УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м.  Чернівці «01» квітня 2008 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                 Кузняка В.О.

суддів                                              Горецької С. О.,  Станковської Г.А.

за участю прокурора                     Іліки Д.І.

та адвоката                                     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1  в інтересах засудженого ОСОБА_2  на вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 30 січня 2008р.

Цим вироком                                ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець та мешканець с. Довгопілля Путильського р-ну Чернівецької області,  українець,  громадянин України,  з середньою освітою,  не одружений,  не працюючий,  раніше не судимий,  засуджений за  ст. 121 ч.2 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2  залишена тримання під вартою.

Цивільний позов по справі задоволено частково. Стягнуто із засудженого ОСОБА_2  на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1233 грн. 26 коп. та моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2  визнаний винним та засуджений за те,  що він 05 жовтня 2007р. біля 02 год.,  в селі Довгопілля Путильського району Чернівецької області,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись в житловому будинку ОСОБА_4,  умисно побив ОСОБА_5,  внаслідок чого спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження,  небезпечні для життя в момент їх спричинення і перебувають в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті останньої.

На вказаний вирок надійшла апеляція адвоката ОСОБА_1  в інтересах засудженого ОСОБА_2 ,  в якій він просить вирок суду скасувати,  перекваліфікувати дії ОСОБА_2  зі  ст.  121 ч.2 КК України на  ст. 119 КК України,  посилаючись на те,  що суд неправильно застосував норми кримінального закону при визначенні кваліфікації злочину та пом'якшити покарання.

Справа №11-112 /2008 р.                                                Головуючий у І інстанції:

Категорія:  ст. 121 ч.2                                                                      Дідух Д.В.

КК України                                                                         Доповідач: Горецька С. О.

Заслухавши доповідача,  адвоката ОСОБА_1 ,  який підтримав свою апеляцію,  висновок прокурора про залишення вироку без змін,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що вона не підлягає задоволенню.

Вина засудженого ОСОБА_2  в скоєні злочину при обставинах,  викладених у вироку суду,  доведена і підтверджується зібраними по справі доказами.

При цьому дії ОСОБА_2  вірно кваліфіковані судом за  ст.  121 ч.2 КК України,  оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження,  що спричинило смерть потерпілої.

Посилання захисника ОСОБА_1  в апеляції на незаконність вироку у зв'язку з невідповідністю суду фактичним обставинам справи є необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи.

Зокрема,  вина ОСОБА_2  у вчиненні ним умисного тяжкого тілесного ушкодження підтверджується показаннями самого засудженого,  які він давав на досудовому слідстві та в судовому засіданні,  показами свідків ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7 (а.с. 41,  42,  43,  44,  109-113),  а також висновком експерта № 899 від 07.12.2007р.

Посилання адвоката ОСОБА_1  в своїй скарзі на те,  що ОСОБА_2 вчинено діяння,  передбачене  ст. 119 КК України,  а саме вбивство через необережність,  спростовується фактичними обставинами справи,  оскільки судом встановлено,  що засудженим умисно було нанесено потерпілій ОСОБА_5 численні тілесні ушкодження,  внаслідок яких настала її смерть. І той факт,  що засуджений в на момент вчинення злочину не мав можливості в повній мірі віддавати собі звіт своїм діям та керувати ними (згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи а.с. 26-28) не дає підстав кваліфікувати дії ОСОБА_2  за  ст.  119 КК України.

Що стосується призначеної судом міри покарання,  то вона призначена у відповідності до вимог  ст.  65 КК України,  з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину,  даних про особу винного та обставин,  що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так,  судом враховано,  що засуджений ОСОБА_2  щиро розкаявся у вчиненому злочині,  вчинив його в стані обмеженої осудності,  крім того судом враховано,  що злочин ними вчинено в стані алкогольного сп'яніння,  що по місцю проживання ОСОБА_2  характеризується негативно.

Таким чином,  судова колегія вважає,  що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку,  що перевиховання ОСОБА_2  неможливе без ізоляції від суспільства,  а обране покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів,  а тому апеляцію адвоката ОСОБА_1  в інтересах засудженого ОСОБА_2  слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 30 січня 2008р. щодо ОСОБА_2 залишити без   змін,  а апеляцію

адвоката ОСОБА_1  в інтересах засудженого ОСОБА_2  - без задоволення.