УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/735/14-ц Головуючий у 1-й інст. Хавронюк О. Л.

Категорія 27 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2014 року

встановила:

У лютому 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просило стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 130 881,86 грн та судові витрати. В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 28.04.2006 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №37Б1/ДК-06, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 000 дол. США зі сплатою 15% річних за весь час фактичного користування кредитом, починаючи з 28.04.2006 р. по 27.04.2016 р. За договорами поруки №37Б1/ДК-06-1 та №37Б1/ДК-06-2 від 28.04.2006 р. відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність перед кредитором у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. На виконання постанови Правління НБУ №369 „Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства" 30.06.2010 р. між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк». За вказаним договором ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №37Б1/ДК-06 від 28.04.2006 р.

Оскільки взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав, внаслідок чого станом на 20.12.2013 р. виникла заборгованість в розмірі 130 881,86 грн., просив позов задовольнити.

18.08.2014 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 204 314,72 грн та судові витрати.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 204 314,72 грн та 2 042,14 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2015 року виправлено описку в рішенні суду від 04 грудня 2014 року, зазначено «204 214,72 грн заборгованості» замість «204 314,72 грн заборгованості».

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як солідарні боржники, взяли на себе зобов'язання відповідати за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору до його кінцевого строку дії - 27.04.2016 р., а тому банк мав право пред'явити вимоги до поручителів до вищезазначеної дати, в тому числі і достроково.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Як видно з матеріалів справи, 28.04.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 37Б1/ДК-06, за умовами якого банк видав ОСОБА_1 кредит в розмірі 15 000 дол. США строком на 120 місяців до 27.04.2016 р. зі сплатою 15% річних за користування кредитом та комісії за надання кредиту в розмірі 1% від суми кредиту (а.с.6-9).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28.04.2006 року між ТОВ „Український промисловий банк" та ОСОБА_4, ОСОБА_2, боржником ОСОБА_1 укладено договори поруки №37Б1/ДП-06-1, №37Б1/ДП-06-2, за умовами яких поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків (а.с.11-12).

30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ „Український промисловий банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укпромбанку на користь Дельта Банку, за умовами якого Укпромбанк передав (відступив) Дельта Банку права вимоги за кредитним договором № 37Б1/ДК-06 від 28.04 2006 р. та договором поруки від 28.04 2006 р., укладеним з поручителем ОСОБА_4 (а.с.160-172).

Згідно з умовами кредитного договору (п.2.4) повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 125 доларів США по 10 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 виконував неналежним чином, внаслідок чого, станом на 28.07.2014 р. допустив заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 074,69 дол. США, за відсотками - 6 301,15 дол. США, а всього 17 375,84 дол. США, що за курсом НБУ становить 204 214,72 грн, про що свідчить розрахунок ПАТ «Дельта Банк» (а.с.121).

За положеннями ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.24 постанови №5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

З матеріалів справи видно, що в договорах поруки зазначено, що вони діють до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником та поручителем. Такі умови не свідчать про те, що цими договорами установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч.4 ст. 559 ЦК України (така правова позиція зроблена Верховним Судом України в постанові від 17.09.2014 р. в справі №6-53 цс14). А тому, у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Судом встановлено, що 29.04.2010 р. Укрпромбанком на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 була направлена письмова вимога про дострокове повне виконання зобов'язань за кредитним договором не пізніше 30-ти днів з моменту надіслання цієї письмової вимоги (а.с.141-143). Отже, банком встановлений новий граничний строк для дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором - 29.05.2010 р. А тому, строк виконання основного зобов'язання вважається таким, що настав саме з 29.05.2010 р.

Згідно з правовим висновком, зробленим Верховним Судом України за результатами розгляду вищевказаної справи №6-53 цс14, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення „пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку (статті 61, 64 ГПК України, статті 122 ЦПК України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Оскільки банк позовні вимоги до поручителів про виконання ними солідарного з боржником зобов'язання заявив 10.02.2014 р., тобто за спливом шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, порука вважається такою, що припинена.

Крім того, права вимоги за договором поруки, укладеним з ОСОБА_2, ТОВ „Український промисловий банк" до ПАТ „Дельта Банк" не передавалися, про що свідчить додаток №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 р. (а.с.172 зв.).

Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи заборгованість за кредитним договором з боржника та відмовляючи у задоволенні вимог про солідарне стягнення боргу з поручителів, суд першої інстанції по суті правильно вирішив спір.

Апелянт помилково вважає, що в договорах поруки встановлено строк припинення договору поруки, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними, виходячи з вищенаведеного.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: