копія

Провадження № 11-кп/792/168/15

Справа № 678/74/14-к Головуючий в 1-й інстанції Курнос С.О.

Категорія: ст.ст. 189 ч.2, 194 ч.2,

342 ч.2 КК України Доповідач Курдзіль В. Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Курдзіля В.Й.,

суддів: Кулеші Л.М., Шершуна В.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.А.,

прокурора Леськіва В.О.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12014240180000189 від 21 травня 2014 року за апеляційними скаргами: обвинуваченого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_5 в його інтересах та представника потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на вирок Летичівського районного суду від 22 грудня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільнюс Литва, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, неодруженого, несудимого,-

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 189, ч. 2 ст.194, ч.2 ст.342 КК України та призначено покарання:

- за ч.2 ст. 189 КК України - 5 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.194 КК України - 4 роки позбавлення волі,

- за ч.2 ст.342 КК України - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточно ОСОБА_6 призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_6 утримується під вартою з 22 травня 2014 року, з дня його затримання. ( а.к.п. 145 т.4).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 залишено - утримання під вартою ( Ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області від 18 лютого 2015 року).

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілих:

· ОСОБА_1 - 10135 грн. матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. витрат на оплату правової допомоги, а всього 32135 грн.

· ОСОБА_2 - 3000 грн. моральної шкоди, 1500 грн. витрат на правову допомогу, а всього 4500 грн.

· ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 1825 грн. 56 коп. витрат за проведення судових експертиз.

Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 100 КПК України.

За вироком місцевого суду близько 01 год. 21 травня 2014 року, на АДРЕСА_2 в смт. Летичів ОСОБА_6, з метою підкріплення вимоги 6000 дол. США у ПП ОСОБА_1, діючи умисно і цілеспрямовано, за допомогою запалювальної суміші, яку спеціально виготовив за місцем свого проживання яа АДРЕСА_3 в смт. Летичів, облив та підпалив вхідні двері тамбура магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», власником якого є ОСОБА_1, внаслідок чого пошкодив їх і заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на суму 10135 грн..

Того ж дня, ОСОБА_6, продовжуючи свою злочинну діяльність на вимагання 6000 дол. США від ОСОБА_1, у невстановленому досудовим та судовим слідством місці, налив у скляну пляшку легкозаймисту рідину та закрив її корком з прикріпленим шматком матерії, виготовивши, таким чином, запалювальний пристрій. Разом з тим, у невстановленому слідством місці, за допомогою електронного друкуючого пристрою виготовив текст записки наступного змісту: «ОСОБА_1 внимательно прочитай етот лист. От того как ты воспримиш все написанное в нем, будет зависить будущее твоево имущества, бизнеса и твоїх роствиников.

Двери в магазине ето конкретное предуприждение.

Мы представляем интересы некого круга людей которые имеют сильную власть. Нам дали приказ поставить тебя на место и финансово наказать в пользу групы. Для етого направили группу людей.

За тобой, твоей женой и дочерю, а также твоим бизнесом мы следили некоторое время. У тебя есть магазины в райцентрах, три авто - два буса мерседеса и одна старушка газелька. Продаєш на рынках металоломом. Жена ездит на виано, а дочка любит иногда вечером гулять.

Если исполниш нашы требование последствий не будет. Но если нет, то сразу через разбитые окна в два магазины мы набросаем кокгейли молотова или сгорят по очереди машыны. В твой дом полетят коктейли. Никакое ограждение с ящиков или металлические склады тебе не помогут. Это можеть быть в тот же день, через день, неделю, месяц. Каждый раз после того как ты не выпалниш нашы требование, мы будей прыижать к тебе и з каждым разом сума откупных денег будит удваиватся. Мы будем тебя травить пока ты не заплатиш.

Обсуди внимательно, стоит ли так сильно рисковать своими родствиниками и своим бизнесом. Если одна сгоревшая машина будит стоять не менше 15 тон зелени. А она сгорит за 4 минуты, проверено. Мы могли б прийти к тебе домой и взять все силой. Но решыли дать тебе шанс зделатъ все тихо. Ты сам видиш тормозов у нас нет. Пойдем на все до конца. Деньги которые мы требуем не болышые. Ты их отработает быстро.

Если ты обратится в разные органы с етим листом мы сразу узнаем. Мы за тобой четко следим, и у нас есть в органах купленные информаторы. Если кто-то из нашых людей постраждает у тебя будет гореть все, и ты будеш долго прятатца от нас. Деньги ты оставиш для курэра который ничево не знает про ети движения.

Вот роз'яснение как действовать:

22 мая 2014 року до 20 часов у тебя должна на руках быть сума денег в размере 6 тысяч долларов. Они должны быть завернугы в белую бумагу и сверху замотаны скотчем. В тот же день в 22 часа 30 минут ты поедеш на своей машыне со включенной аварийкой в сторону деревни Сусловцы. По дороге на окраене ты увидеш включенный светом вверх фонарик. Не останавливаясь вибросиш через окно возле него деньги и розвернувшысь быстро уежай. Для тебя будет так безопаснее и ты не будеш боятса. Не машына, не ты нам не нужны. Если ты приведеш за собой след мы сразу уведем. Если ты упадешь на мороз или не приедеш у тебя будет все гореть.

Если ты нас киниш мы тебя суку будем травить пока не стравим и уничтожим твой бизнес. Мы ничего не боимся и пойдем до конца.

Не забивай ми за тобой следим.

ДЛЯ ОСОБА_1»

та роздрукував її на п'ятьох аркушах паперу формату А-4.

Після цього, з метою отримання коштів у ОСОБА_1, ОСОБА_6 вказані предмети перекинув через паркан в його господарство на АДРЕСА_4 які ОСОБА_1 виявив 22.05.2014року біля 5 години і які викликали у нього реальне побоювання за своє, та членів своєї сім'ї, життя, здоров'я, майно, у зв'язку з чим в той же день він за захистом звернувся до Летичівського РВ УМВС.

22.05.14 року біля 23 год. ОСОБА_1, слідуючи настановам у записці, перевіз на сміттєзвалище смт. Летичів, яке знаходиться неподалік с. Суслівці, гроші в сумі 6000 дол. США, що станом на 22.05.14року складає 70382 грн. 76 коп. і є значним розміром, та залишив у вказаному у записці місці, а сам поїхав. ОСОБА_6, який уже був на місці, взяв гроші і будучи виявлений працівниками міліції, намагався втекти в сторону смт. Летичів. Його наздоганяли ОСОБА_7, який на той час навчався на 3 курсі Національної Академії ВС і проходив практику у Летичівському РВ УМВС України в Хмельницькій області, та заступник начальника Летичівського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8, при цьому, ОСОБА_7 кричав йому, що являється працівником міліції і щоб той зупинився. Пробігши кілька сотень метрів, ОСОБА_6 був затриманий біля 23год.20хв., поблизу вул. Гончара і при затриманні він з аерозольного балончика пирскнув сльозогінним газом в обличчя ОСОБА_7 та ОСОБА_9

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати як необґрунтований та невмотивований і постановити новий, яким виправдати його за ст. ст.189 ч.2, 194 ч.2, 342 ч.2 КК України, оскільки вказаних злочинів він не вчиняв, кваліфікувати його дії за ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Стверджує, що випадково дізнався про те, що у його сусіда ОСОБА_1 вимагають 6000 дол. США, а також про час та місце передачі грошей і вирішив викрасти ці гроші.

Визнає, що дійсно викрав конверт з грошима і щиро розкаюється в цьому, проте судом безпідставно не взято до уваги і не спростовано його покази про те, що у потерпілого він нічого не вимагав, ніяких записок не писав і майно потерпілих не підпалював. Докази, на які суд посилається у вироку не викривають його і здобуті з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства.

Також просить врахувати, що він раніше ні до кримінальної ні до адміністративної відповідальності не притягувався, є соціально - адаптованою особою, має сім'ю, постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем колишньої роботи та проживання, на утриманні перебуває хвора матір.

Захисник ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.194, ч.2 ст.342 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КК України через недоведеність його вини у вчиненні цих правопорушень, а також не відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, звертає увагу на те, що ОСОБА_6 затримано у ході проведення негласної слідчої дії, рішення про проведення якої, в порушення вимог ч.4 ст. 246 КПК України, прокурором не прийнято, хоча виключно прокурор має таке право. Вказує, що постанова прокурора у Реєстрі матеріалів досудового розслідування та у матеріалах кримінального провадження відсутня, хоча сама слідча дія у формі імітування обстановки злочину була проведена і всі докази отримані в результаті її проведення. В порушення п.3.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України за №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року до доручення заст. начальника Летичівського РВ УМВС України ОСОБА_10 на проведення заходів із застосуванням імітаційних засобів по затриманню вимагачів, не додано постанову прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії. А тому, на думку апелянта, дані, отримані під час проведення вказаної слідчої дії унеможливлюють використання здобутих результатів, оскільки докази отримані неналежним суб'єктом.

Зазначає, що судом також не взято до уваги те, що в порушення вимог п.6 ст.246 КПК України до проведення слідчої дії оперуповноваженим самостійно, а не за дорученням слідчого чи прокурора залучено, зокрема, і потерпілого ОСОБА_1 та курсанта ОСОБА_11 Також звертає увагу на те, що в порушення вимог п.7 ст.271 КПК України прокурором не перевірено відсутність обставин, які свідчать про відсутність провокування особи на вчинення злочину.

Також у матеріалах справи відсутня постанова про застосування під час проведення негласних слідчих дій паперових аркушів із сувенірним зображенням стодоларових купюр у кількості 60 штук, а тому зазначені докази отримані з грубим порушенням вимог ч.1 ст.273 КПК України. Також відсутній відповідний протокол про виготовлення та використання спеціально виготовлених речей.

Що стосується 3 купюр номіналом по 100 доларів США, то на думку апелянта, вони є недопустимими доказами, оскільки зазначені купюри отримані і використані при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, рішення про проведення якої прокурором не приймалось, не відкривались і судом досліджені не були.

Що стосується 63 купюр номіналом по 100 доларів США, то жодної згадки про те, що частина цих купюр є імітаційними засобам у протоколу немає, що на думку захисника, є порушенням порядку отримання доказів. Також у матеріалах справи відсутній процесуальний документ, про відібрання зразка аерозолю без назви, яким були оброблені купюри.

На думку апелянта органом досудового розслідування порушено порядок відібрання зразка спеціальної хімічної речовини та надання його на дослідження експерту у результаті чого експерт дослідивши надані йому об'єкт дослідження (№1-68) прийшов до висновку про те, що нашарування спеціальної хімічної речовини на них та на не відібраному зразку (об'єкт дослідження №69) мають спільну родову належність.

Стверджує, що жодних доказів того, що ОСОБА_12 має відношення до виготовлення аркушів з погрозами та поміщення їх на подвір'ї потерпілих судом не здобуто. Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_12 на думку апелянта також не може бути допустимим доказом, оскільки протокол не містить доказів участі у проведенні слідчої дії захисника ОСОБА_13, а він винесений з порушенням права ОСОБА_12 на захист.

Окрім того, апелянт посилається на те, що відеозапис з камери спостереження магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5» також отриманий з порушенням норм ст. ст. 100-105 КПК України, зокрема, у матеріалах справи відсутні дані про первинний носій інформації, його основні технічні характеристики і характеристики носія інформації, долученого до матеріалів справи, на який перенесено відеозапис.

Окрім того, судом не враховано, що паливно - мастильні суміші, виявлені експертами на місці підпалу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», у пляшці вилученій з домоволодіння потерпілого, за місцем проживання обвинуваченого мають різний хімічний склад і не містять ознак тотожності.

У вироку не спростовано розбіжності в частині встановлення часу виникнення пожежі, що унеможливлює встановлення часу вчинення злочину, що підлягає обов'язковому доказуванню. Також апелянт звертає увагу на те, що у діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину передбачений ч.2 ст.342 КК України, оскільки вчиняючи опір ОСОБА_11, обвинувачений був переконаний, що захищається від особи, яка вчинила вимагання, і ці доводи не спростовані.

Також звертається увага на те, що повідомлення ОСОБА_6 про зміну раніше врученої підозри проведена без участі адвоката , а також без участі адвоката проведено ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що є грубим порушенням права ОСОБА_6 на захист і підставою для скасування вироку.

Окрім того, захисником звертається також увага на порушення судом вимог ст.1 ст.197 КПК України під час продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Потерпілі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_14 в своїй спільній апеляційній скарзі, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_6, просять вирок суду скасувати в зв'язку з порушенням норм кримінального процесуального права, невідповідністю призначеного покарання тяжкості правопорушень та особи обвинуваченого, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи щодо розмірів матеріальної та моральної шкоди і ухвалити новий, яким ОСОБА_6 за ч 2 ст.189, ч.2 ст.194 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі в максимальних розмірах, передбачених санкціями цих статей. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 11535 грн. матеріальної та 500000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_15 300000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 100000 гривень моральної шкоди.

На думку апелянтів суд безпідставно визнав такими, що пом'якшують покарання засудженого наявність хворої матері-пенсіонерки і часткове відшкодування шкоди, оскільки вказані обставини ніяким чином не можуть впливати на вид та міру покарання обвинуваченого, оскільки вони його особисто ніяким чином не стосуються.

Також, зазначають, що мотивувальна частина вироку суперечить резолютивній частині, оскільки у мотивувальній частині вироку зазначено, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у середній межі санкцій ст.ст. 194 ч.2, 189 ч.2 КК України, що становить, відповідно, за ч.2 ст. 194 КК України - 6 років 6 міс., а за ч.2 ст. 189 КК України 5 років 6 міс. позбавлення волі. Проте, судом за цими статтями було призначено покарання нижче середнього, визначеного санкцією цієї норми закону.

Окрім того, у вироку , всупереч вимогам п.6 ч.2 ст.374 КПК України у вступній частині вироку не зазначені: представник потерпілих адвокат ОСОБА_16 та прокурор Сандул Є. А., які брали участь в судових засіданнях.

Вказують, що в судовому засіданні потерпілі наполягали на призначенні ОСОБА_6 покарання ближче до максимальної міри покарання, проте судом не мотивовано ігнорування думки потерпілих.

Також суд не в повній мірі взяв до уваги показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_15 та. ОСОБА_3 на доведення підстав для задоволення заявлених ними цивільних позовів щодо відшкодування моральної шкоди, а також ОСОБА_1 і наявними письмовими доказами на відшкодування матеріальної шкоди.

В своїй запереченнях на апеляційні скарги: обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_5 представник потерпілих ОСОБА_4 просить залишити їх без задоволення як необґрунтовані та безпідставні.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: прокурора про законність та обґрунтованість вироку, обвинувачено ОСОБА_6 та його захисника, потерпілих та їхнього представника на підтримання доводів своїх апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що підлягають до часткового задоволення, а вирок скасуванню з наступних підстав.

Ч.6 ст.9 КПК України установлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За приписами п.13 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема, відносяться: забезпечення права на захист.

Ч.2 п.3 ст.283 КПК України установлено, що прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Ч.3 п.2 ст. 374 КПК України передбачено, що у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Як вбачається зі змісту вироку Летичівського районного суду від 22 грудня 2014 року щодо ОСОБА_6, суд визнав встановленим те, що 21 травня 2014 (ймовірно року) біля 1 год. на АДРЕСА_2 в смт.Летичів ОСОБА_6, з метою підкріплення вимоги 6000 дол. США у ПП ОСОБА_1, діючи умисно і цілеспрямовано, за допомогою запалювальної суміші, яку спеціально виготовив за місцем свого проживання АДРЕСА_5 облив та підпалив вхідні двері тамбура магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», власником якого є ОСОБА_1 внаслідок чого пошкодив їх і заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на суму 10135 грн.

Проте, у вироку не вказано чи було це підкріплення попередньої вимоги, а якщо так, то коли вона висловлена.

Якщо є вимога, то у зв'язку з чим, наприклад, борг, оплата за товари, послуги, тощо.

Якщо це вимагання, а саме у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 була висунута підозра за ч.2 ст.189 КК України, то необхідно було і сформулювати таке обвинувачення, як і передбачено диспозицією згаданого закону.

Окрім того після цифр «2014» не зазначено, що це рік, а слів «смт. Летичів» не вказано якої області України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що формулювання обвинувачення ОСОБА_6 у цій частині сформульовано неконкретно.

Окрім того, у вироку не зазначено підстави виключення з обсягу обвинувачення мотиву злочину, зокрема, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 ніде не працює, має потребу у коштах, вирішив їх здобути злочинним шляхом вимагаючи їх у ОСОБА_17, хоча у обвинувальному акті це зазначено.

Ні органом слідства, ні судом також не наведені підстави для найменування запалювальної суміші прізвищем конкретної особи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після звернення потерпілого ОСОБА_1 в органи міліції, ним, для викриття ймовірного злочинця були надані 3 купюри по 100 доларів США.

Решта суми, до 6000, була сформована працівниками міліції із схожих на 100 доларові купюри сувенірних аркушів паперу.

Проте, органом обвинувачення не з'ясовано, а судом не перевірено, чи здійснювалась дана операція як звичайні процесуальні дії, чи в межах негласних слідчих ( розшукових) дій.

Ці обставини мають вирішальне значення для можливості правильної оцінки доказів і визнання їх допустимими чи навпаки.

У вироку також зазначено, що процесуальні порушення, допущені органом досудового слідства в ході розслідування справи не впливають на встановлення винуватості ОСОБА_6.

Проте, конкретно не вказано, які саме процесуальні порушення допущені, наскільки вони істотні і чи не перешкоджають правильному вирішенню справи по суті.

Окрім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.194 КК України та ч.2 ст.189 КК України складено слідчим 25 липня 2014 року, затверджено прокурором 28 липня 2014 року і 30 липня 2014 року оформлено реєстр матеріалів досудового розслідування.

Проте, всупереч вимогам глави 24 КПК України, якою визначені форми закінчення досудового розслідування, органом обвинувачення 28 липня 2014 року було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, з яким ОСОБА_6 ознайомлений у відсутності захисника 29 липня 2014 року.

Таким чином, до суду направлена незакінчена розслідуванням справа.

Ухвалою Летичівського районного суду від 6 серпня 2014 року, винесеною у підготовчому судовому засіданні, обвинувальний акт та інші матеріали кримінального провадження повернуто прокурору Летичівського району, в тому числі і у зв'язку з наведеним порушенням КПК України.

8 серпня 2014 року був складений та затверджений новий обвинувальний акт, який 12 серпня 2014 року надійшов до Летичівського районного суду. Проте, при цьому вимоги ухвали суду від 06 серпня 2014 року щодо усунення недоліків попереднього обвинувального акта в частині виявлених порушень у зв'язку із зміною раніше повідомленої підозри, фактично не усунені. Зокрема, обвинувачений не допитаний з цього приводу, потерпілі не повідомлені. Не проведені інші процесуальні дії, передбачені ст.ст. 283, 290, 291 КПК України.

Ч.1 ст.412 КПК України установлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Колегія суддів вважає наведені порушення, допущені як органами досудового слідства, так і судом першої інстанції настільки істотними, що перешкодили ухвалити законний та обґрунтований вирок.

Позбавлений такої можливості і апеляційний суд.

Тому, колегія суддів вважає вирок таким, що не може залишатися чинним, з призначенням нового судового розгляду зі стадії проведення підготовчого судового засідання.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 404, 407 ч.1, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника ОСОБА_5, представника потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 задоволити частково.

Вирок Летичівського районного суду від 22 грудня 2014 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий судовий розгляд у тому ж суду в іншому складі суддів зі стадії підготовчого судового засідання.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді триманні під вартою вважати продовженим.

Ухвала може бути оскаржена до Судової палати з розгляду кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим з дня вручення йому копії рішення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Курдзіль В.Й.