№ К-697/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“07” червня 2006 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Пилипчук Л.В.
Степашка О.І.
Шипуліної Т.М.
при секретарі: Баську С.С.
за участю представників:
позивача: Томашевської М.О.
відповідача: Мокрицької К.В.
розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 26.07.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р.
у справі № 11/186
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек»
до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі
м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В :
В травні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротек» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва (далі – ДПІ у Солом’янському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.02.2005р. № 000017/2303/0 та податкового повідомлення-рішення від 16.05.2005р. № 0000172303/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки викладені в Акті планової документальної перевірки від 28.02.2005р. № 16/23-311/21527547 щодо безпідставного завищення податкового кредиту по податку на додану вартість, на підставі якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не відповідають чинному законодавству України, а саме – Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» тощо.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.07.2005р. залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2005р, позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 16.05.2005р. № 000017/2303/1. Провадження у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 28.02.2005р. № 000017/2303/0 припинено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті місцевим господарським судом оскаржуваного рішення не було надано належної правової оцінки доводам ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, а апеляційним господарським судом порушено норми матеріального і процесуального права. Враховуючи це, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва просить скасувати рішення суду першої та другої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек» - відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача (скаржника) підтримав доводи касаційної скарги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи письмових заперечень на касаційну скаргу і просив її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій в ході вирішення спору, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 16 /23-311/21527547 від 28.02.2005 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек» код за ЄДРПОУ 21527547 за період з 01.01.1999р. по 01.07.2004р.».
Вказаним актом (п.2.2) встановлено, що при визначенні достовірності та повноти відображення валових витрат підприємством в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, було включено до складу валових витрат (дані Декларації про прибуток) суми, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, оскільки підприємство не отримувало доходу, тобто не здійснювало господарської діяльності у визначенні чинного законодавства, а саме: 2 кв. 1999р., З кв. 1999р., 4 кв. 1999р., 2кв. 2000р., З кв. 2000р., 4 кв. 2000р., 1 кв. 12001р., 2кв. 2001р., З кв. 2001р., 4 кв. 2001р., 1 кв. 2002р., 2кв. 2002р., З кв. 2002р., 4 кв. 2002р., 1 кв. 2003р., 2кв. 2003р., З кв. 2003р., 4 кв. 2003р., 1 кв. 2004р.
Враховуюче викладене, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва дійшла висновку, що ТОВ "Євротек" безпідставно було завищено податковий кредит по податку на додану вартість (як ПДВ, з суми отриманих послуг та придбаних товарів, які не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу)), чим було порушено пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97 - ВР (із змінами та доповненнями).
На підставі вказаних обставини ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, з урахуванням строків позовної давності, встановлених ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", нарахувала позивачеві податкові зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції (у зв'язку з відшкодуванням відповідних сум ПДВ) за звітні податкові періоди, починаючи з квітня 2002 року, і направила позивачеві податкове повідомлення-рішення від 28.02.2005 № 000017/2303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13547,00 грн., в т.ч. 9031,00 грн. - основний платіж та 4516,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Судом першої інстанції провадження в справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.02.2005 № 000017/2303/0 було припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки суд дійшов висновку, що вказане повідомлення-рішення вважається відкликаним відповідно до пп.6.4.3 Закону № 2181 з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов’язання.
Задовольняючи позовні вимоги в іншій частині позову, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 5.1. ст. 5 Закону про прибуток визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва в акті перевірки та під час розгляду в суді господарської справи не представлено жодних доказів на підтвердження того, що податкові зобов'язання нараховані ТОВ «Євротек» виключно на підставі того, що валові витрати, здійснені ТОВ «Євротек» з порушенням вимог п. 5.1 ст. 5 Закону про прибуток з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В судовому рішенні суд першої інстанції послався на те, і з цим погодився суд апеляційної інстанції, що з матеріалів справи вбачається та підтверджено відповідними доказами, наданими позивачем, що ТОВ «Євротек» не здійснювало активну господарську діяльність у зв'язку з тим, що в грудні 2002 року до складу засновників позивача увійшла фірма «EurotechFundingLLC», яка внесла та у встановлений чинним на той момент законодавством спосіб легалізувала інвестицію у вигляді грошового внеску до статутного фонду ТОВ «Євротек». Позивачем планувалось розпочати діяльність з обслуговування стільникового зв'язку, оскільки у 2002 році він уклав контракт з фірмою «EurotechFundingLLC» № Е-2108 від 10.07.2002 на поставку обладнання мобільного зв'язку.
На думку судів попередніх інстанцій, діяльність позивачем у період з 2002 по 2004 рік активно не здійснювалась у зв'язку з тим, що підприємство первинно планувало створити для реалізації спільного проекту з фірмою «EurotechFundingLLC» по наданню послуг мобільного зв'язку, на підставі чого були розроблені відповідні бізнес-плани. Однак після відмови фірми «EurotechFundingLLC» від здійснення проекту надання послуг мобільного зв'язку, ТОВ «Євротек» здійснювало пошук можливих напрямів діяльності. При цьому у ТОВ «Євротек» виникали витрати з оплати послуг зв'язку, оренди приміщень, ремонту основних засобів, закупівлі витратних матеріалів (паперу, канцелярського приладдя тощо), тобто витрати, пов'язані з підготовкою, організацією продажу продукції (робіт, послуг).
Проте, з названими висновками судів попередніх інстанцій в повній мірі погодитись неможливо, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з‘ясування обставин справи відповідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, який підлягав застосуванню на час прийняття рішення судом першої інстанції, та ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до п. 1.32. ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. N334/94-ВР(із змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Поза увагою місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду залишилась перевірка доводів відповідача по справі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва відносно того, що в показниках задекларованого скоригованого валового доходу підприємством відображено доходи від операцій з валютними цінностями та борговими зобов'язаннями у вигляді коштів від продажу іноземної валюти та різниці за результатами перерахунку на останній робочий день звітного періоду іноземної валюти (позитивна різниця) та нараховані відсотки по депозитному рахунку; що при визначенні достовірності та повноти відображення валового доходу, перевіркою встановлено, що підприємство 1 кв. 2002р., 2кв. 2002р., З кв. 2002р., 4 кв. 2002р., 1 кв. 2003р., 2кв. 2003р., З кв. 2003р., 4 кв. 2003р., 1 кв. 2004р. не отримувало доходу від продажу товарів (робіт, послуг), тобто не здійснювало господарської діяльності, і відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; що ТОВ «Євротек» безпідставно було завищено податковий кредит по податку на додану вартість (як ПДВ, з суми отриманих послуг та придбаних товарів, які не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу)), чим було порушено п.п.7.4.1 п. 7.4. ст.7. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97 - ВР (із змінами та доповненнями) тощо.
В матеріалах справи відсутні належні докази, зокрема, контракт з фірмою «EurotechFundingLLC» № Е-2108 від 10.07.2002, відповідні бізнес-плани, на які послався суд першої інстанції в оскарженому судовому рішенні (а суд апеляційної інстанції цих доводів належним чином не перевірив), що підтверджують правомірність включення до складу валових витрат сум будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону N334/94-ВР.
Висновок судів про правомірність включення до складу валових зазначених витрат є наслідком порушення судами, зокрема, вимог процесуального закону про належність та допустимість доказів.
Згідно з ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що приймаючи названі судові рішення, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, у разі необхідності витребувати необхідні докази, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва задовольнити частково, рішення господарського суду м. Києва від 26.07.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2005р. у справі № 11/186 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.
Головуючий(підпис)Конюшко К.В.
Судді
(підпис)
Ланченко Л.В.
(підпис)
Пилипчук Н.Г.
(підпис)
Степашко О.І.
(підпис)
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.В. Конюшко