Справа № 2-474\09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 січня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючого - Шміло В.І.

при секретарі - Градовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Тернополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  посилаючись на те,  що продовження спільного подружнього життя є неможливим через небажання будь-кого з сторін змінювати усталений спосіб життя. Протягом останніх семи років вони проживають окремо,  не підтримують подружніх стосунків,  не ведуть спільного господарства,  оскільки проживають в різних містах. Вважає,  що подальше збереження сім'ї є недоцільним.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів,  викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно і про причини неявки суду не повідомила,  хоча про дату,  час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином,  що у відповідності до  ст.  169 ч.4 ЦПК України,  дає суду підстави визнати неявку відповідача неявкою без поважних причин та можливість слухання справи у її відсутності,  постановлению заочного рішення на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27.02.1993 року,  про що свідчить свідоцтво про одруження НОМЕР_1,  видане відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції 25.06.2008 року.

Від даного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Між подружжям існують формальні стосунки,  сторони проживають в різних містах,  позивач в м.  Тернополі,  відповідач в м.  Харкові,  не підтримують шлюбних стосунків,  не ведуть спільного господарства,  протягом 8 років проживають окремо. Позивач надалі не бажає зберігати сім'ю і наполягає на розірванні шлюбу.

Враховуючи наведені обставини,  суд вважає,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їх неповнолітньої дитини.

Керуючись  ст.  ст. 88,  209 ч.1,  2; 213-215,  217,  218,  223-226,  294 ч.1,  295 ч.4 ЦПК України,   ст.  ст. 105,  110 Сімейного кодексу України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 27.02.1993 року відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції,  актовий запис № 276.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з позивача ОСОБА_1 один неоподатковуваний мінімум доходів громадян в дохід держави. Відповідача ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу в строк встановлений для їх подання не було подано,  а у разі подання апеляційної скарги,  якщо його не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою

2

відповідача ОСОБА_2,  поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.