АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/1716/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М.

Провадження № 22-ц/789/317/15 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника "УкрСиббанку" Новака В.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду від 5 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 2 вересня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11385518000, за умовами якого, остання отримала кредит в сумі 27 000,00 доларів США, зі сплатою 15 % річних та кінцевим терміном повернення до 31 серпня 2018 року. В подальшому було укладено дві додаткові угоди: Додаткова угода № 1 від 27 серпня 2009 року та додаткова угода № 2 від 5 березня 2010 року. Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №224517 від 2 вересня 2008 року. 2 вересня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки нерухомого майна. Внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 15 липня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 по кредиту складає 20 461,84 доларів США, що еквівалентно 239 326,80 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 5 грудня 2014 року позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто солідарно на користь ПАТ "УкрСиббанк (місцезнаходження: 61050, м. Харків, просп. Московський, буд.60, рахунок А 2909000000113 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО , код 09807750) з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з Правилами №11385518000 від 2 вересня 2008 року в розмірі 20 172 (двадцять тисяч сто сімдесят два) доларів США центів, що еквівалентно 235 944 ( двісті тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні 9 копійок, з яких:

18 690,53 доларів США, що еквівалентно 218 609,07 гривень - заборгованість з простроченим кредитом;

· 1 472,17 доларів США, що еквівалентно 17 218,87 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

- 10 доларів США, що еквівалентно 116,96 гривень - неустойки;

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: жилий будинок з надвірним будівлями та спорудами, загальною площею 89,4 кв. м., житловою площею 41,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва обслуговування вказаної житлового будинку площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1.

Продаж предмету іпотеки доручено здійснити спеціалізованим організаціям з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону Украй «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеною відповідно до законодавства.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5 в користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір в сумі 2359 (дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять) гривень 45 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на необгрунтованість, незаконність рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що суд безпідставно не взяв до уваги ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки предметом застави є майно, яке підпадає під дію мораторію, в якому проживає вона з дітьми та батьками. Вважає, що одночасне стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки є невірним, та суду слід було дати оцінку сум заборгованості за кредитом та стягнення їх з відповідачів із загальною сумою боргу і вартістю предмета іпотеки.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, з сумою боргу погоджуються.

Представник ПАТ "УкрСиббанк" апеляційної скарги не визнав, вважає рішення суду законним та обгрунтованим. Пояснив, що ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" застосовується на стадії примусового виконання рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк", суд першої інстанції виходив з того, що має місце порушення майнових прав позивача шляхом невиконання позичальником своїх обов'язків згідно кредитного договору, які підлягають захисту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо), належить виключно позивачеві.

Судом встановлено, що 2 вересня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з Правилами з № 11385518000, відповідно до умов якого остання отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 27 000,00 доларів США строком з 2 вересня 2008 року по 31 серпня 2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,00 % річних за користування кредитними коштами.

Позичальник згідно вищезазначеного договору зобов"язалась повернути кредит банку щомісячними платежами згідно погодженого сторонами графіку погашення кредиту.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 2 вересня року між ОСОБА_5 та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2113, згідно якого відповідач надає в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 89,4 кв. м., житловою площею 41,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,15 га загальною заставною вартістю 221 000 грн., які належать йому на праві приватної власності.

Для забезпечення виконання зобов'язань також цього числа було укладено між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 договір поруки №224517

Додатковими угодами №1 від 27 серпня 2009 року та №2 від 5 березня 2010 року до договору про надання споживчого кредиту №11385318000 від 2 вересня 2008 року сторони змінили схему погашення платежів та розмір ануїтетного платежу. Додатковими угодами №1 від 27 серпня 2009 року та №2 від 5 березня 2010 року до договору поруки №224517 від 2 вересня 2008 року ОСОБА_4 надав свою згоду забезпечувати змінене зобов"язання.

Банк виконав свої зобов'язання згідно умов договору та видав ОСОБА_1 кредит в сумі 27 000,00 доларів США., остання свої зобов»язання перед банком не виконувала, внаслідок чого станом на 15 липня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 по кредиту складає 20 461,84 доларів США, що еквівалентно 239 326,80 грн.

Відповідно до п. 3.1.2 Правил споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк», які є невід»ємною частиною договору, банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми Кредиту згідно вимог договору та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту в сторону зменшення у разі невиконання позичальником умов догоору, тобто порушення графіку погашення кредитую

Наявні в матеріалах справи вимоги, направлені всім відповідачам свідчать про дострокове повернення всієї суми боргу.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого окремо.

Встановивши, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов"язань, суд вірно стягнув заборгованість за кредитним договором з позичальника та поручителя.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 Умов кредитного договору кредитор-іпотекодержатель також відповідно до ЗУ "Про іпотеку" та п.п. 4.1.1. п. 4.3, 4.4 договору іпотеки від 2 вересня 2008 року, набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що одночасне стягнення боргу з відповідачів та звернення стягнення на предмет іпотеки є недопустими, не заслуговують уваги суду, оскільки особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця.

У роз`ясненнях, викладених в п. 42 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", вказано, що не можна звернути одночасно стягнення на предмет іпотеки та стягнути заборгованість у випадку, якщо боржник та іпотекодавець є однією особою, винятком з цієї ситуації є коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавдя.

З матеріалів справи вбачається, що власником житлового будинку в АДРЕСА_1 є ОСОБА_5, його дружина, ОСОБА_6, давала згоду на передачу будинку в іпотеку, а ОСОБА_1 проживає в ньому на правах члена сім"ї власника і її право користування цим житлом є похідним від власника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, тому посилання апелянта на незастосування ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", як на підставу для ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки також не заслуговують уваги суду.

Судом встановлено, що сума боргу за кредитним договором складає 20172 дол. США, що за діючим курсом на липень 2014 року 11,6924 становить 235944,09 грн., тобто є значною і та обставина, що вартість іпотечного майна є більшою, ніж сума боргу, не може бути підставою для відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, рішення суду є законним і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду від 5 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути

оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів

шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська