ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 906/1484/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),

за участю представників від:

позивачаЗінченко В.В., представник,

відповідачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) Шмат Р.П., представник, 3) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),

третіх осіб1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Люцина"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2015

у справі№ 906/1484/14 Господарського суду Житомирської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Люцина"

до1)Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітібілдком", 3)Товариство "Лексон Маркетінг корп",

треті особи1)ОСОБА_6, 2)ОСОБА_7

пропереведення прав та обов'язків покупця майна, визнання права власності на майно, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Люцина" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог) до Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" та ТОВ "Сітібілдком" про переведення на ТОВ "Люцина" прав та обов'язків покупця нерухомого майна - будівлі навчального корпусу загальною площею 1332,7кв.м., що знаходиться в м. Житомир, майдан Путятинський, 4, за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.08.2014, який укладено між Приватним вищим навчальним закладом "Інститут підприємництва та сучасних технологій" та ТОВ "Сітібілдком"; визнання права власності на будівлю навчального корпусу загальною площею 1332,7кв.м., що знаходиться в м. Житомир, майдан Путятинський, 4; визнання недійсним договору пожертви будівлі навчального корпусу загальною площею 1332,7кв.м., що знаходиться в м. Житомир, майдан Путятинський, 4, що укладений між ТОВ "Сітібілдком" та Товариством "Лексон Маркетінг Корп" від 09.10.2014.

26.11.2014 ТОВ "Люцина" звернулось до господарського суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову до вступу в силу судового рішення по справі шляхом накладення арешту на будівлю навчального корпусу загальною площею 1332,70кв.м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 4, належну товариству "Лексон Маркетінг корп".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.12.2014 (суддя Лозинська І.В.) задоволено клопотання ТОВ "Люцина" про вжиття заходів до забезпечення позову; накладено арешт на будівлю навчального корпусу загальною площею 1332,70кв.м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 4, належну Товариству "Лексон Маркетінг корп" на праві власності на підставі Договору пожертви від 09.10.2014, до винесення судом рішення у даній справі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 (судді: Бучинська Г.Б. - головуючий, Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г.), ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.12.2014 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно скасовано; прийнято нове рішення; відмовлено ТОВ "Люцина" в задоволенні заяви про забезпечення позову; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮЦИНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІБІЛДКОМ" 609 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.12.2014 про вжиття заходів забезпечення позову залишити в силі. Скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме: ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач-2 спростовує її доводи і просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Також заперечення на касаційну скаргу надійшло від Товариство "Лексон Маркетінг корп", в якому останній просить у задоволенні скарги відмовити, а справу розглядати за відсутності представника відповідача-3.

ОСОБА_7 у запереченні на касаційну скаргу просить у задоволенні скарги відмовити.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" про переведення на ТОВ "Люцина" прав та обов'язків покупця нерухомого майна - будівлі навчального корпусу загальною площею 1332,7кв.м., що знаходиться в м. Житомир, майдан Путятинський, 4, за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.08.2014, який укладено між Приватним вищим навчальним закладом "Інститут підприємництва та сучасних технологій" та ТОВ "Сітібілдком"; визнання права власності на будівлю навчального корпусу загальною площею 1332,7кв.м., що знаходиться в м. Житомир, майдан Путятинський, 4; визнання недійсним договору пожертви будівлі навчального корпусу загальною площею 1332,7кв.м., що знаходиться в м. Житомир, майдан Путятинський, 4, що укладений між ТОВ "Сітібілдком" та Товариством "Лексон Маркетінг Корп" від 09.10.2014.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на будівлю навчального корпусу загальною площею 1332,70кв. м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 4, позивач вказував на те, що володілець спірного майна має всі можливості для відчуження його будь-якій іншій особі, що значно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення по даній справі.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову у даній справі, місцевий господарський суд врахував також інформацію, повідомлену сторонами, щодо укладення після порушення провадження у даній справі між Товариством "Лексон Маркетінг корп" та фізичною особою ОСОБА_7 договору іпотеки від 02.12.2014, предметом якого є будівля навчального корпусу загальною площею 1332,70кв.м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 4, належна Товариству "Лексон Маркетінг корп" на праві власності на підставі договору пожертви від 09.10.2014, укладеного з ТОВ "Сітібілдком". Відповідно до умов договору іпотеки останній забезпечує всі вимоги іпотекодержателя (ОСОБА_7.), які випливають з договору позики від 02.12.2014 за р. №3146, укладеного між ОСОБА_7 та Товариством "Лексон Маркетінг корп", на суму 1500000 грн.

За таких обставин колегія вважає, що суд першої інстанції, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіривши адекватність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, правомірно задовольнив подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову з дотриманням приписів ст.ст.66, 67 ГПК України.

При цьому, колегія суддів вважає, що застосовані судом заходи мають на меті саме запобігти порушенню прав позивача та не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Натомість, апеляційний господарський суд безпідставно скасував постановлену відповідно до вимог закону ухвалу Господарського суду Житомирської області, в зв'язку з чим постанову суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.12.2014.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у справі №906/1484/14 скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.12.2014.

Головуючий В.Дерепа

Судді Б.Грек

Д.Кривда