ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЛЕГІЯ З РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО БАНКРУТСТВО

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_______________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"04" березня 2015 р. Справа № 5019/2862/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. при секретарі судового засідання Левчуку О.В. розглянув матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", як керуючий активами закритого недиверсифікованого венчурного пайового фонду "Лідер" про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

В засіданні приймали участь:

Від кредиторів: ДПІ у Рівненському районі- Здибель Р.О.; ПАТ "Рівнеобленерго" - Піхоцький А.Л.; ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" - Воронюк К.Ю., ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард", ТОВ "Фірма "Восток" - Губар В.Є., ТОВ "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво", ТОВ "Українське машинобудівництво", Козаков Є.Ю. - Сисоєв С.О.;

Від боржника: не з'явився

Арбітражний керуючий: Сисун О.І.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 17.01.2013р. Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мельник І.А.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.06.2014р., припинено повноваження арбітражного керуючого Мельник І.А. як ліквідатора по даній справі, призначено нового ліквідатора боржника арбітражного керуючого Сисуна О.І.

На розгляді суду перебувають заяви кредиторів з грошовими вимогами до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", заява ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціонів та укладених договорів та клопотання ТОВ "Проектно-конструкторське бюро" Українське машинобудівництво" про залучення до участі у справі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог ПАТ "Радикал Банк" та РМУ ТМБ "Прайс".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.02.2015р., зокрема, розгляд справи відкладено на 04.03.2015р.

16.02.2015р. Шевчук Т. М. подано заяву про визнання кредитором боржника в сумі 70 567 грн. 20 коп.

03.03.2015р. Мигун І. Л. подано заяву про визнання кредитором боржника в сумі 57 329 грн. 70 коп.

Господарський суд, заслухавши в судовому засідання учасників провадження у справі, дослідивши матеріали справи та врахувавши обставини по справі встановив наступне.

Постановою господарського суду Рівненської області від 17.01.2013р. Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 18.01.2013р., далі - Закон про банкрутство) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У відповідності до ст. 31 Закону про банкрутство у першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; - у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Водночас, слід зазначити, що відповідно ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст.2 Закону України "Про оплату праці", до структури заробітної плати входять:

- Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

- Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

- Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У відповідності до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з аналізу зазначених норм Закону про банкрутство, Закону України "Про оплату праці", КЗпП України - моральна шкода не входить до структури заробітної плати, не є винагородою за трудовим договором, додатковою заробітною платою, заохочувальною або компенсаційною виплатою, у зв'язку з чим такі вимоги згідно ст. 31 Закону про банкрутство задовольняються у шосту чергу.

До суду із заявами про грошові вимоги до боржника звернулися наступні кредитори:

-Кожановська О.А. з грошовими вимогами в сумі 52 252 грн. 72 коп., що становить компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 2 657 грн. 52 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 48 595 грн. 20 коп. та моральна шкода в розмірі 1 000 грн. 00 коп. (підтверджено виконавчим листом Рівненського міського суду Рівненської області від 29.01.2015р. по справі №569/14144/14-ц). Відповідно до встановленої законом черговості вимоги заявника підлягають задоволенню в наступному порядку:

- компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 2 657 грн. 52 коп. - перша черга;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 48 595 грн. 20 коп. - друга черга;

- моральна шкода в розмірі 1 000 грн. 00 коп. - шоста черга;

-Рицко В. С. з грошовими вимогами в сумі 45 080 грн. 10 коп., що становить заборгованість по заробітній платі в розмірі 5 303 грн. 20 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 39 776 грн. 90 коп. (підтверджено виконавчими листами Рівненського міського суду Рівненської області від 10.12.2013р. по справі №569/13523/13-ц, від 04.03.2014р. по справі № 569/13244/13-ц). Вимоги заявника в сумі 45 080 грн. 10 коп. у відповідності до встановленої законом черговості підлягають задоволенню в другу чергу;

-Мигун І.Л. з грошовими вимогами в сумі 57 329 грн. 70 коп., що становить компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 11 122 грн. 02 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 46 207 грн. 68 коп. (підтверджено виконавчим листом Рівненського міського суду Рівненської області від 29.01.2015р. по справі №569/14144/14-ц). Відповідно до встановленої законом черговості вимоги заявника підлягають задоволенню в наступному порядку:

- компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 11 122 грн. 02 коп. - перша черга;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 46 207 грн. 68 коп. - друга черга;

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом та мають значення для вирішення спору. Отже, вищезазначені факти є преюдиціальними і для ліквідатора, а вимоги кредитора такими, що обов'язково вносяться ліквідатором до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

- Шевчук Т. М. з грошовими вимогами в сумі 70 567 грн. 20 коп., що становить середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (підтверджено розрахунком заборгованості, довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-7-з, ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 23.01.2015р.). Вимоги заявника у відповідності до встановленої законом черговості підлягають задоволенню в другу чергу.

Грошові вимоги вищевказаних заявників є поточними, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак визнаються судом в повному обсязі.

Водночас, на розгляді суду перебувають заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес", Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області, Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, Козакова Є.Ю., Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро" Українське машинобудів-ництво" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське машинобудівництво" про визнання кредитором.

Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефа" суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Форвард", як керуючого активами закритого недиверсифікованого венчурного пайового фонду "Лідер" порушено провадження справі №5019/2862/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" на загальних підставах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.04.2012р. зобов'язано ініціюючого кредитора - у десятиденний строк з дня винесення даної ухвали подати до офіційних друкованих органів - газети Верховної Ради "Голос України" чи Кабінету Міністрів "Урядовий кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод".

Відповідно до ст.14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" було опубліковано оголошення в офіційному друкованому органі газеті "Урядовий кур'єр" № 79 (4723) від 04.05.2012р. Строк для подачі кредиторами заяв з вимогами до боржника - Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" з врахуванням статей 253 та 254 Цивільного кодексу України сплинув 04.06.2012р.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вбачається із заяви заявника та доданих до неї документів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефа" до боржника в сумі 350 192 грн. 58 коп. виникли до дня порушення у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник", що підтверджується матеріалами доданими до заяви, а саме: рішенням господарського суду Рівненської області від 13.03.2012р., договором поставки №08/11/11 від 08.11.2011р., актами приймання металів чорних (вторинних) №08/11 від 08.11.2011р., №11/11 від 11.11.2011р., №16/11 від 16.11.2011р., №22/11-1, №22/11 від 22.11.2011р., №30/11-1 від 30.11.2011р., №02/12 від 02.12.2011р., банківськими виписками, розрахунком заборгованості, актом звірки взаємних розрахунків, тобто заявник за вказаною вимогою є конкурсним кредитором і зобов'язаний був подати заяву до суду з зазначеною вимогою до 04.06.2012р.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, згідно відмітки відділу канцелярії та документального забезпечення суду заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефа" №128 від 03.08.2012р. про визнання грошових вимог до боржника в сумі 350 192 грн. 58 коп. надійшла до суду 09.08.2012р., а була відправлена згідно відбитку штампу поштового зв'язку 06.08.2012р., тобто з пропуском строку встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефа" про визнання кредитором Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в сумі 350 192 грн. 58 коп. слід відмовити.

Стосовно грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" слід зазначити наступне.

Як зазначалося вище, провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" порушено 30.12.2011р., про що було опубліковано оголошення в офіційному друкованому органі газеті "Урядовий кур'єр" № 79 (4723) від 04.05.2012р. Строк для подачі кредиторами заяв з вимогами до боржника - Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" з врахуванням статей 253 та 254 Цивільного кодексу України сплинув 04.06.2012р.

Як вбачається із заяви заявника та доданих до неї документів грошові вимоги до боржника в сумі 16 510 грн. 02 коп. підтверджуються накладними №11002849 від 25.11.2011р., №12000855 від 18.04.2012р., податковими накладними №374/001 від 25.11.2011р., №183/001 від 18.04.2012р.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За умовами ст. 205 ЦК України, правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" обов'язок щодо поставлення товару виконано в повному обсязі, оскільки претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від боржника на адресу заявника не надходило, а боржник в свою чергу, в порушення свого зобов'язання та чинного законодавства лише частково оплатив поставлений товар.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо строку виконання зобов'язань суд у даному випадку не застосовує, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у накладних встановлений не був, то боржник мав розрахуватись з заявником, за загальним правилом, після отримання товару.

Так, за накладною №11002849 від 25.11.2011р. боржник отримав товар на загальну суму 15 575 грн. 00 коп. та розрахувався за товар частково в сумі 1 314 грн. 98 коп., у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 14 260 грн. 02 коп.

Строк виконання зобов'язання по оплаті за товар згідно накладної №11002849 від 25.11.2011р. настав до дня порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", тобто дані вимоги є конкурсними та мали бути заявлені у строк, визначений ст. 14 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" в сумі 14 260 грн. 02 коп. слід відмовити.

Водночас, згідно накладної №12000855 від 18.04.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" було поставлено боржнику товар в сумі 2 250 грн. 00 коп.

В силу вимог Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно ст.1 Закону про банкрутство поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" в сумі 2 250 грн. 00 коп. є поточними, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак визнаються судом та у відповідності до ст. 31 Закону про банкрутство підлягають задоволенню в четверту чергу.

Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" слід зазначити наступне.

29.11.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Рівненський ливарний завод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" (покупець) було укладено договір поставки №2П-РЛЗ-П-3/11.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" в сумі 92 561 грн. 00 коп. виникла у зв'язку з неналежним виконанням Закритим акціонерним товариством "Рівненський ливарний завод" протягом 2012р., 2013р. умов договору поставки №2П-РЛЗ-П-3/11 від 29.11.2011р.

Згідно відзиву ліквідатора вимоги вказаного кредитора визнаються арбітражним керуючим в повному обсязі.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" в сумі 92 561 грн. 00 коп. є поточними, підтверджені належними та допустимими доказами, визнаються судом та у відповідності до ст. 31 Закону про банкрутство підлягають задоволенню в четверту чергу.

Стосовно грошових вимог Державної податкової інспекції у Рівненському районі суд зазначає наступне.

Заява Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання грошових вимог до боржника в сумі 626 958 грн. 58 коп. підтверджується актами перевірки від 30.01.2013р. №11/22-141/30606056, №12/22-141/30606056, від 24.05.2013р. №41/22-141/30606056, податковими повідомленнями рішеннями від 18.02.2013р., №0000062251, №0000072251, №0000082251, розрахунком заборгованості.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно до п.87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011р. порушено провадження у справі №5019/2862/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

У відповідності до ст. 19 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Тобто Закон про банкрутство встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Позиції щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій та пені на час процедури банкрутства дотримався і Верховний Суд України у справі № 3-71гс12 в Постанові від 12.03.2013р., відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою у застосуванні судом.

Разом з тим, постановою господарського суду Рівненської області від 17.01.2013р. Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Згідно абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом - Ліквідаційна процедура.

Також, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав (абз. 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство).

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор банкрута заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими, а також здійснює задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, в ліквідаційній процедурі пред'являються та відповідно задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто в процедурах розпорядженням майном боржника та санації боржника.

Таким чином, з моменту визнання боржника банкрутом припиняється виникнення нових зобов'язань боржника, зокрема з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.04.2004 р. у справі №17/124.

З цього часу нові зобов'язання боржника виникають лише у випадках, передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є виникнення зобов'язань з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону про банкрутство).

З викладеного випливає, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не з'являється ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст. ст. 14, 23 Закону про банкрутство.

Як вбачається із заяви Державної податкової інспекції у Рівненському районі та доданих до неї документів, вимоги останньої на суму 626 958 грн. 58 коп., в тому числі основний борг в сумі 546 030 грн. 00 коп. (податок на додану вартість - 7 379 грн. 00 коп., податок на прибуток - 538 651 грн. 00 коп.), штрафні санкції та пеня в сумі 80 928 грн. 58 коп. виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та після визнання боржника банкрутом і введення процедури ліквідації.

З огляду на вищевикладене, в заяві Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання кредитором Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в сумі 626 958 грн. 58 коп. слід відмовити.

Щодо клопотання ТОВ "Проектно-конструкторське бюро" Українське машинобудівництво" про залучення до участі у справі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог ПАТ "Радикал Банк" та РМУ ТМБ "Прайс" та заяви ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціонів та укладених договорів слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст. 27 ГПК України, якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Процесуальними особливостями Закону про банкрутство передбачено можливості залучення таких осіб учасниками провадження у справі про банкрутство (ст. 1 Закону про банкрутство).

Враховуючи те, що рішення суду, прийняте за результати розгляду судом заяви ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціонів та укладених договорів, може вплинути на права та обов'язки ПАТ "Радикал Банк" та РМУ ТМБ "Прайс" суд вважає за необхідне залучити останніх учасниками провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод".

Крім того, станом на момент розгляду судом заяви ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціонів та укладених договорів, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. (набрав чинності з 19.01.2013р.), яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство в редакції від 22.12.2011р.) встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до наведеного, спори, що виникають з питань, пов'язаних із продажем майна банкрута в межах ліквідаційної процедури, розглядаються з урахуванням приписів Закону про банкрутство у редакції, що діяла на час продажу майна.

Відповідно до ч.8 ст.44 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" від 28.03.2013р. №01-06/606/2013, спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст.49 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р. продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону.

Під час здійснення ліквідаційної процедури ЗАТ "Рівненський ливарний завод", здійснено продаж частини майна банкрута шляхом проведення аукціонів (публічних торгів).

Так, відповідно до Протоколу №13-с про хід публічних торгів віл 29.01.2013р., Товариство обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (надалі - ТОВ "ПКБ "УМ"), як учасник №4 торгів на Рівненській міжрегіональній універсальній товарно-майновій біржі "ПРАЙС" (надалі - РМУ ТМБ "ПРАЙС"), отримало право укладання договору купівлі-продажу по лоту №1 - Обладнання Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (надалі - ЗАТ "РЛЗ").

На виконання зазначеного протоколу, 16.03.2013р. між ЗАТ "РЛЗ" та ТОВ "ПКБ "УМ" укладено спотовий біржовий договір №603/604с-13, загальною вартістю 3 025 000 (три мільйони двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до Протоколу №638-с про хід публічних торгів від 26.04.2013р., ТОВ "ПКБ "УМ", як учасник №23 торгів на РМУ ТМБ «ПРАЙС», отримало право укладання договору купівлі-продажу по лоту №1 - Обладнання Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод".

На виконання зазначеного протоколу, 05.06.2013р. між ЗАТ "РЛЗ" та ТОВ "ПКБ "УМ" укладено спотовий біржовий договір №649/638с-13, загальною вартістю 1 100 000 (один мільйон тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до ст.44 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. Уразі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу боржника не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Відповідно до ст.55 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного: переможцем договору купівлі-продажу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ліквідатором не виконано приписи закону про банкрутство щодо обов'язку попереднього продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, та продажу майна частинами лише у випадку, якщо не вдасться реалізувати його як цілісний майновий комплекс.

Такі дії ліквідатора безпосередньо вплинули на недоотримання коштів кредиторами банкрута, оскільки підприємство в якості цілісного майнового комплексу, безумовно є більш привабливим об'єктом придбання, ніж окремо будівлі та окремо рухоме майно.

Крім того, відповідно до ст.50 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Відповідно до ч.3 ст.71 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., протягом п'яти днів з дати підписання протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна.

Згідно із ч. 4 ст.71 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., переможець торгів повинен, зокрема, протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору підписати його.

Відповідно до протоколу №13-с про хід публічних торгів від 29.01.2013р., замовником (ліквідатор ЗАТ "РЛЗ" Мельник I.A.) зазначений протокол підписаний 29.01.2013р.

Одночасно, відповідний договір купівлі-продажу майна, придбаного за результатами аукціону, а саме, Спотовий біржовий договір №603/604с-13 (надалі - Договір), укладений між переможцем торгів - ТОВ "ПКБ "УМБ", та ЗАТ "РЛЗ" лише 19.03.2013р.

Таким чином, укладання договору за наслідками проведеного 29.01.2013р. аукціону, відбулося із порушенням приписів ст.71 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., в частині строку, на протязі якого відповідний договір має бути укладений.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст.71 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., переможець торгів повинен, зокрема, протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.

Відповідно до ст.74 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р., придбана на аукціоні рухома річ, майнове право передається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни.

Як вбачається з матеріалів справи, одночасно із підписанням Договору, між ТОВ "ПКБ УМ" та ЗАТ "PJI3" було укладено додаткову угоду до договору, яким договір доповнено розділом "Порядок, строки і розмір платежів".

Відповідно до п.3 зазначеного розділу, сторони домовилися, що кошти, сплачені покупцем згідно платіжного доручення №5 від 27.12.2012р. на розрахунковий рахунок продавця в сумі 1 000 000, 00 грн., що були спрямовані на виплату заборгованості по заробітної платі працівникам продавця, зараховується в рахунок оплати покупцем ціни за спотовим біржовим договором №603/604с-13 від 19.03.2013р.

Зазначена умова договору є такою, що порушує приписи Цивільного кодексу України, Закону про банкрутство та не може свідчити про оплату ТОВ "ПКБ "УМ" придбаного за результатами аукціону рухомого майна ЗАТ "PЛ3", у зв'язку із чим зазначене рухоме майно не могло бути передано в розпорядження покупця, відповідно до наступного.

Відповідно до ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням стрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких . встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В силу вимог ст.602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.23 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 18.01.2013р.), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Порядок виконання зобов'язань банкрута у процедурі ліквідації визначений ст.31 Закону про банкрутство, відповідно до якої кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку (черговості), встановленому цією статтею.

Згідно ч.2 ст.31 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 18.01.2013р.), вимоги кожної наступної черги задовольняються в надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 18.01.2013р.), у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Відповідно до ч. 4 ст.71 Закону про банкрутство, у редакції, що діяла на час проведення аукціону, переможець торгів повинен протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.

Тобто, реалізація майна банкрута, під час здійснення ліквідаційної процедури, має на меті отримання грошових коштів, для подальшого їх використання з метою погашення вимог кредиторів відповідно до приписів закону.

Таким чином, приписи закону про банкрутство не допускають під час здійснення ліквідаційної процедури банкрута індивідуального зарахування вимог окремого кредитора, у зв'язку з невідповідністю такого зарахування порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом про банкрутство.

Відповідно до наведеного, зарахування зобов'язання переможця торгів перед банкрутом щодо сплати за придбане на аукціоні майно, у рахунок погашення вимог такого переможця в якості кредитора банкрута, заборонено законом.

Разом з тим, як було зазначено вище, приписи Цивільного кодексу України передбачають можливість зустрічного зарахування існуючих зобов'язань.

Відповідно до ст.23 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 18.01.2013р.), вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст.25 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 18.01.2013р.), ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

Відповідно до викладеного, вимоги кредиторів, що виникли під час провадження справи - банкрутство, мають бути відповідним чином пред'явлені ліквідатору для включення їх до реєстру вимог кредиторів банкрута та погашення відповідно до приписів Закону про банкрутство.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ані на час проведення аукціону, ані на час складання біржового договору, ані на цей час, переможцем торгів, ТОВ "ПКБ "УМБ" будь-яких вимог до ліквідатора ЗАТ "PJI3" про включення до реєстру кредиторів заборгованості ЗАТ "PJI3" в розмірі 1 000 000 грн. 00 коп., не заявлялися.

Таким чином, на час підписання додаткової угоди до договору, зобов'язання ЗАТ "PЛЗ" перед TOB "ПКБ "УМБ" в розмірі 1 000 000 грн. 00коп. взагалі не існувало, оскільки відповідна вимога не пред'являлася ТОВ "ПКБ "УМБ" під час здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до наведеного, зазначені факти та обставини свідчать про порушення з боку переможця торгів приписів Закону про банкрутство під час укладання договору купівлі-продажу за наслідками проведених 29.01.2013р. торгів, зокрема: - спотовий біржовий договір №603/604/с-13 від 19.03.2013р. укладений із порушенням термінів, встановлених приписами ст.71 Закону про банкрутство; - переможцем торгів, ТОВ "ПКБ "УМ", у порушення приписів ст.71 Закону про банкрутство, не була сплачена повна вартість придбаного рухомого майна; - ЗАТ "PJI3" у порушення приписів ст.74 Закону про банкрутство, передано рухоме майно, що було предметом торгів, за відсутності повної оплати вартості цього майна з боку переможця торгів; - на час укладання додаткової умови до договору, у ЗАТ "РЛЗ" було відсутнє зобов'язання перед ТОВ "ПКБ "УМ", в розмірі 1 000 000,00грн., визначене у порядку, встановленому приписами Закону про банкрутство; -умови щодо зарахування зустрічних вимог ТОВ "ПКБ "УМ" та ЗАТ "PЛЗ", що містяться у додатковій угоді до договору, суперечать вимогам Цивільного кодексу та Закону про банкрутство.

Отже, на цей час ТОВ "ПКБ "УМ" не сплатило повну вартість рухомого майна, право на придбання якого було отримано зазначеним товариством за результатами проведених 29.01.2013р. публічних торгів.

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону про банкрутство, аукціон визнається таким, що не відбувся, разі, зокрема, несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.

Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.

Відповідно до викладеного, у зв'язку із несплатою ТОВ "ПКБ "УМ" вартості придбаного, за результатами аукціону від 29.01.2013р., майна у повному обсязі, організатор торгів, РМ УТМБ "ПРАЙС", відповідно до приписів закону про банкрутство, мав визнати аукціон таким, що не відбувся, проте, у порушення приписів закону, такого рішення не прийняв.

В судовому засіданні ліквідатор підтримав заяву про визнання недійсними результатів аукціонів та укладених договорів в повному обсязі.

Представник ТОВ "ПКБ "УМ" в судовому засіданні просив суд в задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціонів та укладених договорів відмовити.

Згідно ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що аукціони з продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод", які відбулися 29.01.2013р., 26.04.2013р. були проведені із численним порушенням приписів Закону про банкрутство та цивільного законодавства, що тягне за собою визнання результатів таких аукціонів та укладених внаслідок цього договорів купівлі-продажу майна, недійсними.

Водночас, на розгляді суду перебувають заяви Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області, Козакова Є.Ю., Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро" Українське машинобудівництво" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське машинобудівництво" про визнання кредитором. Під час розгляду даних заяв у суду виникла необхідність витребувати додаткові документи.

За наведених обставин, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та об'єктивності, з метою забезпечення надання можливості представникам сторін скористатися правами та обов'язками, передбаченими ГПК України, розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст.ст. 49, 50, 55, 71, 74 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI), ст.ст.23, 25, 31 Закону України (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції чинній до 18.01.2013р.), ст.ст.16, 203, 215, 216, 346, 387, 392, 601, 602 Цивільного кодексу України, ст. ст. 77, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ

1.Визнати вимоги Кожановської О.А. до боржника в сумі 52 252 грн. 72 коп., в тому числі компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 2 657 грн. 72 коп. - черговість задоволення вимог перша; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 48 595 грн. 20 коп. - черговість задоволення вимог друга; моральна шкода в розмірі 1 000 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог шоста.

2.Визнати вимоги Рицко В.С. до боржника в сумі 45 080 грн. 10 коп. (заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) - черговість задоволення вимог друга.

3.Визнати вимоги Мигун І.Л. до боржника в сумі 57 329 грн. 70 коп., в тому числі компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 11 122 грн. 02 коп. - черговість задоволення вимог перша; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 46 207 грн. 68 коп. - черговість задоволення вимог друга.

4.Визнати вимоги Шевчук Т.М. до боржника в сумі 70 567 грн. 20 коп. (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) - черговість задоволення вимог друга.

5.В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефа" про визнання кредитором Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в сумі 350 192 грн. 58 коп. відмовити.

6.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" про визнання кредитором задоволити частково.

Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" до боржника в сумі 2 250 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог четверта.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" про визнання кредитором Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в сумі 14 260 грн. 02 коп. відмовити.

7. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" до боржника в сумі 92 561 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог четверта.

8.В задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання кредитором Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в сумі 626 958 грн. 58 коп. відмовити.

9.Залучити до участі у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" ПАТ "Радикал Банк" та РМУ ТМБ "Прайс".

10.Визнати недійсними результати аукціону у формі публічних торгів, проведених Рівненською міжрегіональною універсальною товарно-майновою біржею "ПРАЙС" 29.01.2013р. щодо продажу Лоту №1, а саме Обладнання Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в кількості 404 найменувань.

11.Визнати недійсним спотовий біржовий контракт №603/604с-13 від 19.03.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машино будівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 11/2, код ЄДРПОУ 38105316) та Закритим акціонерним товариством "Рівненський ливарний завод" (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 30606056).

12.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно- конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 11/2, код ЄДРПОУ 38105316) повернути Закритому акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 30606056) рухоме майно, що було предметом спотового біржового контракту №603/604с-13 від 19.03.2013р., а саме Обладнання Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" у кількості 404 одиниць.

13.Визнати недійсними результати аукціону у формі публічних торгів, проведених Рівненською міжрегіональною універсальною товарно-майновою біржею "ПРАЙС" 26.04.2013р. щодо продажу Лоту №1, а саме Обладнання Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в кількості 510 найменувань.

14.Визнати недійсним спотовий біржовий договір №649/638с-13 від 05.06.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 11/2, код ЄДРПОУ 38105316) та Закритим акціонерним товариством "Рівненський ливарний завод" (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 30606056).

15.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно -конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 11/2, код ЄДРПОУ 38105316) повернути Закритому акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 30606056) рухоме майно, що було предметом спотового біржового контракту №649/638с-13 від 19.03.2013р., а саме Обладнання Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" у кількості 510 одиниць.

16.Розгляд справи №5019/2862/11 відкласти на "15" квітня 2015 р. на 12:00 год. (в залі судових засідань №7).

17.До 13.04.2015р. подати суду:

-Управлінню пенсійного фонду України в Рівненському районі детальний розрахунок поточних вимог за періоди до та після визнання боржника банкрутом, з вказанням підстав виникнення боргу та розмежування основного боргу та штрафних санкцій.

-ТОВ "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво": оригінали доданих до заяви №510 від 05.10.2014р. документів для огляду в судовому засіданні; належним чином засвідчену копію договору постачання електричної енергії №2533/441.1 від 31.07.2006р.

18. Визнати обов'язковою явку в судове засідання ліквідатора.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття - 04 березня 2015 року, та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню на всій території України в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стягувачем за цією ухвалою є: Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 30606056) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сисуна О.І.

Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно -конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 11/2, код ЄДРПОУ 38105316)

Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 05 березня 2016 року.

Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.

Суддя Церковна Н.Ф.