Справа № 2-1368/08

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

15 грудня 2008 року  Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:

                       головуючої судді                                             Петешенковій М.Ю.

                       при секретарі                                                    Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2в його інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, Органу опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про визначення частки та визнання права власності у порядку спадкування за законом, суд -

в с т а н о в и в:

12 травня 2008 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1. з позовною заявою до ОСОБА_2в його інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, Органу опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про визначення частки та визнання права власності у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що вона, зятьОСОБА_2, внуки ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані та мешкають у чотирикімнатній квартирі № АДРЕСА_1 Підставою для вселення був обмінний ордер № 004653 від 26 листопада 1997 року, виданий бюро по обміну житлових приміщень Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради. Право на вселення та реєстрацію мав її чоловік ОСОБА_5

Позивач зазначає, що спірна квартира № АДРЕСА_1на праві спільної сумісної власності належить їй, внукам ОСОБА_3 ОСОБА_4, зятю - ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_6.

21 лютого 1998 року помер її чоловікОСОБА_5.

15 лютого 2007 року померла її донька ОСОБА_6.

Після смерті доньки відкрилася спадщина на її частку в спірній квартирі, яка не була визначена.

17 квітня 2008 року вона звернулася до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено, оскільки частка померлої не була виділена із спільного сумісного майна.

Позивач просить визначити частки в спільній сумісній власності та визнати право власності у порядку спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_6. на 1/16 частину квартирі № АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

ВідповідачіОСОБА_2., ОСОБА_4. в судовому засіданні позовні вимоги визнали та не заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровськ ради ОСОБА_7. вважав позовні вимоги обгрнутованими та підлягаючими задоволенню.

      Представник третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи щодо погодження із вимогами позивача та з проханням розглядати справу без їхнього представника (а.с. 31).

      Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

      Зазначені правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

  Судом встановлено, щоОСОБА_5.,ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_6. на праві спільної сумісної власності належить квартира №АДРЕСА_1,  про що свідчить копія свідоцтва про право власності на житло, виданого 25 грудня 1998 року Придніпровською ТЕС (а.с. 16).      

  15 лютого 2007 року померла донька позивача ОСОБА_6., про що свідчить копія свідоцтва про смерть серіїІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 21 лютого 2007 року (актовий запис № 203) (а.с. 8).

  Після смерті доньки позивач звернулася до Восьмої дніпропетровської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено через те, що на момент смерті не була визначена частка померлої у спільній сумісній власності (а.с. 18).

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

  У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи наведені норми, співвідношуючи їх зі встановленим в засіданні обставинами, суд доходить висновку про те, що після смерті ОСОБА_6. залишилися   спадкоємці, а саме: мати ОСОБА_1., чоловікОСОБА_2. та діти ОСОБА_3., ОСОБА_4. які на час смерті доньки (матері) мешкали у квартирі №АДРЕСА_1, а тому спадщину прийняли, у розумінні ст. 1268 ЦК України.

У відповідності з ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

В силу ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку ані договором, ані законом не встановлено спільну сумісну власність на спірну квартиру, а тому ця квартира належала співвласникам на праві спільної часткової власності, отже, за правилом ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки кожного з них являлися рівними.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позовні вимоги про визначення часток та визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню, оскільки позивач прийняла це майно після смерті дочки та є спадкоємцем першої черги.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. 16, ч.4 ст. 355, ч.1 ст. 357, 1217, 1222, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 169, 209, 213-215 Цивільного-процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Визначити, щоОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 1998 року квартира № АДРЕСА_1належала по 1\ 5 частині кожному.

Визнати заОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_6, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_2року, право власності на 1\16 частку квартири №АДРЕСА_1

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

          Рішення суду набирає законної сили  після закінчення  строку подання заяви  про апеляційне оскарження.   

           Головуючий суддя:                                                                    М.Ю. Петешенкова