ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2009 Справа№ К30/144-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г (доповідач)
суддів: Головко В. Г., Логвиненко А.О.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. , паспортНОМЕР_1ОСОБА_2представник, довіреність НОМЕР_1
від відповідача-1: ОСОБА_3директор, посвідчення НОМЕР_1
від відповідача-2: ОСОБА_3, паспортНОМЕР_1
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: представник у судове засідання не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, АДРЕСА_1на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008р. у справі № К30/144-08
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1(АДРЕСА_1
до відповідача-1 - Командитного товариства ІНФОРМАЦІЯ_1”, АДРЕСА_1
відповідача-2 -ОСОБА_3АДРЕСА_1АДРЕСА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (вул. Леніна, 107, смт. Широке, Широківський район, Дніпропетровська область, 53700)
про визнання недійсним в частині редакції Установчого договору та Статуту
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Командитного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1 (відповідач-1) та ОСОБА_3 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсними п.п.6.1;6.3;6.4;6.5 Установчого договору Командитного товариства „ІНФОРМАЦІЯ_1” та п.5.3 Статуту Командитного товариства „ІНФОРМАЦІЯ_1” та визначене коло його повноважень в частині компетенції по управлінню Командитним товариством „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) по справі № К30/144-08 в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008р. по справі № К30/144-08 повністю і прийняти нове рішення по задоволенню позову ОСОБА_1
Свою позицію обґрунтовує наступним. Матеріли справи в повній мірі містять документальне підтвердження того, що учасник командитного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1»ОСОБА_3., як директор товариства, в протиріччя з законодавством України, а саме ст.ст. 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства»не мав з моменту реєстрації Товариства, законних підстав для керування Командитним товариством на такій посаді.
При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд проігнорував вимоги ст. 4 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування законодавства України при вирішенні господарських спорів, крім того не врахував вимоги п. 2.11. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».
Одночасно з цим, на думку скаржника, місцевий господарський суд не дав належної оцінки відповідності діючого законодавства України станом на 15.05.2001р. діям приватного нотаріуса Криворізького нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 при посвідченні Установчого договору Командитного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки при посвідченні договору були грубо порушені вимоги Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 2, 4, 5, 7 Закону України «Про нотаріат».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. було прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 12 год. 20 хв. 28.01.2008р.
Третя особа направила на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання (а. с. 79), в якому просить розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1. без участі представника Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
Розпорядженням заступника голови суду - голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Неклесою М.П. від 28.01.2009р., справа № К30/144-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий -Стрелець Т.Г. (доповідач), судді -Головко В.Г., Логвиненко А.О.
Представники відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали.
В судовому засіданні 28.01.2009р. оголошено перерву до 11.02.2009р. на 12 год. 15 хв.
В судовому засіданні 11.02.2009р. за згодою представників позивача та відповідачів-1, 2 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та відповідачів-1, 2, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно положень установчого договору Командитного товариства „ІНФОРМАЦІЯ_1”, затвердженого рішенням ради засновників від 03.05.2001р., зареєстрованого Широківською районною державною адміністрацією 03.08.2001р., учасниками командитного товариства з повною відповідальністю є ОСОБА_3та ОСОБА_1.
Командитне товариство „ІНФОРМАЦІЯ_1” відповідно до положень ст. 4 Закону України „Про господарські товариства” в редакції, що діяв на час його заснування, створюється і діє на підставі установчого договору.
За положеннями оспорюваного установчого договору Командитного товариства „ІНФОРМАЦІЯ_1”, який підписаний та затверджений всіма учасниками товариства, а саме: ОСОБА_3та ОСОБА_1, учасники товариства з повною відповідальністю уповноважили директора товариства, яким є учасник товариства з повною відповідальністю, діяти без доручення від імені товариства, тобто на підставі договору.
Установчий договір підписаний усіма учасниками товариства, посвідчений 15 травня 2001 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4
Проведений аналіз норм чинного законодавства колегією суддів підтверджує обґрунтованість висновків місцевого господарського суду викладених в оскаржуваному рішенні.
Правовий статус командитного товариства визначається нормами ст.ст. 67-74 Закону України „Про господарські товариства”, ст.ст. 78-83 Закону України „Про господарські товариства”.
Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).
Згідно ч. 1 ст. 81 Закону України „Про господарські товариства” в редакції, що діяв на час заснування Командитного товариства „ІНФОРМАЦІЯ_1”, управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю.
Затвердження установчого договору є необхідною дією у процесі створення господарського товариства (командитного товариства). Вимоги до установчих документів передбачені статтею 4 Закону України „Про господарські товариства”.
Підставами прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів господарського товариства є порушення закону.
Суд першої інстанції вірно визначив, що такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов'язково в них міститися. Даними відомостями відповідно до статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства" є відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, а також: для командитних товариств - розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.
До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України (ч. 5 ст. 4 Закону України „Про господарські товариства”).
Укладаючи Установчий договір учасники Командитного товариства „ІНФОРМАЦІЯ_1” визначили, що вищим органом товариства є збори учасників (учасника) з повною відповідальністю. Даною угодою головні зобов'язання по управлінню товариством розподіляються наступним чином: директор товариства -ОСОБА_3 комерційний радник -ОСОБА_5, про що зазначено в пункті 6.1. Установчого договору.
За правилами ведення справ командитного товариства, тобто представництво його інтересів, здійснюється безпосередньо кожним із учасників. В установчому договорі за спільною волею учасників може бути закріплено, що ведення справ товариства здійснюється лише одним учасником, що і було визначено в установчому договорі товариства.
Згідно п. 6.3. установчого договору виконавчу владу в товаристві здійснює директор, який призначається зборами учасників або учасником, до компетенції якого входить вирішення всіх питань діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції учасника або зборів учасників.
Статтею 68 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників товариства. Якщо в установчому договорі визначаються декілька учасників, які наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.
Судова колегія погоджується, що обсяг повноважень учасників (учасника) товариства, які виступають від імені товариства визначається дорученням. При цьому доручення може бути викладено не лише у формі довіреності, але і у формі договору.
Таким чином, представницькі повноваження учасника товариства (директора товариства) ґрунтуються на установчому договорі, а тому не повинні посвідчуватися довіреністю.
Визначення в установчому договорі товариства виконавчого органу - директора товариства не суперечить законодавству, зокрема статтям 4, 81 Закону України „Про господарські товариства”, оскільки саме така форма управління товариством обрана за спільною волею учасниками товариства з повною відповідальністю.
Як було зазначено в оскаржуваному рішення, визначальною ознакою зі змісту установчого договору, директором цього товариства є учасник -ОСОБА_3
Сторони оспорюваного установчого договору - учасники командитного товариства - вільні щодо визначення у договорі, або в змінах (доповненнях) до договору взаємних відносин. Обмеження щодо такого вільного визначення законодавцем встановлюється при визначенні обов'язкових умов засновницького договору повного товариства та загальних умов зобов'язального права.
В зв'язку з цим, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано було не задоволено вимогу позивача про визнання недійсними п.п. 6.1, 6.3, 6.4, 6.5., оскільки зазначені положення установчого договору Командитного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1»не суперечать приписам законодавства, що регулюють питання ведення справ командитного товариства.
Колегія суддів вважає за необхідне погодитися з висновком господарського суду стосовно незадоволення позовної вимоги щодо визнання недійсним п. 5.3 Статуту товариства, оскільки в порушення приписів ст. 4 Закону України „Про господарські товариства” рішенням ради засновників Командитного товариства „ІНФОРМАЦІЯ_1” затверджено не лише установчий договір, але і статут товариства, який містить відмітку про його державну реєстрацію.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З огляду на викладене, рішення господарського суду у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування і винесення нового рішення у судової колегії відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008р. у справі № К30/144-08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Т. Г. Стрелець
Суддя В. Г. Головко
Суддя А. О. Логвиненко