УхвалА
іменем україни
4 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») на рішення апеляційного суду Запорізької області від 3 грудня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 6 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 7 тис. грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, допустив заборгованість, яка за розрахунком банку станом на 30 травня 2014 року склала 30 650 грн 68 коп.
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь вказану суму кредитної заборгованості та понесені судові витрати.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровськогого районного суду Запорізької області від 16 вересня 2014 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 30 650 грн 68 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 3 грудня 2014 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що банк пропустив строк позовної давності, про застосування якого заявив відповідач (а. с. 44-46), оскільки звернувся із позовом у липні 2014 року про стягнення кредиту, наданого відповідачу 6 лютого 2007 року на платіжну картку, строк дії якого сплив у 2009 році, він не пролонговується і до пред'явлення позову переривання перебігу позовної давності не було.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 3 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта