Справа № 344/17487/14-ц
Провадження № 22-ц/779/530/2015
Категорія 24
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,
секретаря: Мельник О.В.,
з участю: представника ДМП «Івано-Франківськ-
теплокомуненерго» - Бажан О.М.,
відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, за апеляційною скаргою ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2015 року, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2014 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» пред'явило до ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 позов про стягнення заборгованості у розмірі 1408,74 грн, яка виникла у зв'язку із несплатою відповідачами послуг з теплопостачання.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2015 року в задоволенні позову ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, представник ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» подала апеляційну скаргу, у якій посилається на неповне встановлення судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта, судом не було враховано того, що відповідачі до грудня 2012 року систематично оплачували заборгованість, що свідчить про їх обізнаність щодо наявності у них боргу, а тому вважає, що застосування судом строку позовної давності є помилковим. Також апелянт вважає, що судом безпідставно відхилено твердження позивача про переривання відповідачами строку позовної давності, оскільки, як показує практика Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи по справам за №№6-18550св14 та 6-26269св14, в даній справі слід було застосувати норми права про переривання строку позовної давності. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення із відповідачів заборгованості у розмірі 1408,74 грн та 121,80 грн судового збору.
В засідання апеляційного суду не з'явилась з невідомих причин ОСОБА_5, якій було у встановленому порядку завчасно вручено судове повідомлення. Отже є правові підстави для вирішення спору у її відсутності.
Представником ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» апеляційну скаргу з наведених мотивів підтримано.
ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечила. Пояснила, що вона, її дочка - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Ця квартира у відповідності із проектно-технічною документацією в травні 2009 року була від'єднана від централізованого теплопостачання та подачі гарячої води. Вона визнала, що виставлені постачальником теплоенергії рахунки за надані послуги продовжувала оплачувати частково в 2009, 2010, 2011 та 2012 році.
ОСОБА_4 також апеляційну скаргу вважає безпідставною. Зазначив, що оскільки борг перед ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» виник ще з 2004-2006 років, то суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі не відповідає.
Відмовляючи у позові ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», суд першої інстанції вважав, що вимоги про стягнення з відповідачів 1408 грн 74коп пред'явлено з пропуском загального трьохрічного строку позовної давності, оскільки заборгованість утворилась до 2009 року. Однак, погодитись з таким висновком не можна, оскільки він суперечить дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість перед ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» за отримані послуги у співвласників згаданої вище квартири виникла за попередній період - до травня 2009 року, тобто до від'єднання квартири від централізованого теплопостачання.
Встановлено, що заборгованість відповідачів за опалення та гарячу воду станом на 01.01.2007 року дорівнювала відповідно 5125 грн 84 коп та 2186 грн 58коп; станом на 01.02.2008 року дорівнювала: 4670 грн 82коп та 2780 грн 90 коп; на 01.11.2008 року - 5402 грн 29коп та 3284 грн 45 коп (копія рахунків - а.с.28).
В подальшому, перед від'єднанням квартири від централізованого опалення у травні 2009 року розмір їх загальної заборгованості перед постачальником названих комунальних послуг зменшилась до 2008 грн 74 коп, в 2012 році заборгованість зменшилась до 1408 грн 74 коп, оскільки в 2011-2012 роках сплачено 600 грн (розрахунок боргу - а.с.4).
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 підтвердила, що нею протягом 2009-2012 років періодично здійснювалось погашення заборгованості перед ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». При цьому, нею не надано суду платіжних документів, з яких би вбачалось, за який саме період нею сплачувалась заборгованість.
З наведеного вище випливає, що ОСОБА_3 визнавала заборгованість перед позивачем, а вносячи періодично в межах трьохрічного строку позовної давності платежі у погашення заборгованості, вона тим самим вчинила дії, які згідно ч.1 ст.264 ЦК України переривають перебіг позовної давності. За змістом ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
З матеріалів справи також вбачається, що ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в 2013 році зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості в сумі 1408 грн 74коп. Судовий наказ за цією заявою Івано-Франківським міським судом було видано 13 грудня 2013 року. А скасовано його ухвалою суду від 26 травня 2014 року (копія ухвали - а.с.6). Позов про стягнення з відповідачів названої суми боргу пред'явлено 17 листопада 2014 року.
В постанові Верховного Суду України в справі за позовом ПАТ «ПриватБанк» від 21 січня 2015 року вказано, що оскільки судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, то подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом 2 ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
Згідно ч.2 ст.264 ЦПК України позовна давність також переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників.
Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо пропуску ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» загального строку позовної давності є помилковим, а оскаржене судове рішення - таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому це рішення не може бути залишене без змін. По даній справі є правові підстави для ухвалення нового рішення про стягнення з відповідачів боргу в солідарному порядку
Керуючись ст. ст. 218; 307; 309; 313; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2015 року в даній справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 1408 (одну тисячу чотириста вісім) грн 74 коп та 243 (двісті сорок три) грн 60 коп судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Васильковський
О.Є. Меленко