Справа № 200/4325/15-к

Провадження № 1-кп/200/307/15

УХВАЛА

12 березня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді - Леонова А.А.,

суддів: Татарчук Л.О., Карягіної Н.О.

за участю секретаря: Коляда В.В.

сторін судового провадження:

прокурора: Мачушак О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську матеріали судового провадження № 1кп/200/307/15 (кримінального провадження №12013040670004656) за обвинуваченням:

ОСОБА_4 за ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_5, за ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України, суд

В СТ А Н О В И В:

06.03.2015 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло судове провадження № 1кп/200/307/15 (кримінальне провадження №12013040670004656) за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні, та клопотав про приєднання до обвинувального акту матеріалів кримінального провадження.

Також, прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили обрати їм інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення прокурору обвинувального акту для усунення порушень вимог ст. 291 КПК України.

В обґрунтування свого клопотання захисник ОСОБА_2 послався на обставину, що відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність і формулювання обвинувачення.

Його підзахисному ОСОБА_4 інкримінується умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (квартирами та нерухомістю померлих громадян) внаслідок чого було заподіяно шкоду спадкоємцям померлих та територіальній громаді м. Дніпропетровська з правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 190 та ч.4 ст. 190 КК України.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 «Про судову практику про злочини проти власності» від 06.11.2009 року зазначено, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) або зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві використовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності або обов'язковості передачі майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна або права на нього.

Проте, як зазначено в обвинувальному акті, усі власники майна померли до початку вчинення протиправних дій і жодної участі у підписанні чи підробці документів або у безпосередній передачі майна чи права на нього обвинуваченими не приймали, тобто не могли його добровільно передавати обвинуваченим, які використовували для заволодіння майном вищевказаних громадян обман або зловживання довірою.

Таким чином, на думку захисника ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_2 відсутня головна ознака заволодіння чужим майном шляхом шахрайства - добровільність передачі потерпілим майна винній особі, а також використання винною особою при заволодінні майном відносно потерпілого обману або зловживання довірою.

Крім того, в обвинувальному акті відсутні будь-які посилання на норму закону у відповідності до якої майно (нерухомість померлих громадян), яким заволодів ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами, мало хоча б якийсь стосунок до Територіальної громади м. Дніпропетровська та з яких правових підстав її визнано потерпілою. Вказано, що їй спричинено матеріальну шкоду та прийнято цивільний позов про відшкодування вартості квартири.

Аналогічна ситуація склалася і щодо заявлення та прийняття до розгляду цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7.

З викладеного випливає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті та їх правова кваліфікація, які прокурор вважає доведеними, не ґрунтуються на положеннях закону та містять посилання на них, а формулювання обвинувачення не відповідають суті та змісту положень закону України про кримінальну відповідальність (статті та частини статей), на які робиться посилання.

Просив задовольнити його клопотання.

Захисник ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника ОСОБА_2.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника ОСОБА_2.

Представник потерпілого ОСОБА_1 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_2 заперечував.

Прокурор проти задоволення даного клопотання заперечував. Вважав, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України.

Вислухавши сторони судового провадження, дослідивши надані матеріали обвинувального акту, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання захисника ОСОБА_2 з наступних підстав.

Так, згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 «Про судову практику про злочини проти власності» від 06.11.2009 року зазначено, що відповідно до статті 190 КК ( 2341-14 ) шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Слід мати на увазі, що коли потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна

вважати добровільною.

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство.

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку, грабіж або розбій.

Крім того, дослідженням матеріалів обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12013040670004656, судом встановлено, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування в п. 21 розділу І «проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії» зазначений протокол допиту потерпілого ОСОБА_8.

В самому ж обвинувальному акті відомості відносно потерпілого ОСОБА_8 відсутні.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Як вбачається з направленого до суду обвинувального акту, слідчий при його складанні не сформулював обвинувачення належним чином, не кваліфікував дії обвинувачених відповідно до вимог закону, обвинувачення є неконкретним.

Таким чином, обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Дані порушення є суттєвими, та такими, що унеможливлюють призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Щодо клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, колегія суддів вважає за необхідне його задовольнити з наступних підстав.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачені покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років. На думку суду існують ризики, що опинившись на волі, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового слідства та суду, впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачені покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років. Існують ризики, що опинившись на волі, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового слідства та суду, впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183, 194, 197, 314, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12013040670004656 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5, за ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України та додатки до нього повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області Мачушак О.В. в зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 13.05.2015 року, з можливістю внесення застави в сумі 1 218 000 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч) гривень.

В разі внесення застави обвинуваченим ОСОБА_4 або заставодавцем підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти уповноваженою особою місця ув'язнення.

В разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в зв'язку із внесенням застави, уповноважена особа місця ув'язнення повинна роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 та заставодавцеві їх права та покладені на них цією ухвалою обов'язки.

В разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в зв'язку із внесенням застави покласти нього наступні обов'язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого в провадженні якого буде знаходитися справа, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м. Дніпропетровська та повідомляти про зміну міста проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження.

Роз'яснити обвинуваченому чи застоводавцю, що в разі невиконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід держави.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 15.05.2015 року, з можливістю внесення застави в сумі 1 218 000 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч) гривень.

В разі внесення застави обвинуваченим ОСОБА_5 або заставодавцем підозрюваний ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти уповноваженою особою місця ув'язнення.

В разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти в зв'язку із внесенням застави, уповноважена особа місця ув'язнення повинна роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцеві їх права та покладені на них цією ухвалою обов'язки.

В разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти в зв'язку із внесенням застави покласти нього наступні обов'язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого в провадженні якого буде знаходитися справа, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м. Дніпропетровська та повідомляти про зміну міста проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження.

Роз'яснити обвинуваченому чи застоводавцю, що в разі невиконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язків, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід держави.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: А.А. Леонов

Судді: Л.О. Татарчук

Н.О. Карягіна