідача по кредиту. Право позивача було порушено з 16.10.2013 року, оскільки апелянтом не було сплачено обов'язкового платежу по кредиту, а тому саме з цього часу позивач повинен був ініціювати питання щодо захисту свого порушеного права. Зазначає, що станом на 15.03.2013 року його заборгованість по кредиту становила 10000грн, а тому з урахуванням сплачених ним коштів з червня по вересень 2013 року у загальній сумі 6780грн., заборгованість перед банком станом на 15.10.2013 року становить 3220грн.

Апелянт ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» повідомлене належним чином про час та місце слухання справи, представник в судове засідання не з'явилась, подала заяву про слухання справи у її відсутності.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, тому позивач має право на повернення несплаченої суми кредиту та плати за обслуговування кредитного залишку.

Судом правильно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Судом встановлено, що 21 вересня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття поточного рахунку з використання платіжної картки та обслуговування платіжної картки №005-22077-210911, за умовами якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України та надав кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 100000грн. зі встановленим лімітом кредитної лінії на рахунку в сумі 10000грн., а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу в розмірі 5% від суми використаних коштів станом на день розрахунку та вносити плату за обслуговування кредитного залишку в розмірі 3,15% щомісячно від суми використаних кредитних коштів станом на день нарахування. Банк самостійно може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії та/або загальний розмір кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода до Договору про зміну ліміту кредитної лінії/загального розміру кредитної лінії сторонами не складається (п.п.1.2, 1.3, 3.6 договору, п.1.7 Тарифів).

Термін дії платіжної картки, виданої відповідачу, закінчився 31.08.2014 року та платіжна картка не перевипускалася, що підтверджується заявою ПАТ «Дельта Банк» від 02.03.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору відповідач з листопада 2011 року по вересень 2013 року сплачував щомісячні платежі по кредиту. Останній платіж по кредиту у сумі 1080грн. було внесено відповідачем на рахунок банку 19.09.2013 року.

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 по кредиту станом на 16 липня 2014 року становить 24023грн.48коп., а саме: тіло кредиту - 14422грн.51коп., прострочене тіло кредиту- 2877грн.01коп., заборгованість по комісії - 6723грн.96коп.

Вказані обставини підтверджуються: договором про відкриття поточного рахунку з використання платіжної картки та обслуговування платіжної картки №005-22077-210911 від 21 вересня 2011 року, тарифами на обслуговування платіжних карток Тарифний пакет «Кредитна картка №1», правилами надання банківських послуг фізичним особам за поточними рахунками з використання платіжної картки у національній та іноземній валюті, анкетою позичальника від 21 вересня 2011 року, розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого банк вправі стягнути з нього неповернутий кредит та комісію.

При цьому суд правильно визначив розмір стягуваних з відповідача ОСОБА_1 коштів відповідно до наданого ПАТ «Дельта Банк» розрахунку заборгованості по кредитному договору.

В порушення ст.ст.10,60 ЦПК України відповідачем не надано доказів того, що ПАТ «Дельта Банк» не правильно визначено заборгованість по кредитному договору.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що розмір отриманого ним кредиту станом на 15.03.2013р. становить 10000грн., оскільки заборгованість відповідача по тілу кредиту станом на 01.03.2013 року становить 14605грн.59коп. та за період з липня 2013 року по вересень 2013 року відповідач отримав ще кошти у кредит у загальному розмірі 4550грн. Платежі на погашення заборгованості кредиту, які були сплачені відповідачем з 18.06.2013р. по 19.09.2013 року у сумі 6780грн. були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова