ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 915/2320/13

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Горбачик О.А., дов. №02/2 від 12.01.2015;

від відповідача: Бортницький Ю.В., дов. №5 від 02.03.2015;

Зліщев С.А., дов. №3 від 14.01.2015;

прокурор: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Миколаївської області,

54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28,

в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у Миколаївській області,

54030, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Дружба",

56602, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Маслозаводська, 2

про відшкодування збитків в розмірі 4252671 грн. 34 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Заступник прокурора Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду з позовом, пред'явленим в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Дружба» (далі - відповідач) збитків в розмірі 4252671 грн. 34 коп. за використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) та судового збору за розгляд справи судом. Крім того прокурор просить забезпечити даний позов шляхом заборони відповідачу відчужувати належне йому майно.

Ухвалою від 25.12.2013 господарський суд прийняв позовну заяву та призначив її до розгляду у судовому засіданні.

Під час судового засідання 30.01.2014 суд розглянув і відхилив клопотання прокурора, зміст якого викладений у позовній заяві, про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати належне йому майно. Відмовляючи у задоволенні клопотання суд спирався на положення ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 (далі - Постанова №16). Згідно п. 3 Постанови №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оскільки прокурор не підтвердив своє клопотання жодними доказами, а заходи, які він просить вжити (заборона відчуження майна) на забезпечення позову про відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства (сплата грошової суми) не є адекватними, суд не знайшов підстав для задоволення такого клопотання.

Ухвалою від 30.01.2014 суд задовольнив клопотання позивача №02/45 від 10.01.2014 про про зупинення провадження у справі до розгляду по суті Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814/5053/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Дружба" до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання дій незаконними та скасування припису.

10.02.2015 господарському суду стало відомо про те, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 в адміністративній справі №№814/5053/13-а набрала законної сили, тому ухвалою від 14.02.2015 провадження у справі №915/2320/13 було поновлено.

Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Відповідач позов не визнав, про що детально зазначив у відзивах на позовну заяву від 10.01.2014 №5 та від 02.03.2015 №50.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з такого:

За підсумками позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів, проведеної фахівцями позивача щодо відповідача, складено акт від 28-29.10.2013, згідно з яким станом на час проведення позапланового заходу ТОВ МК «Дружба» не отримано спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено ст. ст. 16,19, 23 Кодексу України «Про надра».

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, встановлених під час позапланової перевірки 29-29.10.2013, посадовою особою позивача був виданий припис №04/122 від 31.10.2013, яким відповідача було зобов'язано в термін до 31.12.2013 отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Рекомендованим листом від 27.11.2013 №02/3274 позивач направив відповідачу вимогу про відшкодування збитків у розмірі 4252671 грн. 54 коп., відповідно до розрахунку від 25.11.2013, проведеного позивачем згідно з «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої і Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 №220, п. 9.

Не погодившись з висновками позивача, відповідач оскаржив припис №04/122 від 31.10.2013 до Миколаївського окружного адміністративного суду. Постановою від 24.12.2013 в адміністративній справі №814/5053/13-а, яка набрала законної сили 21.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував припис Державної екологічної інспекції у Миколаївській області №04/122 від 31.10.2013, встановивши таке:

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Дружба" (далі - товариство) є перероблення молока, виробництво масла та сиру. Товариство володіє на праві власності земельною ділянкою площею 1,1466 га за адресою: м. Нова Одеса, вул. Маслозаводська, 2.

На зазначеній земельній ділянці з 1956 року облаштовані свердловини для забору підземної води глибиною 41-48 метрів.

Забір води з зазначених свердловин здійснюється на підставі Дозволу на спеціальне водокористування, який виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області.

В жовтні 2013 року спеціалісти Державної екологічної інспекції у Миколаївській області провели перевірку товариства з питань дотримання природоохоронного законодавства, про що було складено Акт від 29.10.2013.

Під час перевірки інспектор дійшов висновку, що товариству недостатньо дозволу на спеціальне водокористування, та також необхідно отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, оскільки ним використовується вода для виробничих потреб.

За результатами перевірки 31.10.2013 Інспекцією винесено припис №04/122 про зобов'язання товариства отримати дозвіл на користування надрами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, законодавець висунув три умови, за яких добування підземних вод можливо без спеціального дозволу: 1) правомірне володіння земельною ділянкою; 2) продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу; 3) використання підземних вод для господарсько-побутових потреб.

Як встановлено Миколаївським окружним адміністративним судом всі зазначені умови товариством дотримано.

Свердловини розташовані на власній земельній ділянці товариства, а продуктивність водозабору обмежена 247,7 куб.м. на добу, що підтверджується дозволом на спеціальне водокористування, звітами товариства та навіть не спростовано інспекторами під час перевірки на підставі відомостей з лічильників, встановлених на свердловинах.

Щодо цілей використання підземних вод, то адміністративний суд виходив з того, що Технічними умовами ТУ У 15.5-35110683-001:2009, ДСТУ 4399:2005, Рецептурами виготовлення молока, масла та сирів не передбачено використання води під час їх виробництва. Крім того, Актом перевірки Державної екологічної інспекції у Миколаївській області встановлено, що здобута з підземних джерел вода використовується підприємством для господарсько-побутових потреб: миття підлоги, душ, туалет, мийка автоцистерн, обладнання трубопроводів.

За таких обставин немає ніяких підстав вважати, що товариством не дотримано і третю умову - здобуту підземну воду використано на інші цілі ніж для господарського-побутових потреб.

Згідно зі ст. 35 ГПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищенаведене господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову прокурора.

Керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82-85 ГПК, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено та підписано суддею відповідно до ст. ст. 51, 84 ГПК 10 березня 2015 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька