ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "21" січня 2009 р.                                                                   Справа № 6/85

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі

про зобов’язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача –Мойсова С. В.;

від відповідача –Писанчин О. В.,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулося з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі про зобов’язання включити в акт звірки витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня 2007 року по лютий 2008 року Городенчука Г.Я., за період з травня 2007 року по лютий 2008 року Сухаря В.В., що буде підписуватися після винесення рішення по даній справі і включати відповідні витрати до відшкодування в наступних періодах.

Позов мотивується тим, що витрати, понесені Пенсійним фондом у зв’язку з виплатою пенсій, передбачених статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-ІУ, проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідач позов відхиляє, посилаючись на його безпідставність. Вказує, зокрема, що позови органів Пенсійного фонду України про стягнення коштів повинні вирішуватись в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред’явлення вимог про включення та підписання актів звірки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, зазначивши, що саме задоволення позову згодом  дозволить позивачеві стягнути з відповідача згадані вище витрати.

Представник відповідача, в свою чергу, просила позовні вимоги відхилити у зв’язку з тим, що позивач вибрав неправильний спосіб захисту своїх прав.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з наступних підстав.

Підпунктами "г" і "д" пункту 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 p. № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-X1V), який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У відповідності  до частини 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 р. № 2272-111 Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 статті 24 Закону № 1105-XIV, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, (далі –Порядок), на який позивач додатково посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, не встановлює права та обов'язки сторін у справі по взаєморозрахункам, а встановлює лише процедуру погодження тих виплачених позивачем сум, котрі будуть використані сторонами у справі (відповідними фондами) при взаєморозрахунках .

Таким чином, встановлене Порядком  правило підписання актів звірки розрахунків не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, та апріорі припускає відсутність між вказаними Фондами спору про відшкодування таких виплат.

Крім того, підписання таких актів не є автоматичною підставою для стягнення відповідних витрат та не позбавляє будь-яку із сторін оспорювати в судовому порядку їх наявність або відсутність.

Таким чином, у разі непідписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання ( включення ) актів звірки.

Така правова позиція повністю відповідає висновкам колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 30.09.2008 у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Герцаївському районі Чернівецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Глибоцькому районі про зобов’язання відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсії Москалюку К. Г. у лютому 2006 року.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 94, 160-163, 167, пп. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.

Суддя                                                             А.Д. Паскарь