ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015Справа №910/26698/14

За позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

доКиївського національного університету імені Тараса Шевченка

простягнення 846 875,40 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Колісниченко О.Л. дов. №63/10 від 15.04.2014р.

від відповідача -не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державне підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка про стягнення 846 875,40 грн., 597 549, 00 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язання, 171 780,00 грн. - 7% штрафу за просточення надання послуг та 77 546,40 грн. - 4% штрафу за вчасне неусунення недоліків, крім того просили судові витрати у розмірі 16 937,51 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.10.2013 між сторонами укладено Договір №3407-1/18-НАЕК, відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги за кодом 74.90.1 ДК 016:10 «Послуги щодо надання професійної та технічної допомогои та консультаційні, н.в.і.у.» (Обгрунтування впровадження палива ТВЗА-12 на енергоблоці №4 Рівненської АЕС з коригуванням глав ОЗАБ), а відповідач - прийняти та оплати їх, проте, як указує позивач, відповідач вчасно не виконав свої зобов'язання, недоліки в строк не усунув у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 846 875,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 порушено провадження у справі №910/26698/14 та призначено розгляд вказаної справи на 22.12.2014.

22.12.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/26698/14 від 05.12.2014.

В судовому засіданні 22.12.2014 оголошувалася перерва до 28.01.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

27.01.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив №03-13/1 від 26.01.2015 на позовну заяву з додатками, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 11.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 11.02.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 11.02.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань станом на дату розгляду справи не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/26698/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.02.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Замовник, Позивач) та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка в особі Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - Виконавець, Відповідач) укладено Договір №3407-1/18-НАЕК (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати за кодом 74.90.1 ДК 016:10 «Послуги щодо надання професійної та технічної допомогои та консультаційні, н.в.і.у.» (Обгрунтування впровадження палива ТВЗА-12 на енергоблоці №4 Рівненської АЕС з коригуванням глав ОЗАБ).

Згідно з п. 1.2. Договору вимоги до послуг, що данаються за цим Договором, визначаються у Технічному завданні, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1).

Сторони погодили, що терміни надання послуг: 18 місяців з моменту підписання Договору. Для робіт, передбачених етапами 1-4 - не пізніше березня 2014 року (п. 1.3. Договору).

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що вартість послуг за цим Договором визначено та зафіксовано сторонами у протоколі узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток №3).

Приписами п. 2.1 Договору встановлено,що вартість послуг відповідно до Договору визначається протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №3) та Розрахунковим кошторисом (Додаток №4) і складає 2 454 000,00 грн., у т. ч. ПДВ - 409 000,00 грн.

Оплату за Договором Замовник проводить поетапно згідно з календарним планом на підставі Актів здавання-приймання наданих послуг, протягом 30 або більше робочих днів з дня підписання обома сторонами Акта здавання-приймання наданих послуг (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. Договору по закінченню надання послуг за кожним етапом Виконавець передає Замовнику Акт здавання-приймання наданих послуг, який складається у 3-х примірниках (два - для Замовника та один - для Виконавця), що є підставою для взаємних розрахунків, та звітну документацію, вимоги до оформлення якої визначені у Технічному завданні, що є невід'ємною частиною цього Договору. Передавання Замовнику оформленої у встановленому порядку документації за цим Договором здійснюється супровідним листом Виконавця.

Приписами пункту 3.3. Договору встановлено, що Замовник протягом 30 днів з дня одержання Акту здавання-приймання наданих послуг і відповідних звітних докумнтів зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здавання-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання результатів наданих послуг.

У відповідності до п. 3.4. Договору у випадку мотивованої відмови Замовника від приймання результатів наданих послуг сторони складають двостороній акт із переліком відповідних недоліків і строків їх виконання за рахунок Виконавця.

Сторони погодили, що за порушення строків надання послуг по Договору Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості не наданих в строк послуг за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно наданих послуг. За прострочення надання послуг понад тридцять днів, Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно наданих послуг (п. 4.2. Договору).

Відповідно до Додатку №2 «Календарний план» до Договору строк та ціна виконання зобов'язання встановлюються для:

- Етапу 1-2 - до 31.01.2014, з урахуванням ПДВ 981 600,00 грн.;

- Етапу 3.1 - до 14.02.2014, з урахуванням ПДВ 368 100,00 грн.;

- Етапу 3.2 - до 21.02.2014, з урахуванням ПДВ 294 480,00 грн.;

- Етапу 3.3 - до 28.02.2014, з урахуванням ПДВ 294 480,00 грн.;

- Етапу 4 - до 31.03.2014, з урахуванням ПДВ 392 640,00 грн.;

- Етапу 5 - до 31.03.2014, з урахуванням ПДВ 122 700,00 грн.;

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак правовідносини сторін регулюються Главою 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 175 ГК України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що Листом від 31.01.2014 № 047/020-24 Відповідач направив на адресу Позивача 15 звітів по етапу 2 Календарного плану Договору. При цьому, Акт здавання- приймання послуг за етапами 1 та 2 календарного плану Договору, за положеннями якого ці два етапи здаються разом, Відповідачем до Позивача було надіслано листом від 15.04.2014 № 047/061-24.

Листом від 30.04.2014 за №047/068-24 Відповідач для подальшого узгодження направив Позивачу звітний документ щодо виконання етапу 3.1 Календарного плану Договору, а по етапу 3.2 Календарного плану звітні матеріали Позивачу Відповідачем були направлені листом від 08.05.2014 за №047/070-24.

Позивач листом №6321/18 від 14.05.2014 повідомив Відповідача про наявність значної кількості зауважень до надісланої Відповідачем звітної документації, у зв'язку з чим підписання Акта здачі-приймання послуг по етапу 2 Календарного плану Договору буде можливе після усунення цих зауважень. Крім того, вищевказаним листом Позивачем на підставі п. 3.4 Договору повідомлено Відповідача про складання Акта із переліком відповідних недоліків виконання послуг та строків їх усунення.

Листом №047/077-24 від 20.05.2014 Відповідач надіслав Позивачу відкориговані звітні документи по етапах 3.1, 3.2, 3.3 Календарного плану Договору №3407, а також Акти здавання-приймання послуг по цим етапам.

11.06.2014 у м. Кузнецовськ відбулася технічна нарада спеціалістів Позивача, ВП «Рівненська АЕС» та Відповідача з питань усунення зауважень до відкоригованих глав ОЗАБ енергоблоку №4 РАЕС у зв'язку із впровадженням ТВЗА-12, про результати якої складено протокол №58 від 17.06.2014, відповідно до якого було досягнуто домовленостей по суті зауважень до звітних матеріалів по етапам 2 та 3 Календарного плану Договору, за якими Відповідач зобов'язувався доробити звітні матеріали.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач листом №8829/18 від 04.07.2014 направив Відповідачу для підписання Акт виявлених невідповідностей до звітних матеріалів за етапами Договору на тему «Обґрунтування впровадження палива ТВЗА-12 на енергоблоці №4 Рівненської АЕС з коригуванням глав ОЗАБ».

Відповідно до вищевкащного Акту виявлених невідповідностей Відповідач зобов'язувався усунути зауваження до звітних матеріалів до Договору, вказані у додатках 2 та 3 вищезазначеного протоколу технічної наради спеціалістів Позивача, ВП «Рівненська АЕС» та Відповідача з питань усунення зауважень до відкоригованих глав ОЗАБ енергоблоку № 4 РАЕС у зв'язку із впровадженням ТВЗА-12:

- по етапу 2 до 31.08.2014;

- по етапу 3 до 01.08.2014.

29.08.2014 була проведена нарада спеціалістів Позивача та Відповідача з питання виконання Договору, під час якої була встановлено несвоєчасність виконання зобов'язань Відповідача за етапами 2 та 3 Календарного плану Договору, зокрема щодо усунення зауважень до звітних матеріалів по цим етапам у строки, визначені в акті виявлених невідповідностей.

Відповідно до Протоколу №б/н від 29.08.2014, підписаного сторонами 02.09.2014, складеного за результатами вищезазначеної наради, Відповідач зобов'язувався направити до 05.09.2014 на адресу Позивача кінцеву редакцію доопрацьованих звітних матеріалів за етапами 2 та 3 календарного плану Договору.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначеного зобов'язання, листом від №047/144-24 від 05.09.2014 (вх. Позивача від 18.09.2014 №17032) Відповідачем направлено Позивачу прикінцеву редакцію відкоригованих за зауваженнями звітних матеріалів за етапами 2 та 3 Календарного плану Договору, а також відповіді Позивача на зауваження до них.

13.10.2014 після направилення звітних матеріалів за етапами 2 та 3 Календарного плану Договору до Державної інспекції ядерного регулювання України для проведення державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки, що передбачено п. 6.1 Технічними вимогами на послугу «Обґрунтування впровадження палива ТВЗА-12 на енергоблоці №4 Рівненській АЕС з коригуванням глав ОЗАБ» (Додаток №1 до Договору) були підписані Акти №1, №2, №3 та №4 здавання-приймання наданих послуг за Договором по етапах 1 та 2, 3.1, 3.2, 3.3 Календарного плану відповідно.

Позивач вказує, що у результаті несвоєчаного виконання робіт за етапами 1, 2, 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5 Відповідачеві нараховано 597 549, 00 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язання, 171 780,00 грн. - 7% штрафу за просточення надання послуг та 77 546,40 грн. - 4% штрафу за вчасне неусунення недоліків.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву вказував, що Листом від 31.03.2014 №047/041-24 просив перенести терміни виконання послуг: етапу №2 на 15.04.2014, етапу №3 на 15.05.2014, етапу №4 на 31.05.2014, етапу №5 на 30.06.2014, додатково 30.04.2014 надіславши Позивачу лист №047/069-24 з Додатковою угодою №1 про зміну термінів надання послуг та звітний документ за етапом №1 з проханням після підписання повернути один примірник оформленої Додаткової угоди №1. Однак, зі слів Відповідача, до сьогоднішнього дня, підписана Позивачем Додаткова угода №1 не повернута.

Крім того Відповідач зазначає, що на початку червня 2014 року Позивач запропонував Відповідачу, враховуючи стислі терміни виконання робіт, провести технічну нараду з питань усунення зауважень. Після проведення наради, про що зафіксовано в Протоколі №58 від 17.06.2014 р. (підписаний 13.06.2014), були досягнуті домовленості щодо направлення Додаткової угоди із відкоригованим Календарним планом, доопрацювати та виправити зауваження до розроблених матеріалів у терміни, передбачені новим Календарним планом.

Після отримання Акту виявлених невідповідностей до звітних матеріалів за етапами Договору, у якому вказувались терміни виправлення зауважень за етапом №2 - до 31.08.2014, за етапом №3 - до 01.08.2014 p., Акт був підписаний та направлений на адресу Позивача.

31.07.2014 листом №047/127-24 були направлені відкориговані звітні документи за етапом №3 (в строк, передбачений в Акті виявлених невідповідностей до звітних матеріалів за етапами Договору).

Після проведення 29.08.2014 наради спеціалістів Позивача та Міжнародного центру ядерної безпеки з питань виконання Договору була досягнута домовленість щодо терміну направлення остаточної редакції доопрацьованих за зауваженнями Замовника матеріалів. Так, на виконання цього Протоколу наради від 05.09.2014 листом №047/144-24 Відповідач направив заключну редакцію відкоригованих звітних матеріалів за етапами №2 та №3.

Враховуючи вищенаведене, Відповідач вказує, що належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором і, відповідно, правові підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Приписами частини 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, Додатку №2 «Календарний план» до Договору, Відповідач був зобов'язаний виконати свої зобов'язання за:

- Етапами 1-2 - до 31.01.2014;

- Етапом 3.1 - до 14.02.2014;

- Етапом 3.2 - до 21.02.2014;

- Етапом 3.3 - до 28.02.2014;

- Етапом 4 - до 31.03.2014;

- Етапом 5 - до 31.03.2014.

Судом не приймаються твердження Відповідача, що строк виконання за зобов'язаннями був перенесений за погодженням сторін, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскільки, Відповідачем не надано до суду підписану Додаткову угоду №1, яку останній надіслав на адресу Позивача листом №047/069-24 від 30.04.2014, що свідчить про відсутність погодженої волі сторін з приводу перенесення строків виконання за етапами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання строки, обумовлені Договором, Відповідач не виконав, у результаті чого останній вважається таким, що прострочив.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У зв'язку з ненележним виконанням умов Договору Позивачем нараховано Відповідачу 597 549,00 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язання, 171 780,00 грн. - 7% штрафу за просточення надання послуг.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як заначалося раніше, п. 4.2. Договору передбачено, що за порушення строків надання послуг по Договору про закупівлю Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості не наданих в строк послуг за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно наданих послуг. За прострочення надання послуг понад тридцять днів, Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по наданню послуг не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Судом враховано положення п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14, відповідно до якого щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встанолено, що передбачений пунктом 4.2. Договору розмір неустойки є вищим за максимально дозволений законодавчо. Звідси, відповідно до п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 за приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Таким чином, враховуючи положення Додатку №2 «Календарний план» до Договору п. 4.2. Договору, п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14, ч. 5. ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначається відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, суд приходить до висновку, що Відповідач вважається таким, що прострочив виконання за:

- Етапами 1-2 - з 01.02.2014;

- Етапом 3.1 - з 15.02.2014;

- Етапом 3.2 - до 22.02.2014;

- Етапом 3.3 - до 01.03.2014;

- Етапом 4 - до 01.04.2014;

- Етапом 5 - до 01.04.2014.

Враховуючи вищевикладене, пеня повинна розраховутися за Етапами 1-2 з 01.02.2014 по 31.07.2014 включно; етапом 3.1. - з 15.02.2014 по 14.08.2014 включно; етапом 3.2. - з 22.02.2014 по 21.08.2014 включно; етапом 3.3. - з 01.03.2014 по 31.08.2014 включно; етапами 4-5 - з 01.04.2014 по 30.09.2014, втім не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу (01.02.2014 по 28.11.2014), протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання.

Враховуючи наведене, за уточненим розрахунком суду вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 597 549,00 грн. за період з 01.02.2014 по 28.11.2014 за всіма етапами Договору підлягають частковому задоволенню і становлять 225 562,26 грн., а саме за:

- Етапами 1-2 - 83 126,73 грн.;

- Етапом 3.1 - 32 866,79 грн.;

- Етапом 3.2 - 26 971,14 грн.;

- Етапом 3.3 - 28 253,94 грн.;

- Етапом 4 - 41 404,69 грн.;

- Етапом 5 - 12 938,97 грн.

У задоволенні вимог стосовно стягнення решти суми пені у розмірі 371 986,74 грн. необхідно відмовити.

З приводу стягнення 7% штрафу, передбаченого п. 4.2. Договору, у розмірі 171 780,00 грн. суд зазначає наступне.

Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, то заявлена вимога про стягнення 7% штрафу за порушення договірних умов у розмірі 171 780,00 грн. є законною та обгрунтованою, була доведена належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню судом.

Крім того, Позивачем нараховано Відповідачу 77 546,40 грн. - 4% штрафу за вчасне неусунення недоліків за етапами 2-3 Договору.

Судом встановлено, що на виконання зобов'язання з усунення недоліків, листом від №047/144-24 від 05.09.2014 (вх. Позивача від 18.09.2014 №17032) Відповідачем направлено Позивачу прикінцеву редакцію відкоригованих за зауваженнями звітних матеріалів за етапами 2 та 3 Календарного плану Договору, а також відповіді Позивача на зауваження до них.

Відповідно до Протоколу №б/н від 29.08.2014, підписаного сторонами 02.09.2014, складеного за результатами вищезазначеної наради, Відповідач зобов'язувався направити до 05.09.2014 на адресу Позивача кінцеву редакцію доопрацьованих звітних матеріалів за етапами 2 та 3 календарного плану Договору.

Як зазначалося раніше, згідно з приписами п. 3.3 Договору Замовник протягом 30 днів з дня одержання Акту здавання-приймання наданих послуг і відповідних звітних докумнтів зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здавання-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання результатів наданих послуг.

Оскільки прикінцева редакція відкоригованих за зауваженнями звітних матеріалів за етапами 2 та 3 Календарного плану Договору, а також відповіді Позивача на зауваження до них були отримані Позивачем 18.09.2014, а Відповідні Акти здавання-приймання наданих послуг підписані 12.10.2014, то суд приходить до висновку, про додержання 30-ти денного строку, передбаченого п. 3.3. Договору, і, відповідно, відсутність порушення зі сторони Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, вимога Позивача про стягнення 77 546,40 грн. - 4% штрафу за вчасне неусунення недоліків за етапами 2-3 Договору є необгрунтованою, недоведеною, а тому такою, що не підлягає задоволенню судом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт невиконання зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обгрунтований, Відповідачем не спростований.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості з Відповідача за Договором №3407-1/18-НАЕК від 11.10.2013 є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом в частині стягнення 225 562,26 грн. - пені, 171 780,00 грн. - 7% штрафу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ, вул. Володимирська, буд. 60; код ЄДРПОУ 02070944) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) заборгованість у розмірі 397 342,26 грн., з яких 225 562,26 грн. - пені, 171 780,00 грн. - 7% штрафу - за Договором №3407-1/18-НАЕК від 11.10.2013 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 946,85 грн.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 20.02.2015.

Cуддя А.В.Яковенко