АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2161/15 Справа № 180/148/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Янжула О. С. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

03 березня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі - Левцунову В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за скаргою Державного підприємства "Придніпровська залізниця", заінтересована особа: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління міндоходів на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола Віталія Олексійовича ,

за апеляційною скаргою Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2014 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. Просило визнати протиправним дії старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловол В.О. та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 43709471; визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловол В.О. щодо не вчинення належних дій по закінченню ВП № 43709471; зобов'язати старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловол В.О. вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження № 43709471. (а.с.145-148)

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року у задоволенні скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця", заінтересована особа: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління міндоходів на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. - відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат по справі (а.с.170-173).

В апеляційній скарзі Державне підприємство «Придніпровська залізниця» просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення скарги, посилаючись на неповне з'ясування обставин по справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.175-178).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду Марганецьким міським судом Дніпропетровської області 11.06.2014 року було видано виконавчий лист № 2/180/397/2014 про солідарне стягнення з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Виконавчий лист було пред'явлено до виконання через Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

19.06.2014 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43709471 та надано боржнику строк до 25.06.2014 року виконати у добровільному порядку виконавчий лист.

24 червня 2014 року ДП "Придніпровська залізниця " на виконання виконавчого листа платіжним дорученням перерахувало на користь ОСОБА_4 83 243 грн. 60 коп. та на користь держави у вигляді обов'язкового платежу у відповідності до ст. 168 Податкового кодексу України 16 756 грн. 40 коп.

06.11.2014 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловолом В.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 000,00 грн. з боржника у зв'язку з невиконанням у повному обсязі у добровільному порядку виконавчого листа.

14.11.2014 року державним виконавцем винесено постанову про виправлення допущеної в процесуальному документі помилку, а саме у постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.11.2014 року в частині суми виконавчого збору, вважати чинною суму 1 675, 54 грн. замість помилкової 10 000,00 грн.

10.12.2014 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловолом В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним його виконанням.

Відмовляючи у задоволенні вимог за скаргою, суд 1 інстанції виходив з того, що фактично, в період добровільного виконання, виконавчий лист боржником не виконаний, оскільки сума, яка зазначена в рішенні суду боржником в повному обсязі не перерахована на користь стягувача. Дії державного виконавця, щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідали вимогам ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в наданий державним виконавцем строк виконавчий лист боржником самостійно не виконаний в повному обсязі. Суми, отримані за рішенням суду внаслідок відшкодування платнику податку, завданої моральної шкоди, відповідно до пп. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягають оподаткуванню. На підставі чого, оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця відповідають вимогам законодавства.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам у справі та вимогам законодавства.

За правилами ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як видно із справи, боржник ДП «Придніпровська залізниця» у визначений державним виконавцем строк, тобто в строк до 25.06.2014 року, виконало рішення суду та надало державному виконавцю документальне підтвердження, а саме платіжні доручення № 1849, 1850 від 24.06.2014 року про повне виконання рішення.

Однак, при розгляді скарги відносно бездіяльності старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. щодо не вчинення належних дій по закінченню виконавчого провадження на підставі фактичного виконання рішення за виконавчим листом, суд не взяв до уваги зазначені обставини та прийшов до помилкового висновку про наявність у державного виконавця підстав, передбачених ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», розпочинати відносно ДП «Придніпровська залізниця» примусове виконання рішення суду.

Висновки суду про те, що боржник ДП «Придніпровська залізниця», знехтувавши вимогами п.164.1, п.«а» п/п.164.2.14. ст.164 Податкового кодексу України, за положеннями яких моральна шкода, не оподатковується, виконало рішення не в повному обсязі та помилково перерахувало на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області податок у розмірі 16 756,40 грн., є помилковими з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.164.1. ст.164 Податкового Кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п/п.14.1.180. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), само зайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 18.1. ст.18 Податкового Кодексу України визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються(виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

За положеннями п/п.168.1.1. п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.

Згідно з п.168.3., п/п.168.4.1. п.168.4. ст.168 Податкового Кодексу України розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом(у тому числі роботодавцем). Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним Кодексом України.

Таким чином, за змістом вказаних норм Податкового Кодексу України Державне Підприємство «Придніпровська залізниця» виступило податковим агентом щодо нарахування, утримання і перерахування до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб від імені та за рахунок коштів платника податків ОСОБА_4 з доходу, отриманого нею у вигляді моральної шкоди на підставі рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2014 року за загибель доньки ОСОБА_5 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд не взяв до уваги, що п.164.1, п.«а» п/п.164.2.14. ст.164 Податкового Кодексу України, на які суд послався в ухвалі, та ст.165 Податкового Кодексу України, в якій наведено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного(річного) оподатковуваного доходу, не містять положень про звільнення від оподаткування платника податків ОСОБА_4 при встановлених обставинах, а стосуються платників податку, яким безпосередньо заподіяна матеріальна шкода, а також шкода життю та здоров'ю.

Отже, сума відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 на підставі рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року є доходом фізичної особи та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, а відтак, висновок суду про те, що визначений судовим рішенням розмір моральної шкоди на користь ОСОБА_4. не оподатковується та що ДП «Придніпровська залізниця» тільки частково виконало судове рішення та помилково перерахувало на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області податок у розмірі 16 756,40 грн., протирічить вказаним нормам Податкового Кодексу України.

Таким чином, розглядаючи скаргу ДП «Придніпровська залізниця» суд, як видно із справи, не взяв до уваги положення діючого законодавства, що регулюють правовідносини щодо виконання судових рішень, недостатньо з'ясував дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, не перевірив чи є за наведених у скарзі обставин невиконання ДП «Придніпровська залізниця» рішення у визначений державним виконавцем строк та наявність підстав розпочинати відносно ДП «Придніпровська залізниця» примусове виконання рішення суду, в той час як з'ясування зазначених обставин має значення для справи.

Крім того, колегія звертає увагу, що відповідно до статті 26 ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Як видно із змісту скарги, вимоги заявлені про визнання неправомірними дій та скасування постанов державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. від 06.11.2014 року. Проте суд не взяв до уваги зазначену обставину та не обговорив у передбаченому порядку питання щодо залучення до участі у справі як заінтересованої особи Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та самого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О., в той час як останній є суб'єктом оскарження в розумінні ст.386 ЦПК України, а винесені ним постанови значаться предметом оскарження.

Суд не обговорив питання щодо залучення до участі у справі, як заінтересованої особи, іншої сторони виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси, що відповідає роз'ясненням п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах".

Також суд не врахував, що ОСОБА_4 за заявою якої відкрито виконавче провадження, про закінчення якого у зв'язку з фактичним його виконанням поставив питання боржник - ДП «Придніпровська залізниця», є в розумінні ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.26 ЦПК України стороною у виконавчому провадженні, та що її прав і обов'язків безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, та не обговорив у передбаченому порядку питання про залучення останньої до участі у справі.

Отже, в порушення норм процесуального права, до участі у справі були залучені лише боржник, як заявник, та податкова інспекція, як заінтересована особа, а інші учасники виконавчого провадження, в т.ч. стягував, виконавча служба та безпосередньо державний виконавець, дії якого оскаржуються, до участі у справі, як заінтересовані особи, не залучалися та не повідомлявся про розгляд справи, згідно ст. ст.74-76 ЦПК України.

Також, відповідно до вимог пункту 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу.

Пунктом 7 роз'яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" передбачено, що відповідно до статей 28, 41, 89 Закону «Про виконавче провадження», при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом пункту 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Таке ж положення передбачено і у п. 6 роз'яснення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Але суд першої інстанції, на зазначене уваги не звернув та розглянув справу в порядку цивільного судочинства.

Крім того, при оформленні справи суд не врахував положення пункту 3.2. Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №173 від 17.12.2013 року.

Таким чином, наведені обставини свідчать, що при розгляді скарги ДП «Придніпровська залізниця» суд порушив порядок, встановлений для його вирішення, а тому ухвала суду на підставі п.3 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню, з передачею зазначеного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року скасувати, передати питання щодо вирішення скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця", заінтересована особа: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління міндоходів на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола Віталія Олексійовича, на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: